довідник стан на 1 жовтня 2018


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.


1



adw
.
Przemys
ł
aw

Lis

Markiewicz



ПОЛЬЩА


ЖИТТЯ І ПРАВО


Практичний довідник для українських громадян









Познань 2018


Правовий стан на
21

вересня 2018





2


З
МІСТ

1

Я
к жителя Польщі в його правах
обмежує українське громадянство?

................................
...............

4

2

Адміністративний поділ Польщі: за що відповідає воєвода а за що ґміна чи староста?

...................

4

3

Найпоширеніші помилки українських трудових мігрантів

................................
................................
...

5

4

Перетин кордону

................................
................................
................................
................................
......

8

4.1

Скільки грошей повинні мати українські громадяни для в’їзду до польщі?

..............................

8

4.2

Перетин кордону з малолітньою дитиною


законодавство
УКраїни і
ЄС

................................

8

4.3

Запрошення українця до Польщі в гості

................................
................................
........................

9

5

Перебування та робота

................................
................................
................................
...........................

10

5.1

Дозвіл на тимчасове перебування

................................
................................
................................
.

10

5.1.1

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з роботою

................................
......................

11

5.1.2

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з роботою висококваліфікованих фахівців

15

5.1.3

До
звіл на тимчасове перебування у зв’язку з провадженням господарської діяльності

.

16

5.1.4

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язк
у з навчанням у стаціонарному виші

.............

17

5.1.5

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю
..............................

18

5.1.6

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку зі шлюбом з громадянином Польщі

...........

18

5.1.7

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з іншими обставинами (навчання)

..............

19

5.1.8

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з іншими обставинами (долучення члена
сім’ї до трудового мігранта)

................................
................................
................................
..................

19

5.1.9

Возз’єднання з сім’єю і долучення члена сім’ї до трудового мігранта
-

відмінності

......

19

5.1.10

Н
ові різновиди дозволів на тимчасове перебування

................................
...........................

21

5.2

Дозвіл на стале (довгострокове) перебування

................................
................................
.............

21

5.2.1

Дозвіл на стале перебування

................................
................................
................................
.

21

5.2.2

Дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС

................................
......................

23

5.3

Легалізація перебування дитини народженої у Польщі

................................
.............................

25

5.4

Аліменти для дитини від батька


українця, що працює у Польщі

................................
...........

27

5.5

Чи можна з України залучити до Польщі батьків пенсійного віку? І яким чином?

................

27

5.6

Віза
, безвізовий рух і працевлаштування

................................
................................
.....................

29

5.7

Працевлаштування

................................
................................
................................
.........................

31

5.7.1

Звільнення з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування

................................
...........

31

5.7.2

Свідоцтво закінчення післяліцейської школи


правові сумніви

................................
......

32

5.7.3

Посвідчення
роботодавця про працевлаштування іноземця

................................
..............

34

5.7.4

Сезонна робота

................................
................................
................................
.......................

36

5.7.5

Як приїхати до Польщі і працювати без зупинок на очікування дозволу чи отримання
візи в Україні?

................................
................................
................................
................................
.........

39

5.7.6

Інформація від старости (тест трудового ринку)
................................
................................
.

40



3


5.7.7

Право на виконання деяких професій: регламнтація у Польщі

................................
.........

42

5.7.8

Зміна роботи

................................
................................
................................
............................

43

5.7.9

Робота в агенції тимчасового працевлаштування


обмеження

................................
........

48

5.7.10

Договір про надання послуг (
umowa

zlecenie
), трудовий договір (
umowa

o

prac
ę)
-

відмінності

................................
................................
................................
................................
..............

49

5.7.11

Дозволи на працевлаштування (А, В, С,
D
, Е,
S
)

................................
................................

52

5.8

Процесуальне перебування

................................
................................
................................
...........

54

6

Шлях українця до польського громадянства

................................
................................
.......................

56

7

Нещасний випадок на виробництві

................................
................................
................................
......

58

8

Як написати позовну заяву проти нечесного роботодавця (практичні вправи)?

.............................

60

9

Розірвання шлюбу, аліменти, одруження

................................
................................
............................

63

10

Участь у провадженнях:
адміністративному, цивільному, кримінальному: права та обов’язки

64

10.1

Адміністративне провадження

................................
................................
................................
......

64

10.1.1

Як боротися з довготривалим розглядом заяви на дозвіл на перебування?

.....................

66

10.1.2

Адміністративне провадження через Інтернет

................................
................................
....

67

10.1.3

Довіреність в адміністративному провадженні

................................
................................
...

67

10.1.4

Повернення оплати у разі відмови і закриття справи

................................
.........................

68

10.2

Цивільне провадження

................................
................................
................................
...................

69

10.3

Кримінальне провадження

................................
................................
................................
............

70

10.4

Українець, як жертва злочину скоєного за національною ознакою

................................
..........

70

11

Як функціонує польська
освіта для український дітей?

................................
................................
.

71

12

Фіндопомога 500+

................................
................................
................................
..............................

73

13

Заміна українського посвідчення водія на польське

................................
................................
.......

74

14

Реєстрація
автомобіля в Польщі

................................
................................
................................
.......

75

15

Придбання нерухомості

................................
................................
................................
.....................

76

16

Підприємницька діяльність

................................
................................
................................
...............

77

16.1

ТОВ


більш докладно

................................
................................
................................
...................

79

17

Юридичні підстави для отримання номеру
PESEL

................................
................................
........

81

18

Реєстрація за місцем проживання

................................
................................
................................
.....

82

19

Податки, податковий звіт (річний), поняття податкового резидента

................................
............

82

20

Відповідальність за нелегальне посередництво

................................
................................
..............

86

21

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: СОЦІАЛЬНЕ С
ТРАХУВАННЯ (ПЕНСІЇ) ТА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА

...

87

22

Словник

................................
................................
................................
................................
...............

89






4


1

Я
К ЖИТЕЛЯ
П
ОЛЬЩІ В ЙОГО ПРАВАХ
ОБМЕЖУЄ УКРАЇНСЬКЕ Г
РОМАДЯНСТВО
?

Українцю
варто

засвоїти два основні принципи:

1)

дотримуйся до всіх вимог, до яких мають дотримуватися поляки,

2)

ст. 37
Конституції Польщі: хто опинився в межах Польщі, користається всіма правами
та свободами

а винятки встановлюються законом.

Винятк
ів досить багато
:
право на
перебування,
право на
працевлаштування,
право участі
у

виборах
,
засновання асоціяцій, придбання нерухомостей, підприємницька діяльність,
визнання дипломів шкіл,
соціальний захист, політична діяльність
.


2

А
ДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІ
Л
П
ОЛЬЩІ
:

ЗА ЩО ВІДПОВІДАЄ ВО
ЄВОДА А ЗА ЩО ҐМІНА
ЧИ
СТАРОСТА
?

Воєводство є адміністративною один
ицею найвищого рівня в Польщі, з 1990 року є основною
одиницею територіального поділу для урядової адміністрації, з 1999 року також одиницею
місцевого самоврядування.

З 1 січня 1999 року Польща ділиться на 308 сільських повітів і 65 міських (міста на
правах
повіту).

Містом на правах повіту

є місто, в якому проживають понад 100 тис. жителів, також
місто, яке з 31 грудня 1998 року перестало бути центром воєводства (
опріч міст
: Ciechanów,
Piła, Sieradz)
і деякі інші міста:
:

Jastrzębie
-
Zdrój
,

Jaworzno
,

Mysłowice
,

Piekary
Śląskie
,

Siemianowice Śląskie
,

Sopot
,

Świętochłowice
,

Świnoujście
,

Żory
.


У 2015 році на території Польщі функціонувало 2 479 ґмін: 1 571 сільських, 602 сільсько
-
міських та 306 міських (при загальній кількості міст 910).

До ґміни звертаємося, коли нам потрібн
о:

1)

зареєструватися,

2)

отримати номер
PESEL,

3)

отримати польський внутрішній паспорт (
dow
ó
d

osobisty
),

4)

змінити (спольщити) своє ім’я та прізвище після зміни громадянства.

До повітової адміністрації звертаємося, коли нам потрібно:

1)

здобути дозвіл на будову
будинку,

2)

зареєструвати автомобіль,



5


3)

поміняти українське посвідчення водія на польське,

4)

зареєструватися як безробітний (до повітової біржі праці


Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
).

До воєводської адміністрації майже ні з чим не звертаємося.


Воєвода


це представник
урядової адміністрації у воєводстві
.

До адміністрації воєводи звертаємося, коли нам потрібно:

1)

легалізувати наше перебування у Польщі,

2)

легалізувати наше працевлаштування у Польщі,

3)

отримати польський закордонний паспорт.


3

Н
АЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ

УКРАЇНСЬКИХ
ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ

Серед українських мігранів Польщі побутує кілька хибних та, на жаль, згубних думок.
Видворень (депортацій) було б на 80% менше, якщо би іноземці згаданих помилок не
допускали.

1. Картка на перебування то не загальний дозвіл на роботу у
будь
-
кого

©Урешті
-
решт дали мені картку на перебування (польсь.
karta

pobytu
), то вже можу змінити
роботодавцяª
-

подейкують деякі українці Польщі. Це хибна думка! Картка на перебування то
пластиковий документ, який лише засвідчує, що людині воєвода надав
дозвіл на тимчасове
перебування у зв’язку з роботою у вказаного в дозволі (адміністративному акті


рішенні,
польсь.:
decyzja
) роботодавця. Тому колись треба було додати до заяви договір з роботодавцем
а нині роботодавець має тільки підписати додаток до за
яви. Так, на картці написано ©
dost
ę
p

do

rynku

pracy
ª, але це не означає, що іноземець може насолоджуватися не обмеженим доступом
до трудового ринку і змінювати роботу без обмежень. Такого не існує. Зміна роботи означає,
що треба з нуля, наново, із самого п
очатку легалізувати у Польщі і перебування, і
працевлаштування. Тобто подати заяву, чекати на її розгляд і під час очікування не можна у
нового роботодавця працювати, хіба що буде проведена додаткова легалізація.

2. Віза чи біометричний паспорт дають право

лише на перебування, не на роботу

©Працюю по візіª
-

така згубна думка трапляється чимало часто і теж часто закінчується
депортацією. Немає роботи ©по візіª чи ©по безвізуª. Віза (теж квота 90 днів на 180 в рамках
безвізового руху для власників біометричн
их паспортів) дає право виключно на перебування


6


в Польщі та зоні Шенген. Трудова (робоча) віза 05, 06 чи віза у зв’язку з провадженням
підприємницької діяльності


дають, повторю, право на перебування, не на роботу чи ведення
бізнесу. ©Роботаª чи ©підприєм
ницька діяльністьª для тих віз означає мету (намір)
перебування. Аби цей намір легально здійснити, слід додатково легалізувати
працевлаштування. Особа, що легально перебуває у Польщі (на основі візи, безвізового руху,
картки на перебування виданої будь
-
яко
ю країною Шенген), може почати у Польщі
працювати, якщо її роботодавець її додатково оформить, як іноземця, на роботу. Оформити на
роботу не можна лише людину, що маю туристичну візу. Оформлення іноземця на роботу
полягає у тому, що роботодавець мусить здо
бути у воєводи для іноземця дозвіл на
працевлаштування типу А. Якщо іноземець має працювати лише 6 місяців на 12 (або 9 місяців
на 12 для сезонної роботи


садівництво, сільське господарство, готелі, заклади громадського
харчування), то можна не здобувати
дозволу на працевлаштування типу А а тільки
зареєструвати в
PUP

(
Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
) посвідчення роботодавця про працевлаштування
іноземця (підтвердити сезонну роботу).

Винятком від описаного вище правила є об’єднаний дозвіл на перебування у зв’язку з
р
оботою, якого надання воєвода підтверджує пластиковою карткою на перебування.

3. Два українські паспорти не означають роздвоєння права на перебування

©Була у Польщі півроку ©на штампіª і вернулася до України, зробила біометричний паспорт,
в’їду по ньомуª
-

так воно не спрацює. Я гадаю, що українська держава всіх заскочила
зненацька тим, що видає два дійсні паспорти. Справжнє диво … Але людина залишається
одною людиною, одним суб’єктом прав та обов’язків. Другий паспорт, стосовно права на
перебування чи робо
ту, нічого додаткового не дає. Український громадянин, який учасно
подав заяву на перебування до воєводи, перебуває в Польщі легально. Таке перебування
називається процесуальним, у народі іменується перебуванням ©на штампіª (©на печатціª).
Але! Коли закінч
ується віза, або стара картка на перебування, починається відлік квоти 90 днів
безвізового руху, навіть для власників небіометричних паспортів. І якщо іноземець, таким
чином, використав цю квоту 90 днів а покине Польщу, то назад без візи не заїде. І отрима
ння
біометричного паспорта не допоможе. Бо новий біометричний паспорт не означає, що разом з
ним з’являються для власника документа якісь нові права, наприклад право на безвізовий в’їзд
до Шенген.


РОБОТА ©ПО БЕЗВІЗУª
-

ЦІЛКОВИТЕ БЕЗГЛУЗДЯ ТА НАГРОМАДЖЕННЯ

СУПЕРЕЧЛИВОСТЕЙ, ХІБА, ЩО ДЛЯ ТРУДОВИХ ТУРИСТІВ



7


Робота ©по безвізуª це хороший вихід лише для людей, які хочуть свідомо приїхати на 90 днів,
попрацювати і свідомо повернутися додому. А я знаю сім’ї з трьома дітьми, які приїджають
©по безвізуª, аби влаштув
атися в Польщі назавжди і попадають в хибне коло.

Чого ©робота по безвізуª не повинна бути способом, аби до Польщі приїхати на довше?

В рамках безвізового руху можна у Польщі перебувати 90 днів на 180. Це привілей для суто
короткострокових поїздок. Аби
перебувати у Польщі довше, треба або повернутися до
України з метою отримання візи, або подати заяву на дозвіл на перебування у зв’язку з
роботою.

І починаються, як мовлять поляки, сходи. Тобто клопоти.

Можна працювати з біометричним паспортом. Але треба а
бо здобути наперед дозвіл
на

працевлаштування типу А (виготовлення триває
приблизно

3 місяці) і це дозвіл на роботу
у

конкретного роботодавця, або працювати на основі посвідчення роботодавця про
працевлаштування громадянина України (роботодавець реєструє у
країнця в повітовій біржі
праці). На основі посвідчення можна працювати 6 місяців на 12. Раз почнеться перший день
такої роботи, спливає 6 місяців на роботу без дозволу і можеш працювати так від наприклад 2
січня до 2 липня. Не використаєш


немає значення
, 6 місяців таки спливає.

Легально можна (з біометричним паспортом) перебевати лише 90 днів (хоча працювати можна
без дозволу 6 місяців на 12). Тобто приїхав ти до Польщі і почав працювати 10 жовтня, маєш
90 днів на перебування та можеш працювати без дозво
лу до 10 квітня. Дев’яностого дня (9
січня) виїжджаєш з Польщі (довше лишитися не можеш) і прямуєш до свого консульства з
освідченням зробити візу. У середині січня подаєш заяву на візу, її тобі дають (ніхто там не
звертає увагу на твоє майбутнє працевлашт
ування і ніхто днів не рахує, бо їх це не обходить).
Якщо маєш щастя, в середині лютого повертаєшся до Польщі і можеш працювати до 10 квітня
(2 місяці). Якщо не маєш щастя, приїжджаєш на місяць. Варто? Трішки варто, бо маєш хоча
би візу на деякий термін. З
годом можеш подати заяву на дозвіл на картку на перебування у
зв’язку з роботою, але таки не зможеш працювати, допоки її не отримаєш а на картку
чекатимеш до року. Що робити ©в очікуванніª? Працювати нелегально? Це найкращий спосіб
на депортацію.

Аби подат
и заяву на дозвіл на працевлаштування типу А (або на картку на перебування у
зв’язку з роботою) треба додати до заяви інформацію від старости (ще один жах), хіба що
робітник пропрацював мінімально три місяці на основі посвідчення і заява подається відразу.

Оба ці випадки не стосуються до таких, що почали працювати ©по безвізуª. Ті, хто не поїхав
додому (а подав заяву на картку дев’яностого дня, щоб продовжити легальне проживання) не
пропрацювали трьох місяців (90 днів то не три місяці) а ті, хто в міжчассі
були за візою вдома


8




не подають відразу. Від 1 січня 2018 року люди, що пропрацювали мінімально три місяці на
основі посвідчення і трудового договору працюють легально підчас очікування на розгляд
їхньої справи (інші мусять чекати на дозвіл і тоді працюва
ти далі легально а чекати треба до
року). Але цей привілей не стосується до жодних людей, що приїхали на роботу ©по безвізуª,
бо вони мусять або виїхати з Польщі, або подати заяву найпізніше (щоб зберегти легальне
перебування) у 90 день проживання (таким ч
ином не мають стажу 3 місяців). Це, одним
словом, пастка та безвихідь, у який сам заганяється іноземець.

У підсумку, люди, які приїжджають до Польщі на роботу ©по безвізуª мають мати свідомість:
або це робота на канікули (90 днів) і кінець, або це ©скуштув
анняª роботи у Польщі а згодом
роботодавець залегалізує іноземця і буде на нього чекати 3, 4 місяці (поки отримає для нього
дозвіл)


якщо буде, або це початок неймовірного жахіття, якщо іноземець тут лишається і
подає на картку на перебування. Через те, щ
о подає неповний набір документів (бракуватиме
хоча би інформації від старости), на картку чекатиме рік і не матиме змоги працювати. Буде
роботодавець чекати рік? А мабуть буде іноземець працювати нелегально?


4

П
ЕРЕТИН КОРДОНУ

4.1

С
КІЛЬКИ ГРОШЕЙ ПОВИНН
І МАТИ УК
РАЇНСЬКІ ГРОМАДЯНИ Д
ЛЯ В

ЇЗДУ ДО ПОЛЬЩІ
?


Українець, що прибуває до Польщі в межах безвізового руху повинен мати 300 злотих якщо
прибуває на поїздку до трьох днів (незалежно чи день, чи два, чи три) а якщо поїздка довша
то 100 злотих на день.

Джерело:

https
://
travel
.
europewb
.
org
.
ua
/
karta
-
yevropy
/

Додатково особи, що перетинають українсько
-
польський кордон на основі візи, зобов’язані
мати з собою медичне страхування з мінімальною
страховою
сумою

30.000 EUR.

4.2

П
ЕРЕТИН КОРДОНУ З МАЛ
ОЛІТНЬОЮ ДИТИНОЮ


ЗАКОНОДАВСТВО
УК
РАЇНИ І
ЄС


Аби збагнути, про що
їдеться, треба спершу осмислити, що перетин кордону то виїзд з одної
державу і заїзд до іншої. І кожна має своє законодавство.

Дуже часто українці пам'ятають лише
про статтю 313 ч. 3 українського
цивільного кодексу, що передбачає,
що виїзд дитини (яка не


9


досягла 16 років) можливий лише у супроводі батьків
, або за згодою батьків. Однак така
дитина не тільки виїжджає з України, теж

вона
в'їжджає до Польщі, до зони Шенген.

Під час в’їзду до Польщі прикордонна служба зобов’язана дотримуватися до прикордонного
кодексу Шенген.

У додатку 7, у пункті 6.2 (малолітні) передбачається: ©У випадку малолітніх, що подорожують
з

дорослою особою,
прикордонна служба зобов’язана, зокрема, коли малолітній перетинає
кордон лише з одною дорослою особою, звернути особливу увагу та перевірити, чи доросла
особа, що супроводжує дитину, має на це право, чи має право виконувати батьківську владу
над дитиною і

чи другий з батьків дав згоду на перетин кордону дитиноюª.

Прикордонна служба зобов’язана почати провадження з метою перевірки, чи доросла особа
має право вивезти дитину з країни, з якої прибуває.

Наприкінці варто ширше розтлумачити положення українського

законодавства.

Згідно зі статтею 313

(ч. 3) Цивільного Кодексу України, фізична особа, яка не досягла
шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків
(усинов
люв
ачів)
, піклувальників та в їхньому супроводі

або в супроводі осіб, які уповноважені
ними.
Стаття
згедагована досить загально
, трапляються на кордоні якісь додаткові вимоги, але
вони не законні. Однак
треба
, аби
згода батька не викликала жодних сумнівів, бажано (хоча
це не обов’язково), аби
була в фо
рмі нотаріального акту (якщо згоду готують в Україні)
, або з
підписом нотаріально посвідченим (вартує 25 злотих). Для українс
ь
ких прикордонників згода
має бути українською мовою (треба докласти зусиль і пошукати в Польщі нотаріуса, що
пітвердить підпис

під українським текстом), для польських


польською. Не погоджуюся, що
поляки згоду не вимагають. Якщо дитину перевозить
не родич, або родич, що має інше
прізвище, дадтково дитина маленька і не може підтвердити, що особа, в якої супроводі їде, це
хтось з
сім’ї, або з
-
поміж друзів, то поляки мають право поцікавитися.

4.3

З
АПРОШЕННЯ УКРАЇНЦЯ Д
О
П
ОЛЬЩІ В ГОСТІ


Дедалі частіше ви хочете запросити в гості своїх родичів чи знайомих з України. Як їх
запросити, аби не було проблем на кордоні? Люди, які сюди прибувають

в рамках безвізового
руху, зобов’язані показати на кордоні, що вони мають кошти на утримання (нічліг,
харчування) та повернення додому. Коли хтось прямує до вас в гості, ви забезпечуєте людині
проживання. Як це доказати? Єдиним певним способом буде гостьо
ве запрошення, яке


10


р
еєструє та видає воєвода. Право на таке запрошення когось з України мають поляки, українці,
що проживають у Польщі на основі дозволу на стале перебування (теж статусу
довгострокового резидента ЄС) і українці, що перебувають тут мінімаль
но 5 років. Воєвода
перевіряє, чи хазяїн може собі дозволити запросити гостя і чи має житлові умови. Заява вартує
27 злотих.

Я ніколи не чув, аби людина з таким запрошенням не отримала візу, або щоб виникнули
проблеми на кордоні. Такі випадки трапляються д
уже рідко.

Коли комусь не хочеться аж так клопотатися, можна приготувати своє запрошення. Воно може
бути у письмовій формі, з підписом нотаріально посвідченим (так більш вірогідно), але в
такому випадку така людина повністю залежна від рішення
прикордонника. Або він повірить,
що господар забезпечить кошти на утримання, або ні і не впустить іноземця до Польщі

(знаю
такі випадки)
. Це виключно його рішення, тому, що немає як перевірити, чи людина, що
запрошує, має дійсно кошти на візит гостя. Без з
апрошення від воєводи (теж без гостьової візи


02) іноземець повинен показати, що має гроші на квиток додому.

5

П
ЕРЕБУВАННЯ ТА РОБОТА

Іноземці в Польщі можуть перебувати на основі:

1)

безвізового руху і візи Шенген



90 днів на 180

(квоти 90 днів безвізового руху і з віз
Шенген накладаються),

2)

візи національної будь
-
якої країни Шенген

упродовж строку її дійсності

(однак

з
національною візою виданою іншою країною Шенген ніж Поль
щ
а, у Польщі
перебувати можна лише 3 місяці),

3)

картки на п
еребування
(
польсь.
karty

pobytu
)
упродовж строку її дійсності
виданої будь
-
якою країною Шенген (однак

з карткою на перебування виданою іншою країною
Шенген ніж Польща, у Польщі перебувати можна лише 3 місяці),

треба пам’ятати, що
правовою підставою
перебування не є картка на перебування як така, а дозвіл, на основі
якого вона була видана,

4)

процесуального перебування (під час очікування на розгляд заяви на дозвіл на
перебування)
.

5.1

Д
ОЗВІЛ НА ТИМЧАСОВЕ П
ЕРЕБУВАННЯ




11


Дозвіл на тимчасове перебування
(
польсь.
zezwolenie

na

pobyt
)
видає (за заявою іноземця)

воєвода за місцем проживання іноземця.

Польське законодавство не передбачає
дозволу на тимчасове перебування без визначеної
мети.

Мета перебування має стосуватися до потреби перебування мінімально 3 м
ісяців.

Аби подати заяву на перебування, іноземець має бути присутнім у Польщі (передбачається
виняток для возз’єднання з сім’єю).
Заяву треба подати особисто і здати відбитки пальців.

Особа, що перебуває у Польщі нелегально, не може подати заяви.

Заяву можна відправити
поштою (це зокрема вагоме, коли не можна подати особисто вчасно), однак
адміністрація
воєводи вимагатиме прибуття з метою здачі відбитків пальців.

Від імені дитини заяву може
подати один з батьків (або встановлений судом
піклувальни
к).

Для дітей старших за шість
років вимагають їхньої присутності
, вони здають відбитки пальців.

Іноземець зобов’язаний повідомити воєводу, впродовж 15 робочих днів, про
виникнення
обставин, які
нівечать мету перебування. Це найчастіше втрата роботи, закінчення навчання,
розірвання шлюбу, тощо. Особі, яка не виконала згаданого обов’язку воєвода має право
відмовити у наданню наступного дозволу, якщо
заявник подав заяву на новий дозвіл упродовж
року

від завершення дії попереднього.

Якщо відпала мета перебування, дозвіл підлягає скасуванню.

Для всіх різновидів дозволу на перебування застосовується одна заява
, яку можна завантажити
з сайтів усіх воєводських адміністрацій, теж з сайту Бюро з питань
іноземців
(
https://cudzoziemcy.gov.pl/wnioski
-
online/
).

На цьому сайті можна теж заповнити заяву прямо
на сайті.


5.1.1

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з роботою


Це дозвіл для осіб
, що звільнені з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування і таких, які
не можуть скористатися звільненням з обов’язку здобути
дозвіл на працевлаштування.

Хто звільнений з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування:

1)

власники карток поляка (вони теж мо
жуть подати заяву на дозвіл на тимчасове
перебування, хоча найчастіше п
о
дають
відразу на дозвіл на стале перебування),

2)

випускники стаціонарних польських вишів,

3)

випускники польських
публічних шкіл вище гімназії (середні, післяліцейські),



12


4)

викладачі вишів,
теж академіки, що мають намір провадити у Польщі дослідження,

5)

учителі іноземних мов у публічних школах,

6)

священики

зареєстрованих у Польщі церков (
у Польщі зареєстровані
православн
а

та

грекокатолицьк
а церкви
)

Особи, що звільнені з обов’язку здобути дозвіл н
а працевлаштування отримують дозвіл на
перебування у зв’язку з роботою (найчастіше

на три роки), воєвода не вказує в дозволі назви
роботодавця

і вони не прив’язані до роботодавця і можуть плавно змінювати роботодавців,
проте про втрату роботу треба повідом
ити воєводу.

Особи, які не звільнені з обов’язку здобути дозвіл
на працевлаштування, отримують дозвіл на
перебування у зв’язку з роботою у вказаного в дозволі роботодавця

і на вказаних у дозволі
умовах
. Зміна роботи нівечить дозвіл і треба отримати новий.
Зміна умов працевлаштування
можлива лише після зміни дозволу, яка відбувається у відповідь на заяву іноземця.

Іноземець додає до заяви:

1)

підписаний
роботодавцем додаток І

(до завантаження
або заповнення
зі згаданого вище
сайту)
,

2)

інформацію від старости
, якщ
о її вимагають (детальніше див. статтю про інформацію
від старости),

3)

посвідчення
, договір

і документи, що підтверджують, що
роботодавець сплачував
внески на соціальне забезпечення

(це тільки після трьох місяців роботи на основі
посвідчення, у зв’язку зі звільненням з обов’язку подання інформації від старости)
,

4)

договір найму (теж позички) житла,

5)

доказ медичного страхування (
воно випливає завжди з трудового договору і може
випливати
з договору про надання послуг),

6)

довідка з податкової адміністрації про незаборгованість у податках

(на практиці її рідко
вимагають, тому можна не додавати від самого початку, інколи не вимагають довідки,
а
річні звіти ПІТ37 з доказом подачі).

Реєстрація за

місцем проживання (польсь.
meldunek
)

для подачі заяви не потрібна. Заявни
к
у
суворо забороняється подавати неправдиві відомості в заяві, додавати сумнівні документи
, це
тягне за собою відмову і кримінальну відповідальність.

Працівник


іноземець має право
працювати у роботодавця лише на умовах указаних у дозволі.
Будь
-
яка зміна умов вимагає спершу зміни дозволу. Однак не всі зміни тягнуть за собою
обов’язок зміни дозволу.



13


Зміна місцезнаходження
роботодавця, його назви,
правової форми (наприклад
ТОВ на АТ),
зміна договору підряду та про надання послуг на трудовий

не вимагають зміни дозволу.
Не
вимагають зміни дозволу теж усіляки зміни власника заводу
.


Дозвіл на працевлаштування і мінімальна зарплата

Уже рік чинний закон, який передбачає, що дозвіл на перебув
ання у зв’язку з роботою (теж
дозвіл на працевлаштування типу А) можна отримати лише, якщо заявник заробляє
мінімальну зарплату (на сьогодні 2.100 злотих). Навіть на неповну ставку.

Водночас майже щодня адміністрації воєводи видають дозволи на неповну став
ку і з частиною
мінімальної зарплатні.

Законодавство нібито однозначне, проте практика


не дуже.

Стаття 114 (ч. 5) закону про іноземців передбачає (досить чітко), що воєвода може видати
дозвіл на перебування у зв’язку з роботою, якщо ©
wysoko
ść
miesi
ę
cznego

wynagrodzenia

nie

jest

ni
ż
sza

ni
ż
wysoko
ść
minimalnego

wynagrodzenia

za

prac
ęª (розмір місячної заробітної плати не
нижча за мінімальну). Однозначно. Чи заявник працює на цілу ставку, чи на пів, чи на чверть


має заробляти мінімально 2.100 злотих.

Таке саме положення можна знайти для дозволів на працевлаштування типу А (які здобуває
роботодавець). У законі про сприяння зайнятості (
art
. 88
c

ust
. 1
pkt

1
a
) передбачено, що воєвода
видає дозвіл типу А, якщо ©
wysokość miesięcznego wynagrodzenia

nie będzi
e niższa niż wysokość
minimalnego wynagrodzenia za pracę
ª. Точно те саме.

Водночас маємо в законі про іноземців ще одне положення. Стаття 118 (ч. 5) передбачає, що
іноземець може працювати на неповну ставку. У такому випадку воєвода вказує в дозволі
частин
у (пропорційно до ставки) ©найнижчої заробітної плати, яку може отримувати
іноземець на даній посадіª. Це треба розуміти так, що це має бути найнижча можлива ринкова
плата, водночас МАБУТЬ не менша за мінімальну. Для дозволу типу А законодавець
передбачив
такі самі положення (
art
. 88
c

ust
. 7).

На жаль, закони каламутні. Вони передбачають дві мінімальні зарплати. Першу


мінімальну
ринкову, якої може очікувати працівник. Другу


мінімальну офіційну, яка може не збігатися
з ринковою. І важко насправді зрозумі
ти, до котрої зарплати стосуються другі положення, про
які я згадав. На мою думку


до ринкової.



14


Я тлумачу закони так: якщо мінімальна ринкова зарплата збігається з мінімальною офіційною,
то можна отримати дозвіл на півставки і необов’язково це має бути 2.
100 злотих за півставки.
Але якщо ринкова зарплата за повну ставку


вища за мінімальну, то вже не може бути
наприклад 1.050 злотих за півставки.

Якщо іноземець хоче залегалізувати додаткову роботу (наприклад на 25% ставки), то
пропоную, аби (якщо це правд
а) додавати до заяви ще додаткові документи, з яких випливає,
що робота має бути додатковою. Бо вимагати від прибиральниці, що має четверо
роботодавців, аби у кожного заробляла 2.100 злотих за 25% ставки


абсурд.

5.1.1.1

Неоплачувана відпустка


УКРАЇНЦЮ НЕ МОЖНА

ЙТИ У НЕОПЛАЧУВАНУ ВІДПУСТКУ З РОБОТИ

Такої відпустки не передбачає жодний закон, але вона не заборонена для тих поляків, громадян
ЄС та тих українців, які тут перебувають на основі дозволів не пов’язаних з роботою (і на
основі інших, ніж трудові, віз).

Т
рудове законодавство (польський трудовий кодекс) не забороняє такої відпустки. Тобто
можна піти у таку відпустку на засадах узгоджених з роботодавцем. Він не виплачує зарплати,
не платить (унаслідок) податку на прибуток і внесків для соціального забезпечен
ня. Але
працівника не виреєстровує з ЗУС і він далі можа розраховувати на безкоштовну медичну
допомогу.

Те все, що я написав, стосується до трудових відносин працівника з роботодавцем, тобто його
цивільних відносин зі сфери приватного права. Але треба пам
’ятати, що іноземець у Польщі,
перетнувши кордон, вступає ще у відносини з польською державою зі сфери публічного,
адміністративного права. Зокрема він зобов’язаний (якщо не має дозволу на стале
перебування, чи статусу довгосрокового резидента ЄС) перебува
ти завжди з якоюсь метою.
Тому тимчасові дозволи чи візи надають іноземцям завше у зв’язку з чимось. І якщо мета
перебування іноземця, яку він заявив у візовій анкеті (чи заяві до воєводи) втрачає свою
актуальність (бо завершується робота, навчання чи напр
иклад шлюб з громадянином Польщі),
то іноземець зобов’язаний покинути Польщу, а його дозвіл чи віза підлягають скасуванню.
Для того передбачена ця страшна стаття 113 в законі про іноземців, яка наказує іноземцям
повідомити воєводу впродовж 15 робочих днів
про втрату роботу, розірвання шлюбу чи
закінчення навчання. До віз (теж до процесуального перебування) це наразі не стосується, але
іноземцю можуть скасувати візу, якщо він не працює чи не вчиться.



15


Особи, що перебувають у Польщі на основі робочих віз (05
-
0
6) і дозволів на перебування у
зв’язку з роботою


зобов’язані працювати. Тобто щодня ходити на роботу і заробляти кошти.
Оплачувані відпустки (для відпочинку, декретна) вважаються роботою і працівник, що
відпочиває, чи жінка що вродила дитину (і була прац
евлаштована на основі трудового
договору)


далі ©працюютьª.

Особа, що нібито працевлаштована, але іде у неоплачувану відпустку, насправді не працює.
На теорії вона мала би розірвати договір, скасувати дозвіл на перебування, виїхати до України
і згодом поч
инати все наново. Так передбачає закон. Але це теорія. Польські роботодавці
звикли до того, що українці часто, зокрема коли не живуть тут з родинами, їздять на місяць,
два до України, зокрема на зламі року, або на літо. Я помітив, що контрольні органи
(при
кордонна служба) досить ліберально ставляться до таких ситуацій. Проте знаю випадки,
що скасовують візи чи дозволи якщо на перший погляд видно, що працевлаштування липове
і має лише правити за підставу перебування, як таку, на вигляд, а насправді використо
вується
з іншою метою. Ті, хто контролюють, теж люди і вони розуміють, що виникають різні життєві
обставини, а роботодавець не хоче повністю втрачати зв’язку з працівником. І тоді вони не
користуються своїм правом скасувати візу чи дозвіл. Однак з фактични
х обставин має, без
ніякого сумніву, випливати, що реально виникла якась життєва потреба, яка може трапитися,
а не просто хтось купив собі ©у пасрєдніка карту побутуª. Але не питайте мене, чи можна, на
як довго і що це мають бути за обставини. І чи похорон

далекої родички в Донецьку то така
обставина, а весілля, що триває місяць то вже ні. Іноземець, якого метою перебування є робота,
має працювати безупинно і має право лише на оплачувану відпустку (якщо працює на основі
трудового договору). Бо людина, що пр
ацює на основі інших договорів, не має права на жодну
оплачувану відпустку.

У підсумку, жодні неоплачувані відпустки не передбачені в законі і якщо хтось має дозвіл на
перебування у зв’язку з роботою, чи трудову візу, то ризикує втрату легального перебува
ння
в Польщі включно з депортацією та забороною в’їзду.



5.1.2

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з роботою висококваліфікованих
фахівців




16


Важко зрозуміти, чого серед українців так мало популярна картка (
Blue

Card
) на перебування
у зв’язку з роботою, що вимагає високих знань (кваліфікацій).
Мабуть через те, що люди не
розуміють, що це і як її отримати.

Стаття 127 закону про іноземців передбачає, що український громадя
нин може отримати
дозвіл на перебування, якщо пр
ацює як фахівець.

Ким є фахівець?

Це людина, що закінчила виш і має працювати у Польщі за здобутою професією. Крапка. До
цієї групи можна теж зарахувати працівника, що має досвід роботи 5 років на посаді, якої
виконання вимагає знань, які дає закінчення ви
шу. Це досить складно доказати, тобто
зосередьмося на випускниках вишу.

Якщо українець здобув (або у себе, або у Польщі) освітній ступінь бакалавра, спеціаліста,
магістра і вищий і має працювати у Польщі за здобутою професією, він має право, аби його
визна
ли фахівцем. Це стосується до всіх професій: вчителів іноземних мов, інженерів, лікарів,
юристів. До всіх. Людина просто має мати вищу освіту і має працювати у Польщі згідно з
освітою. Якщо ти український юрист і тебе взяло на роботу польське адвокатське б
юро просто
як юриста, то ти вже маєш право отримати
Blue

Card
.

Які вигоди?

Чоловік, жінка фахівця, що має таку картку, отримує відразу дозвіл на перебування у зв’язку
зі справжнім возз’єднанням з сім’єю.

Blue

Card

це картка, яка дає право працювати у двох роботодавців протягом двох років. Тобто
якщо з першим вам не вийде, можете спробувати у другого і не треба подавати нової заяви
(треба тільки отримати згоду воєводу на зміну дозволу). Власник цієї картки може бути

три
місяці безробітним (має тоді право отримувати фіндомопогу


zasi
ł
ek
).

Роботодавець, що хоче працевлаштувати фахівця, мусть йому запропонувати будь
-
який
договір на мінімально рік.

При чім має йому запропонувати досить високу зарплату.

Мінімально 6.500
злотих.


5.1.3

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з провадженням господарської
діяльності


Цей дозвіл отримують іноземці, якщо метою їхнього перебування є:



17


1)

провадження господарської діяльності

як фізична особа
-

підприємець

(наприклад
зареєстрованої
раніше
; зазвичай українці не мають права на реєстрацію та провадження
господарської діяльності як ФОП)
,

2)

виконання обов’язків виконавчого органу
(теж прокуриста)
заснованої іноземцем
юридичної особи, що включена до реєстру підприємців
.

Зіткнувся теж з такою

ситуацією, що українцям відмовляють у наданні дозволу на перебування
у зв’язку з роботою, якщо вони хочуть працевлаштуватися як найманий працівник
.

Чиновники
це тлумачать таким чином, що фактичною метою перебування такого іноземця у Польщі є
провадження г
осподарської діяльності.
Таке тлумачення неправильне, але допоки не буде
судової практики, то такі випадки будуть траплятися.

Аби отримати такий дозвіл
, треба:

1)

мати джерело стабільного і систематичного доходу,

2)

мати в Польщі житло та медичне страхування.

До
датково
треба доказати, що суб’єкт господарської діяльності осягає щороку прибуток

у
розмірі приблизно 10.000 ЄВРО, або працевлаштовує на повну ставку
(на основі трудового
договору
, мінімально рік

до подачі заяви
) двох польських громадян або іноземців
звільнених
з обов’язку отримання дозвіл на працевлаштування.

Перший дозвіл можна отримати

на основі
документів, якщо з

них виникне
ймовірність, що в майбутньому вище згадана вимога буде
виконана.


5.1.4

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з навчанням у
стаціонарному виші


Аби отримати такий дозвіл, треба:

1)

мати
фінансові засоби для утримання (530 злотих на місяць)
,

вони не можуть бути
з

роботи, хіба, що для другого та наступного дозволів,

2)

мати в Польщі медичне страхування.

Додатково, що випливає з назви і

суті цього дозволу, треба бути студентом стаціонарного
вишу (денна форма навчання)
, до заяви треба додати доказ оплати навчання і довідку з вузу
на відповідному бланку
.

Перший дозвіл надається на максимально 15 місяців.



18


Першого дозволу

не отримає іноземец
ь, якщо в Польщі працює, або провадить господарську
діяльність.


5.1.5

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю


Цей дозвіл передбачений

для членів сім’ї (чоловіка, дружини, малолітніх дітей)
:

1) іноземця, що перебуває у Польщі на
основі дозволу на стале перебування і на основі статусу
довгострокового резидента ЄС,

2) іноземця, що перебуває у Польщі не коротше двох років на основі
чергових
дозвол
ів

на

тимчасове перебування (у зв’язку з будь
-
якою метою), а останній дозвіл було йому н
адано
на мінімально річний строк,

3) іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозволу на тимчасове перебування у зв’язку з
висококваліфікованою роботою або науковими дослідженнями

4) громадянина ЄС
.


Аби отримати такий дозвіл, треба:

1)

мати джерело
стабільного і систематичного доходу,

2)

мати в Польщі житло та медичне страхування.

Аби подати заяву на цей дозвіл, заявник може перебувати поза межами Польщі.

Малолітні д
іти, що перебували з батьками на основі

такого дозволу, можуть розраховувати на
такий самий дозвіл після
досягнення ними 18 років.

Після розірвання шлюбу з чоловіком (жінкою), з яким (якою) іноземець возз’єднався, теж
після смерті такої особи, іноземець може одноразово отримати такий самий дозв
іл
.

Під час провадження, відповідні служби перевіряють шлюб іноземця та заявника на його
потенційну
фіктивність.


5.1.6

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку зі шлюбом з громадянином Польщі


На такий дозвіл можуть розраховувати іноземці
, що



19


1)

прийняли шлюб з
громадянином Польщі,

2)

малолітні
діти

іноземців, про яких мова в пункті
©1ª, якщо згадані іноземці уже
отримали такий дозвіл.

Після розірвання шлюбу (
теж смерті іноземця,
смерті польського громадянина) іноземцю

тому числі малолітньому)
можна надати
такий
дозвіл ще раз.


5.1.7

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з іншими обставинами (навчання)


На такий дозвіл можуть розраховувати іноземці, що мають у Польщі намір навчатися.

Закон
не уточнює видів навчання.
Зокрема не обмежує видів навчання для денних форм.

Аби отримати такий дозвіл, треба:

1)

мати фінансові засоби для утримання (530 злотих на місяць),

2)

мати в Польщі
житло та
медичне страхування.


5.1.8

Дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з іншими обставинами (долучення
члена сім’ї до трудового мігранта)


Це
дозвіл для членів сім’ї (дружина, чоловік, малолітні діти) особи, що в Польщі працює.
Трудовий мігрант може перебувати в Польщі і на основі візи, і дозволу на перебування.

Аби отримати такий дозвіл, треба:

1)

мати джерело стабільного і систематичного доходу,

2)

мати в Польщі житло та медичне страхування.

Доросла дружина (чоловік) долучена до трудового мігранта
отримує дозвіл на перебування
без необмеженого доступу до трудового ринку.


5.1.9

Возз’єднання з сім’єю і долучення члена сім’ї до трудового мігранта
-

відміннос
ті


Хочу висвітлити, чого власники карток на перебування у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю
мають „
dost
ę
p

do

rynku

pracy
  а такого привілею не мають ті, хто лише думає, що возз’єднався
з сім’єю а насправді просто виконує право свого чоловіка (жінки, матері, батька) на сімейне


20


життя трудового мігранта. Зрозуміти це все простіше ніж могло би здаватися.

Згідно з пунктом 1 ч. 1

ст. 186 закону про іноземців, кожний український трудовий мігрант
(який приїхав до Польщі працювати на будь
-
якій юридичній підставі, або з візою, або
з

карткою на перебування у зв’язку з роботою) має право залучити до себе дружину (чоловіка)
і всіх неповн
олітніх дітей. Це гарантує конвенція Ради Європи (якої членом є так Україна, як
і Польща), називається вона Європейська соціальна хартія.
У такому випадку воєвода видає
дружині (чоловікові) та дітям трудовго мігранта дозвіл на тимчасове перебування у зв’яз
ку
з

іншими обставинами (а не у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю) і на основі дозволу видається
картка на перебування у зв’язку з іншими обставинами без доступу до трудового ринку. Така
особа (дружина, чоловік) може працювати на загальних засадах (на основ
і посвідчення, або
дозволу на працевлаштування типу А). Це ©несправжнєª возз’єднання з сім’єю слід називати
©виконанням права на сімейне життя трудових мігрантівª.

Або просто ©долучення члена сім'ї
до трудового мігрантаª.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 159 за
кону про іноземців, ©справжнєª возз’єднання з сім’єю
стосується до іноземців, яких зв’язок з Польщею набув тривалого характеру, поза тим
стосується до ©найбажанішихª іноземців, тобто наукових співробітників та осіб, що працюють
як високо кваліфіковані фахі
вці.

Тобто, на ©справжнєª возз’єднання з сім’єю можуть розраховувати: дружина (чоловік) та
малолітні діти:

1) іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування і на основі статусу
довгострокового резидента ЄС,

2) іноземця, що перебуває

у Польщі не коротше двох років на основі дозволу на тимчасове
перебування (у зв’язку з будь
-
якою метою), а останній дозвіл було йому надано на мінімально
річний строк,

3) іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозволу на тимчасове перебування у зв’язку

з
висококваліфікованою роботою або науковими дослідженнями.

Додатково слід зазначити, що, на відміну від чоловіка (дружини) та дітей трудового мігранта,
що отримують картку на перебування з метою виконання права на сімейне життя, заявники
(теж дружини,
чоловіки) та діти, що прагнуть здобути ©справжнєª возз’єднання з сім’єю,
можуть перебувати, під час подання заяви, на території України.

Закон також передбачає, що до членів сім’ї, які возз’єдналися з сім’єю ©по
-
справжньомуª
треба ставитися менш жорстоко,
коли виникають передумови для депортації, тобто наприклад


21


прикордонна служба зобов’язана врахувати цей статус і не видавати наказу про видворення,
якщо порушення законів не аж таке серйозне.

І, на кінець, закон теж передбачає, що воєвода може перевіряти, ч
и шлюб одного з подружжя,
що має намір ©по
-
справжньомуª возз’єднатися з сім’єю, не є фіктивним. Тобто треба бути на
це приготованим і не хвилюватися, якщо шлюб не фіктивний.


5.1.10

Нові різновиди дозволів на тимчасове перебування


Нещодавно з’явилися два
додаткові види дозволів на перебування у зв’язку з:

1) роботою для осіб перенесених (у відрядженні) в рамках підприємства, що діє за кордоном

2) користанням з мобільності.

Це друге настільки чудернацьке, що наразі шкода про нього толкуватись, ну, до україн
ців, які
шукають у Польщі роботи достоту не застосовується.

Перше … це насправді довгострокове відрядження керівників, спеціалістів та стажистів.
Нещодавно вигулькнули певні питання зацікавлених цим дозволом українців, які вже почали
думати, що відкриють с
обі в Україні ТОВ а згодом відправлять самих себе у відрядження …
Законодавець мабуть передбачив, тому, що відразу попередив, що дозволу такого не
даватимуть, якщо з обставин випливатиме, що єдиною метою створення підприємства за
кордоном є саме трансфер і
ноземців до Польщі.


5.2

Д
ОЗВІЛ НА СТАЛЕ
(
ДОВГОСТРОКОВЕ
)

ПЕРЕБУВАННЯ

5.2.1

Дозвіл на стале перебування


Дозвіл на стале перебування можуть отримати громадяни України, що:

1)

мають картку поляка і намір оселитися в Польщі,

2)

мають польське походження і намір оселитися в
Польщі,

3)

народилися

після отримання принаймні одним з батьків

дозволу на стале перебування
(і статусу довгострокового резидента ЄС)
, теж коли один з батьків перебував на основі
дозволу на тимчасове перебування, котре згодом будо змінено на стале
(довгострокове)
,



22


4)

перебували в Польщі на основі дозволу на тимчасове

перебування

у зв'язку зі шлюбом
з громадянином Польщі мінімально три роки,

5)

безупинно
перебували в Польщі на основі дозволу на перебування у зв'язку з роботою
в стра
т
егічних для польської економіки галузях
чотири

роки
.

Безупинне перебування то таке, коли жодна з перерв не перевищила 6 місяців
, а сума всіх
перерв не перевищила 10 місяців.

Польське походження полягає в тому, що іноземець:

1)

має (мав) принаймні одного з
батьків (дідів), або двоє прадідів польської
національності,

2)

докаже свій зв'язок з польщизною.


5.2.1.1

Картка поляка


Особи, які прагнуть отримати картку поляка, повинні подати заяву в Україні, в польському
консульстві за місцем проживання.

Заявник має доказати,
що відчуває приналежність до польської нації
, тобто:

1)

має (мав) принаймні одного з батьків (дідів), або двоє прадідів польської
національності,

2)

докаже свій зв'язок з польщизною, що треба розуміти як знання

мови, культури,
традицій
,

3)

підтвердить, що відчуває
себе поляком
.

Особа, якої предки виїхали в 1944
-
1957 роках з території сучасної Польщі до УРСР в рамках
виселень, не може отримати картки поляка.

Особа, що отримала картку поляка, має право працювати та провадити господарську
діяльність без обмежень, безко
штовно навчатися в польських навчальних закладах,
отримувати знижки
. Картку видають на 10 років, малолітні діти отримують таку картку за
згодою
обидвох батьків.

5.2.1.2

Фінансова допомога для власників карток поляка, що оселяються у Польщі




23


П
ідтримка стосується до

власників картки поляка, які перебралися до Польщі і подали до
воєводи заяву на дозвіл на стале перебування (
zezwolenie

na

pobyt

sta
ł
y
).

Фіндопомога надається до 9 місяців і це гроші, які можуть бути витрачені на часткове
фінансування витрат на
переселення. Вип
лачується вона щомісяця, гроші видає староста,
якого призначив воєвода. Першу заяву можна подати не пізніше трьох місяців після подання
заяви на дозвіл на стале перебування.

Упродовж перших трьох місяців іноземець отримує на себе і дружину
(чоловіка) 50%
мінімальної зарплати і по 50% ©мінімалкиª на кожну малолітню дитину. Від 1 січня 2018 року
мінімальна зарплата склад
є
2100 злотих. Від 4 до 9 місяця фіндопомога складає 60%
©мінімалкиª. Сім’я з двома дітьми отримає таким чином 3000 злотих.


5.2.2

Дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС


Довгостроковий означає
:

на невизначений термін.

Отримання статусу довгострокового резидента ЄС залежить лише від
тривалості

безупинного
перебування

іноземця в Польщі.

Безупинне перебування то таке, коли
жодна з перерв не перевищила 6 місяців, а сума всіх
перерв не перевищила 10 місяців.

Аби отримати дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС,
треба

перебувати в
Польщі легально та безупинно п’ять років і водночас:

1)

мати джерело стабільного і
систематичного доходу,

2)

доказати
наявність заробітків за останні три роки,

3)

мати в Польщі житло та медичне страхування
,

4)

доказати знання мови

(від 12.02.2018)
.


Від 12 лютого 2018 року особи, що подали заяву на отримання статусу довгострокового
резидента ЄС
мають доказати знання польської мови. Аби доказати знання польської мови,
треба подати сертифікат (принаймні для рівня В1) або свідоцтво закінчення початкової та
середньої шкіл і вишу з польською мовою викладання. Вимога не стосується до дітей
молодших за
16 років.

Якщо іноземець перебуває в Польщі з метою навчання, один рік
рахується як півроку.



24


Довгостроковий резидент ЄС


практичні поради

Більшість українських заявників на статус довгострокового резидента ЄС чи на громадянство
(в деяких випадках) тетеріє, коли отримує від адміністрації воєводи прохання приготувати
список усіх своїх поїздок за кордон за останні п’ять років (заявник має теж п
ідписати, що він
свідомий кримінальної відповідальності за неправильні інформації).
До переліку маюуть бути
включені ВСІ перетини кордону Польщі з указанням точної дати виїзду та повернення, має
бути визначена мета виїзду і має бути підтверджена документам
и. Людина, яка наприклад
2018 року має відтворти всі свої екскурсії з 2013 року на день до Берліна, на вихідні до Праги,
на канікули до Греції


в розпачу, тим паче, що, найчастіше, прикордонники штампів (для осіб
з картками на перебування) не ставлять, кв
итків ніхто не зберігає, а докопатися до виписок з
банку


нереально. Уявіть собі водія міжнародних перевезень, який після трьох років, без
доступу до документів (має їх, найчастіше вже колишній, роботодавець), мав би відтворити
всі свої маршрути. Люди тод
і реагують емоційно і питають: як можете мене змушувати робити
щось так дурне, як можете очікувати, що я буду пам’ятати? Відповідь, що лунає з боку
чиновників виглядає так: ©ніхто вас не змушує, можете не подавати заяв на резидентаª. Ну,
так, це правда.

Пи
тання вирішальне: чи вони мають право вимагати виконати таку копітку та непевну роботу?
На теорії


ні. На практиці


маємо, що маємо. Українці не звикли оскаржувати негативних
для них рішень, а напевне не до адміністративних судів, а лише практика Верховн
ого
адміністративного суду могла би гарантувати перегляд чудернацьких рішень та відмову від
цієї свавільної і вигадливої практики. Але українці в Верховному Адміністративному Суді


рідкісне явище, навряд чи це зміниться.

Але до речі … Інститут довгостроко
вого резидента ЄС з’явився в польському національному
законодавстві внаслідок імплементації директиви Ради 2003/109/
WE

від 25 листопада 2003
року про статус громадян третіх країн, що є довготривалими резидентами ЄС (
Dz
.
Urz
.
UE

L

16
z

23.01.2004,
str
. 44,
z

p
óź
n
.
zm
.). Директива не є джерелом права, але її суть напевне має
допомогти в тлумаченні національного законодавства (що виникло внаслідок її
імплементації).

Згадана директива наказує країнам
-
членам ЄС надавати статус довгосторокового резидента
ЄС тим і
ноземцям, яким притаманний ©тривалий зв’язокª з країною
-
членомª (пункт 6
преамбули). Поза тим у директиві перебування (
pobyt
) не тлумачиться як фізична присутність
іноземця в межах країни
-
члена, а як ©проживанняª. Тобто тривале проживання. Тривале
проживан
ня не збігається з фізичною присутністю, що чудово віддзеркалює приклад


25


міжнародного водія


українця, який 20 днів на 30 їздить по ЄС а на кілька днів, щомісяця,
повертається до Польщі, до дружини та дітей, до спільної квартири. Ч. 1 ст. 4 згаданої
директ
иви чітко передбачає, що статус довгострокового резидента ЄС може бути наданий
іноземцю, який безупинно та легально ПРОЖИВАЄ в країні
-
члені ЄС. Для мене людина, що
тут живе, платить за квартиру (або має свою), безупинно працює і перебуває на основі
довгост
ровоких віз чи карток на перебування


ПРОЖИВАЄ (теж перебуває) безупинно, тому
що її зв’язок з Польщею триває безперервно. Важко погодитися з припущенням, що людина,
яка ПРОЖИВАЄ в Польщі (має тут роботу, квартиру і діти ходять до школи) і поїхала на
тижд
ень до батьків до України чи у відрядження до Іспанії ©призупиняє чи зриває своє
проживанняª на тиждень. Бо, хоч відсутній у Польщі, то далі поєднує іноземця зв’язок з
роботодавцем (школою) та орендатором квартири. У свою чергу перебування призупиняється,
достеменно, бо фізично людина тут не присутня.

Наразі, аби уникнути розчарування (бо омріяний, оспіваний ©резидентª укрився туманом),
я

всім наголошую, щоб збирали документи. І

докладненько записували всі дати перетину
кордону, куди прямували, на як довго,

з якою метою, зберігали квитки, броні, тощо).
Працівники повинні мати документи від роботодавця (наказ на відрядження


polecenie

wyjazdu

s
ł
u
ż
bowego
).

Якщо іноземець не докаже, що відрядження (зокрема ті довгі) були у зв’язку з роботою, то
інсперктор їх
підрахує і може виявитися, що їхня сума перевищила 10 місяців за п’ять років.

5.3

Л
ЕГАЛІЗАЦІЯ ПЕРЕБУВАН
НЯ ДИТИНИ НАРОДЖЕНОЇ

У
П
ОЛЬЩІ



Часто мене питають: скільки ми маємо часу після народження дитини у Польщі, аби подати
кудись якісь папери і що нам узагалі р
обити?

Відповідь: новоспечений громадянин України, народжений у Польщі, має бути тут легально
від перших хвилин життя.

Деякі подейкують, що перші 90 днів дитина перебуває в рамках безвізового руху. Звідки така
думка? Ну, не знаю.

Я
кщо батьки проґавили
необхідність легалізування перебування своєї дитини, то можна
дитину, що перебуває у Польщі нелегально, легалізу
вати і це єдиний випадок, коли можна
залегалізувати ©нелегалаª, до дорослих це
майже
не стосується.



26


Важко собі уявити депортацію дитини, хоча це

на теорії можливе, але вже можу собі уявити,
що дитина, про легалізацію якої батьки не подбали, отримує на кордоні заборону в’їзду.


Перспектива ©легалізуватиª перебування дитини, що проживає у Польщі нелегально не
повинна усипляти пильності батьків, бо щ
оправда існує така мождивість, але кінцевий
результат може бути невтішним, батьків відповідна служба може оштрафувати.

Тому гадаю, що найкращим варіантом буде легалізування дитини від самого початку.


Пропоную наступний алгоритм:

1)

батько дитини, майже у
день пологів, з довідкою від лікарні подається до польського
РАЦС (
Urz
ą
d

Stanu

Cywilnego
), що розташований у кожній ґмінній адміністрації, за
місцем народження дитини, там запитають про обране батьками ім’я для дитини (одне,
або два), бажано забрати з собо
ю перекладене на польську мову українське свідоцтво
про шлюб, тому, що з нього випливає прізвище спільних дітей,

2)

там батько отримає свідоцтво про народження дитини,

3)

якщо батьки не одружені, то чоловіку буде трішки складніше, але наразі не буду
описувати та
кої ситуації,

4)

польське свідоцтво про народження буде додатком до заяви, яку один з батьків подає
до воєводи; це буде стандартна заява на дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку
з

возз’єднанням з сім’єю або у зв’язку з іншими обставинами (член сім’ї
трудового
мігранта), до заяви треба додати відповідні документи батька (батьків), з яких
випливатиме, що дитині можна возз’єднатися з батьками, або долучити як дитина
трудового мігранта,

5)

якщо народилася дитина іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозв
олу на стале
перебування (або зі статусом довгострокового резидента ЄС), дитина може отримати
дозвіл на стале перебування і треба подати таку заяву,

6)

польське свідоцтво про народження також буде потрібне для отримання українського
паспорта.


Я наполягаю, аб
и це все зробити невідкладно, приготувати собі заяву для відправлення
поштою і або відправити у день народження дитини без свідоцтва про народження, або
зробити те відразу після отримання свідоцтва.

Дитина, народжена у Польщі, що має батьків


українських
громадян


не набуває польського
громадянства.




27


5.4

А
ЛІМЕНТИ ДЛЯ ДИТИНИ В
ІД БАТЬКА


УКРАЇНЦЯ
,

ЩО ПРАЦЮЄ У
П
ОЛЬЩІ


Батько


український громадянин, що має дитину і працює у Польщі


зобов’язаний платити
аліменти. Польське, українське та міжнародне законодавств
о сприяє матері отримати аліменти
на дитину від батька, який поїхав до Польщі на заробітки і пропав.

Ну, теж батьку з України
(якщо він піклується про дитину) буде просто отримати аліменти від матері, що працює
в

Польщі.

Засада номер 1: громадянство не
становить жодної перешкоди, аби батька притягнути
до

відповідальності та вимагати аліментів. Якщо він перебуває у Польщі, він може

мати будь
-
яке громадянство і дитина може мати будь
-
яке громадянство, платити аліменти треба.

Матір


громадянка України


мож
е, як законний представник дитини


подати позовну заяву
про аліменти проти батька в Польщі (хоча сама живе в Україні) і в Україні. Суд можна вибрати
за місцем проживання матері. Позовна заява


безкоштовна. Доказувати розмір витрат
у

Польщі на дитину не т
реба. Судді знають ціни і знають витрати на дитину в Польщі. Можна
обмежитися тим, що матір напише, що хоче на дитину (якщо дитина в Польщі) 1000 злотих


середньому стільки суди наказують платити на одну дитину) і це в середньому випливає
з

загально відо
мих цін та витрат.

Якщо матір живе в Україні, вона може звернутися до українського суду. Згідно зі ст. 13 ч. 2
договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у
цивільних і кримінальних справах, український суд має попр
осити польський суд, аби той
розшукав у відповідних установах (податкова, ЗУС, прикордонна служба, адміністрація
воєводи), де працює батько і скільки заробляє. Дитина з України (яка там проживає) не може
розраховувати на 1000 злотих, бо в Україні ціни нижч
і, але суд має врахувати й те, що батько
заробляє більше в Польщі ніж заробив би в Україні. П’ятсот злотих на дитину вимагати можна.

За несплату аліментів нечесний батько несе кримінальну відповідальність. Якщо матір має вже
на руках рішення суду про
аліменти, виконавче провадження


теж безкоштовне.


5.5

Ч
И МОЖНА З
У
КРАЇНИ ЗАЛУЧИТИ ДО
П
ОЛЬЩІ БАТЬКІВ ПЕНСІЙ
НОГО ВІКУ
?

І

ЯКИМ ЧИНОМ
?


На жаль, насправді ніяк. Таке питання дедалі частіше вигулькує, українці переселяються до
Польщі з сім’ями і на довго (назавжд
и), в Україні лишають батьків, про яких немає з часом
кому піклуватися. І
варто

було би залучити їх до Польщі.



28


Насправді це дуже важко, правових підстав та механізмів не існує.

Польський закон про іноземців не передбачає дозволу на перебування у зв’язку ні

з чим. Аби
отримати картку

на перебування (
karta

pobytu
), треба обґрунтувати мету проживання
у

Польщі. Найчастіше це робота, навчання, возз’єднання з сім’єю (стосується до подружжя
і

до малолітніх дітей), тощо. Не передбачається, аби сюди людина приїхала
і просто собі жила,
відпочивала на пенсії.


Залишаються загальні засади, вони всі досить ©кульгавіª.

1. Воєводське (гостьове) запрошення: воєвода видає його на максимально рік і за умови, що
той, хто запрошує має вдосталь коштів та житлових умов, запросити

може лише українець, що
має дозвіл на стале перебування (теж довгостроковий резидент ЄС), або перебуває у Польщі
мінімально 5 років; і хоча запрошення може бути на рік, то немає жодної гарантії, що консул
дасть візу на рік, бо знаю, що дають на 3 місяці.

2.
Pomoc

domowa
. Можна залучити бабусю та дідуся для допомоги у вихованні їхніх онуків.
Та для хатніх робіт. Однак треба буде оформити офіційне працевлаштування та платити
податки та соціальне страхування, також зарплату батькам і воєвода буде перевіряти,
чи так
дійсно відбувається.

3. ©Гуманітарнеª перебування. Це вже для таких, які сильно люблять азарт. Уявімо собі, що
до вас у гості приїжджають батьки похилого віку і … залишаються після спливу всіляких
термінів (віза, безвізовий рух, тощо), одним словом
стають ©нелегаламиª і підлягають
депортації. Допоки сидять удома і ніхто на вас не донесе, то їх не чіпатимуть. Але раптом
відвідає вас прикордонна служба і батьки отримають наказ про видворення. Але його не
виконують добровільно. І тоді починається тягани
на по судах та установах і ви намагаєтеся
переконати всіляких непереконаних чиновників, що з огляду на стан здоров’я, батьки не
спроможні навіть витривати подорожі. Стартує: заява, відмова, оскарження, суд, верховний
суд, нова заява (з новою довідкою про с
тан здоров’я), нова відомова, суд, верховний суд, і так
далі, і так далі. Це вимагає залізних нервів і … чи батьки так захочуть?

Існу
є ще

варіант

з категорії ©
найпримарніший з примарних
ª
.

Це

д
озвіл на перебування

у зв'язку з іншими обставинами
, іншими ніж

указані в законі як інші.

Заявник просто
вказує, що перебування батька (матері) пенсійного віку в Польщі


обґрунтоване. Чим?
Піклуванням про дітей, лікуванням, тугою, тощо. Наскільки це переконає
чиновників? Хтозна. Але один такий випадок знаю.



29


Діти
таких батьків будуть зобов'язані їх утримувати і забезпечити житлом, теж медичним
страхуванням.


5.6

В
ІЗА
,

БЕЗВІЗОВИЙ РУХ

І ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ


©ПРАЦЮЮ ПО ВІЗІª
, ©ПРАЦЮЮ ПО БЕЗВІЗУª

-

ХИБН
І

ДУМК
И

І ПОМИЛК
И
, ЯК
І

ІНКОЛИ ЗАКІНЧУ
Ю
ТЬСЯ ВИДВОРЕННЯМ З ПОЛЬЩІ З
ЗАБОРОНОЮ В’ЇЗДУ

©Чи я можу працювати на візі?ª
-

так часто питають. Відповідь завжди одна: віза, як така,
немає нічого спільного з роботою, вона стосується до перебування.
До працевлаштування
завжди стосуються інші закони. Тобто правильна відповідь буде:
НІ, але …

І про це ©АЛЕª буде нижче.

Те саме стосується до безвізового руху. У рамках безвізового руху
можна лише перебувати, для роботи ©по безвізуª ще треба працівника оформити на роботу як
іноземця.

Опишу нижче найпоширеніші візи і дам відповідь, як з т
акою візою працювати. Номер
стосується до мети видання (
cel

wydania
), кожний має такий номер на своїй візі.

01


віза туристична; працевлаштування для такої візи не передбачається, на практиці воєвода
не повинен видати дозволу типу А (
B
,
C

i

D
) для такої
візи а староста не повинен зареєструвати
посвідчення, якщо людина (на основі інших законів) звільнена з обов’язку здобути дозвіл на
роботу і почне працювати, то віза повинна підлягати скасуванню у разі перевірки, це досить
теоретичний варіант, такі візи ко
роткострокові, на практиці питання не дуже вагоме,

02


віза гостьова, інколи вона довгострокова, дають і на рік, людина може працювати на
основі такої візи після легалізації працевлаштування (посвідчення роботодавця і дозвіл типу
А),

04


візу видають з м
етою провадження господарської діяльності, З МЕТОЮ! Тобто з
НАМІРОМ. Але після приїзду до Польщі господарську діяльність ТРЕБА залегалізувати,

05
A



візу видають на основі посвідчення роботодавця, працювати можна 6 місяців на 12, але
то не віза дає право н
а роботу а посвідчення, раз воно буде відкликане, або скасоване, то віза
не рятує ситуації і треба буде легалізувати роботу, з цією візою можна теж працювати з
дозволом типу А, можна теж
з
мін
ювати

роботодавців, але кожний зобов’язаний заново
легалізувати п
рацівника,



30


06


візу видають найчастіше на основі дозволу типу А, але то не віза дає право на роботу а
саме дозвіл на роботу у вказаного в ньому роботодавця, зміна роботи означає необхідність
отримання нового дозволу, бо власне не віза даж право на роботу,

з візою 06 не можна
працювати на основі посвідчення, але ніколи не чув, аби за це (насправді досить дрібне
порушення) когось депортували,

09


візу видають для студентів вишів, людина може працювати на основі такої візи після
легалізації працевлаштування
(посвідчення роботодавця і дозвіл типу А), студенти
стаціонарних вишів звільнені з обов’язку отримання дозволу на роботу,

18


візу видають власникам карток поляка та їхнім рідним, власник картки поляка може
працювати без дозволу, бо має картку поляка і то

вона звільняє а не віза, його дружина
(чоловік)


зможе працювати з такою візою після легалізації працевлаштування (посвідчення
роботодавця і дозвіл типу А),

20, 21


майже не зустрічається, працевлаштування не передбачається,

23
-

людина може працювати н
а основі такої візи після легалізації працевлаштування
(посвідчення роботодавця і дозвіл типу А).

І ще раз: візи 05
А

і 06 (так звані трудові, робочі) не дають права на роботу без виконання
додаткових вимог.

Віза 04 не дає майже жодних прав на роботу чи про
вадження господарської діяльності, аби
провадити господарську діяльність (наприклад як засновник ТОВ та його голова правління),
треба здобути окремий дозвіл (типу Б).

ЧИ МОЖНА ПРАЦЮВАТИ У ПОЛЬЩІ, ЯКЩО В ПАСПОРТІ ВІЗА ІНША НІЖ ТРУДОВА?

Ні. І так.

Абсолютна
більшість трудових мігрантів з України прибуває до Польщі на основі трудових
віз. Це національні робочі візи з номерами 05
А

і 06. 05
А



для тих, хто має намір працювати
на основі посвідчення, 06


дозволу типу А (найчастіше).

Прибувають також люди з іншими

візами (від 1 до 4 і від 7 до 18 і від 20 до 25), теж люди
з

візами 05
А

хочуть працювати на основі дозволу на роботу типу

А. І всі вони питають: чи
я

можу працювати з такою візою.

Перша відповідь: ти маєш так використати візу, за таким призначенням, як подавав у візовій
анкеті. Згідно з пунктом 15 частини 1 ст. 302 закону про іноземців наказ про видворення
(депортація) з забороною в’їзду видається іноземцю, коли мета та умови перебу
вання іноземця


31


у Польщі не відповідають тим, які заявляв, хіба, що закон передбачає таку можливість (
cel

i

warunki

pobytu

cudzoziemca

na

terytorium

Rzeczypospolitej

Polskiej

s
ą
niezgodne

z

deklarowanymi
,
chyba

ż
e

przepisy

prawa

dopuszczaj
ą
ich

zmian
ę).

І:
згідно з літерою ©аª пункту 12 частини 2 ст. 87 закону про сприяття зайнятості іноземець
має право працювати, якщо має дозвіл на працевлаштування (
zezwolenie

na

prac
ę) і будь яку
візу (або перебуває в Польщі в рамках безвізового руху), окрім візи, яку вида
ють рідко і вона
не стосується здебільшого до українців.

Водночас треба врахувати, що з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування звільн
ені

українські громадяни, які працюють на основі посвідчень 6 місяців на 12.

З вищезгаданого випливає, що людина, яка

прибула з візою 05
А

повинна нібито працювати
у

того ж роботодавця, який зареєстрував перше посвідчення а згодом треба було би мати
дозвіл на роботу типу А. Однак люди працюють на основі багатьох посвідчень, зареєстрованих
пізніше і дуже рідко їх депортуют
ь, хоча це саме трапляється (депортують людей, які приїхали
з візами отриманими на основі липових, куплених посвідчень і ніколи там не працювали). Але
якщо людина пропрацювала місяць у одного
роботодавця
, звільнилася і пішла до іншого,
тобто в обох випадка
х виконувала реальну роботу у реального роботодавця, то ніколи не чув,
аби когось такого депортували.

В законі про іноземців передбачаються закони, які дають воєводі змогу скасувати дозвіл на
роботу (який був підставою для отримання візи 06) і згодом він
повідомляє прикордонну
службу, аби ця скасувала візу (тільки прикордонники мають такі повноваження, водночас вони
не мають повноважень, аби скасувати дозвіл від воєводи). Тобто маємо тут два провадження
(двоінстанційні з правом на скаргу до суду), які можу
ть точитися роками і прикордонна
служба не зможе скасувати візу, якщо людина собі оформила новий дозвіл, поза тим візи
видаються лише на рік, тому важко собі уявити, аби провадження закінчилися так швидко.
Одним словом: теорія.

У підсумку: якщо маєш будь
-
я
ку
візу

(крім туристичної)
, працюй собі досхочу, але пам’ятай,
що віза дає право лише на перебування а працевлаштування оформити треба окремо.


5.7

П
РАЦЕВЛАШТУВАННЯ

5.7.1

Звільнення з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування




32


З обов’язку здобути дозвіл на
перебування зві
л
ьнені іноземці, що

мають
:

-

дозвіл на стале перебування,

-

статус довгострокового резидента ЄС,

-

картку поляка,

-

дозвіл на тимчасове перебування у зв'язку зі шлюбом з громадянином Польщі (і ЄС),

-

дозвіл на тимчасове перебування у
зв'язку з возз'єднанням з сім'єю (на основі ст. 159 закону
про іноземців, не йдеться про долучення члена сім'ї до трудового мігранта, яке люди часто
називають помилково ©возз'єднанням з сім'єюª)

-

дозвіл на перебування у зв'язку з навчанням у стаціонарному

виші,

-

свідоцтво закінчення стаціонарного вишу,

-

свідоцтво закінчення післягімназіальної школи,

-

статус студента
стаціонарного вишу,

-

статус учителя іноземних мов у публічній школі
,

-

статус священика визнаної у Польщі церкви,

-

статус наукового
працівника.


5.7.2

Свідоцтво закінчення післяліцейської школи


правові сумніви


ЧИ СВІДОЦТВО П
ІСЛЯ
ЛІЦЕЙСЬКОЇ ШКОЛИ ЗВІЛЬНЯЄ З ОБОВ’ЯЗКУ ЗДОБУТИ
ДОЗВІЛ НА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ?

Так, але …

Я вже давно передбачив певні проблеми з тлумаченням законів,
доходять

до мене вісті, з яких
випливає, що можуть початися клопоти для випускників таких шкіл (від них можуть вимагати
дозволів на роботу).

Якщо хтось ще вагається, яку йому обрати в Польщі освіту, я би почав розглядати інші
варіанти.

Усе через гімназії, як не
диво, але так.



33


Від 1 вересня 2017 року набрало чинності нове Освітнє право, були скасовані гімназії. Вони
трирічні, тобто їх завершать ще учні других та третіх класів і більше такої школи в польській
системі освіти не буде. Від 1 вересня 2017 року початков
а школа має знову вісім класів, до
реформи


мала їх шість.

Але до чого тут узагалі гімназії?

Отож, частина 15 статті 1 певного польського розпорядження (§ 1
pkt

15
Rozporz
ą
dzenia

Ministra

Pracy

i

Polityki

Spo
ł
ecznej

z

dnia

21
kwietnia

2015
r
.
w

sprawie

pr
zypadk
ó
w
,
w

kt
ó
rych

powierzenie

wykonywania

pracy

cudzoziemcowi

na

terytorium

Rzeczypospolitej

Polskiej

jest

dopuszczalne

bez

konieczno
ś
ci

uzyskania

zezwolenia

na

prac
ę) передбачає, що випускники
названих там навчальних закладів звільнені з обов’язку
здобути дозвіл на роботу, тобто вони
працюють без обмежеть, точно так само як польські громадяни. У цій статті, в переліку
навчальних закладів, яких свідоцтво суттєво полегшує життя мігрантам з України, опинилася
вже дуже давно категорія ПОГІМНАЗІАЛЬНИХ ШК
ІЛЬ (
szk
ół
ponadgimnazjalnych
). І тут
собака заритий.

Бо відразу вигулькує питання: чи поліцейська школа зараховується до погімназіальних?

Я відповім знову у вищий спосіб: так, але …

Звідки береться ©алеª? З чиновницького невігластва, боягузливості і псевд
оюридичної
метушні. Бо для чиновника на все мав би бути припис. І ще недавно він був а зараз катма! В
законі про систему освіти до вересня 2017 року було правове визначення погімназіальних шкіл
і з нього чітко випливало, що до них слід зарахувати теж поліц
ейські школи. Але у зв’язку з
реформою системи освіти (прибранням гімназій) це правове визначення було скасовано і нині
його вже немає. Чи це правильно? Ну, звичайно, що ні. Для нас, юристів, це не новина, що
законодавець уже давно (зокрема від 2015 року)
страждає на хронічну та гостру законодавчу
бігунку (несвідомим це слово розшифрують галичани) і кількості видаваних законів дедалі
рідше відповідає їхня якість. Одним словом: псують законодавство. Бо міністр, разом зі
зміною освітніх законів повинен був пе
реіменувати в так важливому для українців
розпорядженні ©
szko
ł
y

ponadgimnazjalne
ª на, наприклад, ©
szko
ł
y

ponadpodstawowe
ª. Але
хтось, вочевидь, проґавив, бо не допетрав, що зміна всієї законодавчої бази, дотичної до
системи освіти, має теж відношення і до
імміграційного законодавства. І треба теж оновити
нещасне розпорядження. Тільки я боюся, що наша актуальна влада, яка все виправляє методом
©бери сокиру і рубай щосилиª, просто прибере вираз „
szk
ół
ponadgimnazjalnych
  і свідоцтва
таких шкіл знадобляться ук
раїнцям лише для заяв на резидента чи громадянство (звільняють
з іспиту з польської мови).



34


У зв’язку з тим, що цей закон украй важливий для громадян України, з відповідним проханням
(уточнити закон) могли би звернутися до міністра (змінити виконавче
розпорядження, як
підзаконний правовий акт, набагато простіше ніж змінити закон в Парламенті) засновані в
Польщі українські позаурядові організації.

Чи вже все пропало? Ну, ні … Відсутність правового визначення виразу ©
szko
ł
y

ponadgimnazjalne
ª не означає,
що не можна збагнути, що ©законодавець мав на думціª.
Тлумачення законів полягає на розумінні польської мови, додатково ще є функціональне, та
системне тлумачення. Допоки існують гімназії, мало би бути очевидним, що до поліцейської
школи можна вступити піс
ля завершення гімназії (посередньо, бо ще треба закінчити середню
школу). Але через два роки гімназій уже не існуватиме, люди почнуть про них забувати і
можуть з’явитися думки, що ©
szko
ł
y

ponadgimnazjalne
ª мають відношення лише до середніх.
А поліцейська т
о не середня, а ще вища ланка. І почнуться різні тлумачення і почнуться
депортації, які
треба

буде оскаржувати а українці аж так не схильні до оскаржень і
відстоювання своїх прав …

Напевне справа дозріла до її негайного вирішення в законодавчому процесі.
Але це може
відбутися (через халатність міністерських чиновників) або способом прибрання неактуального
виразу, і на тому крапка (що буде вкрай некорисним для українців), або шляхом пристосування
редакції розпорядження до актуального правового стану. Як буд
е? Один Бог знає.

Я згадав, шо
треба

було би розглядати інші варіанти. Напевне набагато полегшує життя
трудових мігрантів статус студента стаціонарного вишу і статус випускника стаціонарного
вишу. Скажете, що це не вихід для людей, що працюють? Власне це в
ихід. У Польщі страшна
демографічна криза, дітей поменшало, вишів


побільшало. Немає кому в них вчитися. У
групах уже не по 30 студентів а по п’ятеро. На деяких факультетах (наприклад історія) беруть
абсолютно всіх, хто хоча би плентається по коридорі і н
е відпускають, пропихають на вищі
курси, максимально ідуть на руку, можна не ходити на заняття а лише на залік. Для українців
ідеальним варінатом є українська філологія. Зокрема бакалаврат, де навчання починається від
абетки і ©мене звати Беата а тебе Томе
кª. Хіба українцю буде важко зарахувати три курси
бакалаврату?


5.7.3

Посвідчення роботодавця про працевлаштування іноземця


Громадяни України можуть працювати без дозволу на працевлаштування 6 місяців на 12, якщо
роботодавець зареєструє в Повітовому центрі
зайнятості

посвідчення про працевлаштування


35


іноземця
. Посвідчення про працевлаштування
іноземця

замінили від 1 січня 2018 року
посвідчення про намір працевлаштування іноземця.

Від 1 січня 2018 староста набув право офіційно відмовити
в
реєстрації посвідченн
я. Відмову
отрим
у
ють роботодавці, які мають судимість або були покарані штрафом за адміністративні
правопорушення, також відмова передбачається, коли буде вичерпана загальнонаціональна
квота посвідчень встановлена мінісром. Ця можливість здається бути теор
етичною. Більш
суттєвим для ©роботодавцівª є перевірка їхньої реальної діяльності. Таким чином влада хоче
боротися з торгівлею посвідченнями. Староста матиме право оцінити, чи роботодавець
реально провадить підприємницьку діяльність, чи платить податки та
інші обов’язкові внески
і чи він реально потребує працівників. Якщо ствердить, що роботодавець хоче отримати
посвідчення, аби їх продати іноземцям, які у нього згодом не працюватимуть, то йому
відмовить. Відмову можна буде оскаржити (до

2018

такого не було
!).

Роботодавець також буде зобов’язаний повідомити старосту про початок та припинення
роботи, також про це, що іноземець не приїхав на роботу.

Іноземець (працівник) має теж право
повідомити про закінчення роботи.

ВАЖЛИВО: Якщо працівник пропрацює у
роботодавця мінімум 3 місяці (на основі трудового
договору) і згодом роботодавець подасть заяву на дозвіл на роботу, робота вважається
легальною під час розгляду заяви. Це теж стосується до дозволів на перебування

у зв'язку з
роботою

поданих до воєводи на
основі умов роботи вказаних в посвідченні.

П
риїзд іноземця (або не приїзд) на роботу
на основі посвідчення
тягне за собою ще додаткові
обов’язки.
Ідеться

про

статтю

88z (
а

точніше

її

13
частину
)
закону

про

спияття

зайнятості

(art.
88z ust. 13 ustawy z dnia 20 kwietnia 2004 r. o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy).
Цей припис передбачає для роботодавця два обов’язки.

Роботодавець зобов’язаний повідомити Повітову біржу праці (Powiatowy Urząd Pracy) про те,
що прац
івник почав працювати і він має повідомити найпізніше першого дня роботи (на основі
зареєстрованого посвідчення).

Додатково роботодавець зобов’язаний повідомити Повітову біржу праці, що працівник не
почав працювати цього дня, який був указаний в посвідченн
і і роботодавець має це зробити
впродовж 7 днів від цього дня (вказаного в посвідченні).
Але закон не передбачає, що
роботодавець мусить написати: ©Олександр Ткачук мав почати працювати 1 березня і не почав
працювати. Крапка. Бо роботодавець може написати:

©Олександр Ткачук мав почати


36


працювати 1 березня, але через затримку з візою не почав працювати і я на нього чекаю і коли
він приїде і почне працювати, то тоді я повідомлю про початок роботиª.

Ще додам, що і роботодавець, і працівник мають право скасувати

посвідчення а точніше
повідомити, що робота на основі посвідчення припинена, або її не буде. Бо насправді закон
СКАСУВАННЯ (як такого) посвідчення не передбачає.


РОБОТА НА ОСНОВІ ПОСВІДЧЕННЯ РОБОТОДАВЦЯ


ЯК РАХУВАТИ 6 МІСЯЦІВ?

Креативність іноземців сто
совно засад рахування 6 місяців немає меж
.

Бувають люди, які
тлумачать цей закон таким чином, що можна їм пропрацювати повний січень, березень,
травень, липень, вересень та листопад а в решті місяців сидіти без роботи і таким чином вони
можуть рік сидіти у Польщі. Або почнуть працювати 1 липня і до

30 червня наступного року,
одним махом, рік пропрацюють. Це не так!
Закон

чітко передбачає, що йдеться про
©wykonywanie pracy przez okres nieprzekraczający 6 miesięcy w ciągu kolejnych 12 miesięcyª.
Тобто ідеться про роботу, яку іноземець виконує протягом

проміжку часу не довшого 6 місяців
упродовж наступних 12 місяців.
Суть правила в тому, що українець має право працювати на
основі посвідчення не 6 місяців а 6 місяців він може не здобувати дозволу на роботу. Мова
про суцільну ділянку часу, що складає 6 мі
сяців і не мусить збігатися з календарними місяцями
та календарним роком. Цей шестимісячний проміжок часу починається першого дня роботи,
наприклад 3 жовтня. Закінчується 3 квітня наступного року. Упродовж цього періоду
іноземець може працювати у будь
-
якій

кількості роботодавців, може використати цілісінько
180 днів, може працювати два місяці, навіть один день. Річ у тім, що коли іноземцю спливе
цей термін (у нашому прикладі 3 квітня), він, від 4 квітня, уже не може працювати без дозволу
воєводи і немає зна
чення, чи від 3.10 до 3.04 працював день, місяць, два чи повних шість
місяців.


5.7.4

Сезонна робота


Від 2018 року н
овизною
польського законодавства

є дозвіл на сезонну роботу, який вида
є

староста (не воєвода)

і дозвіл на перебування у зв'язку з сезонною роботою (видає воєвода)
.
Максимальний термін сезонної роботи: 9 місяців (упродовж календарного року). Дозвіл має
стосуватися виключно до працевлаштування в сфері туризму, сільського господарства та
садівництва.



37



Процедура отримання такого дозволу наступна:

1)

роботодавець подає до старости (
Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
) заяву на дозвіл на сезонну
роботу для конкретної людини,

2)

староста реєструє заяву і видає посвідчення про реєстрацію роботодавцю а він передає
її
іноземцям, які в своїх країнах подаватимуть на спеціальну візу для сезонної роботи
(наприклад українці без біометричних паспортів) або з такою довідкою перетинатимуть
кордон без візи,

3)

після прибуття іноземця до Польщі староста завершує процедуру видання до
зволу на
основі інформації від роботодавця, яка містить копію паспорта іноземця і його адресу
проживання у Польщі.

4)

р
обота вважається легальною від дня повідомлення старости про приїзд іноземця а не
від отримання дозволу.


Закон передбачає також спрощення д
ля іноземців, які вже були працевлаштовані
у

роботодавця. Якщо роботодавець співпрацював уже з іноземцем (в рамках сезонної роботи)
протягом останніх п’яти років хоча би раз, староста може зареєструвати (надати дозвіл)
іноземця наперед на три наступні роки
.

Цей вид дозволу доступний теж для агенцій тимчасового працевлаштування.

Якщо роботодавець також поселяє іноземця, він зобов’язаний скласти окремий договір на
житло і не має право зменшувати зарплатні у зв’язку з платою за житло.

УВАГА!

Іноземці, які приї
дуть працювати як сезонні робітники, до 9 місяців на рік, в деяких галузях
(сільське господарство наприклад) НЕ ЗМОЖУТЬ подати заяви на дозвіл на тимчасове
перебування у зв’язку з роботою, коли тут у Польщі знайдуть собі роботу у іншого
(цілорічного) робот
одавця.

Нове законодавство БЛОКУЄ можливість подання дозволу на перебування у зв’язку з
роботою (на основі якого видається картка на перебування). Такій людині доведеться
повернутися додому.


Цілорічна робота в закладах громадського харчування та готелях



38


Є

люди, які хотіли би виконувати мало сезонну роботу: цілорічно працювати кухарем,
офіціантом, у рецепції чи прибиральником у готелі. Їм кажуть, що вони сезонні. З одного боку
вони могли би на самому початку працювати без дозволу на працевлаштування типу А
впродовж 9 місяців на 12 (а не 6 на 12, як інші), з іншого такі особи не можуть подавати заяви
на дозвіл на перебування у зв’язку з роботою (іншою ніж сезонна). У свою чергу дозвіл на
перебування у зв’язку з сезонною роботою видається лише на 9 місяців. За
мкнуте коло.

На щастя, у страху великі очі. Бо сезонна робота достеменно сезонна. А робота в цілорічному
готелі чи закладі громадського харчування


не сезонна.

Джерелом сум’яття є, як завжди, законодавець, який вже так заплутав правила, що навіть
найкращі

юристи не можуть допетрати, про що йдеться з цим великим щастям (сезонною
роботою), яким обдарували нас премудрі люди з Варшави.

Частина 2 статті 88 закону про сприяння зайнятості передбачає, що сезонною роботою є
підприємницька діяльність визначена на ос
нові ч. 9 ст. 90 … Ч. 9 ст. 90 передбачає, що то аж
трьох міністрів має визначитися, у виконавчому розпорядженні, що це будуть за види
діяльності, але вони вже уточнюють, що це мають бути види діяльності описані як ©
podklasy

PKD
ª.
Як це зрозуміти українцю?

В Україні існує ©Класифікація видів економічної діяльностіª (КВЕД).


КВЕД являє собою ієрархічну структуру:

• перший рівень
-

секції (літери латинської абетки від А до
U
),

• другий рівень
-

розділи (двозначний цифровий код),

• третій рівень
-

групи (тризн
ачний цифровий код),

• четвертий рівень
-

класи (чотиризначний цифровий код).

У Польщі теж є КВЕД, тільки називається
Polska

Klasyfikacja

Dzia
ł
alno
ś
ci

(
PKD
).
PKD

теж
являє собою ієрархічну структуру:



перший рівень
-

dzia
ł (двозначний цифровий код),



другий рівень
-

grupa

(тризначний цифровий код),



третій рівень
-

klasa

(чотиризначний цифровий код),



четвертий рівень
-

podklasa

(літера і чотиризначний цифровий код).


Dzia
ł (секція) то завжди дуже загально описаний вид діяльності, наприклад ПОСЕЛЕННЯ
(
za
kwaterowanie
).
Grupa

(розділ)


уже більш конкретно, але далі досить загально, наприклад
ГОТЕЛІ ТА ЇМ ПОДІБНІ (
Hotele

i

podobne

obiekty

zakwaterowania
).
Klasa

(група) уточнює ще


39


більше вид поселення (наприклад суто туристичні готелі, сезонні санаторії). І
переходимо до
podklasy

(класу), то буде дуже вузько спеціалізований чи чітко визначений заклад.

До сезонної роботи відносяться такі три класи (podklasy):

55.20.Z: Obiekty noclegowe turystyczne i miejsca krótkotrwałego zakwaterowania

55.30.Z: Pola kempingow
e (włączając pola dla pojazdów kempingowych) i pola namiotowe

56.10.B: Ruchome placówki gastronomiczne.

Одним

словом

це

будуть

дитячі

табори
,
якісь

хостели

відкриті

лише

влітку

в

школах
.
З

закладів

громадського

харчування
:
лише

мобільні

точки
,
суто

такі
,
які

знаємо

з

міст

та

містечок
,
що

розташовані

там
,
де

юрба

туристів

і

продають

наприклад

морозиво

чи

прохолодні

напої
.

Аби

отримати

від

роботодавця

©
нормальне
ª
піврічне

посвідчення

чи

дозвіл

типу

А
,
не

може

роботодавець

внести

до

формуляра

жодної

з

трьох

вищенаведений

класів

КВЕД

(podklas
PKD).


5.7.5

Як приїхати до Польщі і працювати без зупинок на очікування дозволу чи
отримання візи в Україні?


Український трудовий мігрант, який вирушує до Польщі на роботу, часто не усвідомлює, що
інколи просто пере на поле н
аїжачене правовими мінами і будь
-
яка помилка може закінчитися
халепою (штраф, депортація, заборона в’їзду до зони Шенген, тощо).

Для таких, що не люблять клопотів а не можуть розраховувати на якісь привілеї (картка
поляка), я приготував алгоритм дій, які
доведуть мігранта до простого та безупинно
го
легального працевлаштування. Вистачить зробити все, як нижче описано і можна працювати
легально (у того самого роботодавця) до трьох років.

Отож:

1) ще в Україні шукаєш собі роботодавця, не посередника, і він дл
я тебе реєструє в повітовій
біржі праці (
Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
) посвідчення роботодавця про намір працевлаштування
іноземця (
o
ś
wiadczenie

pracodawcy

o

zamiarze

powierzenia

pracy

cudzoziemcowi
), воно має бути
на мінімально три місяці і тиждень реальної робо
ти, перший день роботи має бути так
вписаний, аби іноземець встигнув зробити візу 05 і приїхати до Польщі,

2) подаєш на візу 05 і отримуєш її,



40


3) по приїзді до Польщі підписуєш трудовий договір (
umowa

o

prac
ę), лише з цим договором
алгоритм спрацює,

4)
працюєш мінімально три місяці, стільки часу має сплинути, аби не було необхідності додати
до заяви (про яку пізніше) інформації від старости (знову морока) і аби алгоритм спрацював,

5) найраніше першого дня четвертого місяця подаєш заяву до воєводи (на при
йом документів
треба часто зареєструватися через інтернет) на дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку з
роботою у вказаного в додатку до заяви роботодавця (
wniosek

o

zezwolenie

na

tymczasowy

pobyt

i

prac
ę),

6) робота має бути безупинною у того самого роб
отодавця, не може бути перерви ані на один
день,

7) завдяки тому, що ти виконав усі попередні пункти, твоє перебування у Польщі буде
легальним після закінчення дійсності візи і не мусиш чекати на позитивне рішення воєводи,
аби працювати легально, твоя робо
та під час розгляду заяви вважається легальною.


5.7.6

Інформація від старости (тест трудового ринку)


Майже кожний трудовий мігрант зіткнувся з документом ©інформація від старостиª, мабуть
лише про нього чув.

Згідно з законом про сприяття зайнятості (поряд з
законом про іноземців, одним з двох
головних законів, що врегульовують засади перебування та працевлаштування іноземів
у

Польщі), польські роботодавці можуть працевлаштувати іноземців з
-
поза ЄС, але лише якщо
працевлаштування не порушить рівноваги на ринку
. Як це розуміти? Якщо роботодавець має
вакансію, але цією посадою не зацікавлені громадяни ЄС (теж польські) і іноземці третіх країн
звільнені з обов’язку отримання дозвіл на працевлаштування, то на таку роботу можна взяти
наприклад українця.

Це положення

давно (а мабуть від самого початку свого існування) виявилося фікцією,
вимислом. За багато років моєї практики я лише раз зустрів ситуацію, в якій посадою був
зацікавлений польський працівник і тест трудового ринку закінчився негативно для іноземця.
Наспр
авді то це лише додаткова морока. І для іноземців, і для роботодавців, і для повітових
центрів зайнятості (
Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
), яким доводиться вдавати, що вони шукають для
польських роботодавців працівників на дану посаду. Польські роботодавці не можут
ь самі для
себе знайти робітників, то тим паче цього не зробить публічна установа.



41


Законодавець мав би вже давно прибрати цю фікцію з правопорядку, але мабуть серед
неосвічених прошарків населення зчинився би рейвах, що Польща ще ширше відкриває
кордон для

українських заробітчан, які сюди приїдуть і заберуть полякам востаннє робоче
місце і законодавець побоюється своїх виборців та прибирає фікцію поступово.

Обов’язок доставити цю нещасну інформацію від старости поволі зникає. Звільнення від цього
копіткого
обов’язку залежать або від часу роботи і перебування іноземця в Польщі, або від
професії, яку вони хочуть виконувати.

Перш за все вона не потрібна для всіх роботодавців (теж іноземців, що подають заяви на дозвіл
на перебування у зв’язку з роботою), якщо:

1
) іноземець пропрацював у роботодавця мінімально три місяці на основі посвідчення
роботодавця зареєстрованого в повітовому центрі зайнятості (
Powiatowy

Urz
ą
d

Pracy
), за
умови, що подасть зареєстроване посвідчення, договір та довідки з ЗУС, що засвідчують,
що
впродовж цього терміну роботодавець сплачував внески на соціальне забезпечення і
додатково заяву на дозвіл на перебування у зв’язку з роботою (або заяву на дозвіл на
працевлаштування) заявник подає безпосередньо після спливу трьох місяців,

2) іноземець
подовжує працевлаштування у того самого роботодавця на тих самих умовах,

3) іноземець перебуває легально та безупинно в Польщі мінімально три роки (жодна з перерв
не була довшою за 6 місяців та сума всіх перерв не перевищує 10 місяців, хіба, що перерви
бул
и пов’язані наприклад з працевлаштуванням у польського роботодавця),

4) іноземець закінчив виш (теж нестаціонарний) у Польщі, ЄС, Швейцарії, Норвегії, або
розпочав у Польщі навчання на кандидата.

Додатково заявник (роботодавець стосовно дозволу на працевла
штування типу А для
працівника, іноземець щодо дозволу на перебування у зв’язку з роботою) не додає інформації
від старости, якщо іноземець має працювати в деяких професіях.

Ті професії визначає:

1) воєвода для свого воєводства (перелік професій доступний
на сайтах повітових центрів
зайнятості),

2) законодавець на центральному рівні законом, або підзаконним розпорядженням.

Немає сенсу перепусувати в цьому пості переліків для всіх воєводств, кожний знайде собі для
себе. Але варто звернути увагу на закон, яки
й набрав сили від 1 липня 2018 року. Бо він
суттєво, саме на центральному рівні, розширив список таких професій.

Від 2009 року до таких професій були включені:

1) домогосподарка для приватних осіб,



42


2) спортсмен та тренер,

3) опікун для літніх осіб та інвал
ідів,

4) лікар


стажист,

5) стоматолог


стажист.


Від 1 липня 2018 року цей список було суттєво розширено і він зараз, поза вище згаданими,
охоплює ще 38 професій.

Перелік становить додаток до розпорядження*, але загально можна сказати, що до нього
включені майже всі будівельні професії, мед
-
сестри, усі лікарі


спеціалісти,
IT
-
спеціалісти,
аналітики та програмісти, більшість інженерів, водії автобусів та вантажівок.


*
-

Rozporządzenie Ministra Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej z dnia 28 czerwca 2018 r.
zmieniające rozporządzenie w sprawie określenia przypadków, w których zezwolenie na pracę
cudzoziemca jest wydawane bez względu na szczegółowe warunki wydawania zez
woleń na pracę
cudzoziemców


5.7.7

Право на виконання деяких професій: регламнтація у Польщі


До Польщі, дедалі частіше, приїжджають українські мігранти, які у себе в країні виконували
висококваліфіковану роботу а у нас не можуть виконувати деяких професій, хоча

накопичили
відповідний досвід і мають відповідну освіту.

У Польщі 380 професій підлягає регламентації. Серед них так звані професії суспільної довіри,
як лікар, адвокат, ревізор, медсестра чи архітектор, але також таксист, гід, охоронець

чи
корабельний ку
хар. Деякі професії суспільної довіри не регламентовані, наприклад бухгалтер.

Деякі професії (суддя, нотаріус, поліціант, держслужбовець) доступні лише для польських
громадян.

Дуже важко відповісти одним стислим реченням, як подолати ті перешкоди та обмеже
ння
і

набути право виконання професії з низки, що підлягає регламентації. Відповідні засади
не

містяться в одному правовому акті а вони, на жаль, розкинуті по багатьох законах, зазвичай
таких, що регулюють дану професію, але не тільки. Напевне можна сказат
и, що описані
професії мають своє професійне самоврядування, часто свої регіональні (окружні) палати
і

саме органи цього самоврядування надають право виконання професії. Але не завжди!



43


У цієї статті я створю короткий перелік законів, які стосуються до деяк
их професій, без знання
мови важко буде зрозуміти, як долучитися до кола професіоналів, але нічого не вдієш: адвокат,
психолог чи лікар мусять знати польську мову, аби тут діяти.

АДВОКАТ: Ustawa z dnia 5 lipca 2002 r. o świadczeniu przez prawników
zagranicznych pomocy
prawnej w Rzeczypospolitej Polskiej

МИТНИЙ БРОКЕР: Ustawa z dnia 19 marca 2004 r. Prawo celne

ЛІКАР: Ustawa z dnia 5 grudnia 1996 r. o zawodach lekarza i lekarza dentysty

АРХІТЕКТОР, БУДІВЕЛЬНИЙ ІНЖЕНЕР: Ustawa z dnia 15 grudnia 2000 r
. o samorządach
zawodowych architektów oraz inżynierów budownictwa

РЕВІЗОР: Ustawa z dnia 7 maja 2009 r. o biegłych rewidentach i ich samorządzie, podmiotach
uprawnionych do badania sprawozdań finansowych oraz o nadzorze publicznym

ПРИВАТНИЙ ДЕТЕКТИВ: Usta
wa z dnia 6 lipca 2001 r. o usługach detektywistycznych.

ФАРМАЦЕВТ: Ustawa z dnia 19 kwietnia 1991 r. o izbach aptekarskich

ПОДАТКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: Ustawa z dnia 5 lipca 1996 r. o doradztwie podatkowym

ГЕОДЕЗИСТ: Ustawa z dnia 17 maja 1989 r. Prawo geodezy
jne i kartograficzne

МЕДСЕСТРА, АКУШЕРКА: Ustawa z dnia 15 lipca 2011 r. o zawodach pielęgniarki i położnej

ВЕТЕРИНАР: Ustawa z dnia 21 grudnia 1990 r. o zawodzie lekarza weterynarii i izbach lekarsko
-
weterynaryjnych

БРОКЕР (БІРЖІ, ЦІННІ ПАПЕРИ): Ustawa z
dnia 29 lipca 2005 r. o obrocie instrumentami
finansowymi

ПСИХОЛОГ: Ustawa z dnia 8 czerwca 2001 r. o zawodzie psychologa i samorządzie zawodowym
psychologów

ПРИСЯЖНИЙ ПЕРЕКЛАДАЧ: Ustawa z dnia 25 listopada 2004 r. o zawodzie tłumacza
przysięgłego


5.7.8

Зміна р
оботи




44


Зміна роботи
іноземцем у Польщі
це завжди
правова та юридична операція
, а через те, що
трапляється часто, обросла міфами і легендами.

Уперше за життя я поцікавився, що про це пишуть в Інтернеті. А чого? Бо це завжди роблять
іноземці
, які хочуть провести цю досить складну (з бюрократичної точки зору)
процедуру.

Стан знань про ці питання в мережі Інтернет мене приголомшив.
Я не знайшов АНІ ОДНОГО
джерела, яке би давало достовірну інформацію. АНІ ОДНОГО.
Це зазвичай цвинтар
неактуальних

порад (законодавство змінюється, статті


ні), усе сплутане. Жах
!

Тому вирішив це упорядкувати.

Спершу нагадаю:
для людини найчастіше вирішальним
для алгоритму дій
буде
підстава
перебування у Польщі (теж факт звільнення з обов'язку отримання дозвіл на
п
рацевлаштування). І нагадаю:
дозвіл
це не пла
с
тикова картка на перебування. Вон
а

тільки
засвідчує, що людині був наданий дозвіл на перебування. І треба аналізувати, що це за дозвіл,
а не чи є картка.

Найпростіше
змінити роботу
ос
обам
, що мають
:

-

дозвіл на стале перебування,

-

статус довгострокового резидента ЄС,

-

картку поляка,

-

дозвіл на тимчасове перебування у зв'язку зі шлюбом з громадянином
Польщі (і ЄС),

-

дозвіл на тимчасове перебування у зв'язку з возз
'єднанням з сім'єю (на основі ст.

159 закону
про іноземців, не йдеться про долучення члена сім'ї до трудового мігранта, яке люди часто
називають помилково ©возз'єднанням з сім'єю
ª
)

-

дозвіл на перебування у зв'язку з навчанням у стаціонарному виші,

-

звільнення з обов'язку здобути дозвіл
на працевлаштування (зазвичай випускники
стаціонарних вишів, студенти стаціонарних вишів
, випускники післяліцейських шкіл).

Вони просто змінюють роботу як польські громадяни і на тому крапка.

Для осіб, що мають дозвіл на перебування у зв'язку з роботою
вирішальним буде
, чи вони
звільнені з обов'язку здобути дозвіл на п
рацевлаштування.

Тут маємо два випадки:



45


1)

людина, при подачі заяви на дозвіл на перебування у зв'язку з роботою вже звільнена з
такого обов'язку (ма
є

диплом післяліцейської школи, теж польського стаціонарного вишу)
,

2)

право на роботу без дозволу людина здобула пізніше (наприклад закінчила виш).

У першому випадку

треба диплом додати до заяви і воєвода надає дозвіл на перебування у
зв'язку з роботою і не вказує в ньому назви роботодавця. Від іноземця вимагають лише, аби
він працював. Повідомити він має лише про втрату роботи (бо тоді відпадає підстава, мета,
перебу
вання). Про плавну зміну роботодавця не треба повідомляти. Такий дозвіл дають
найчастіше на три роки. При розгляді
заяву на наступний трирічний дозвіл часто вимагають
доказати, що людина дійсно працювала попередні три роки. Тому працювати треба.

У другому випадку
раджу
, після отримання

свідоцтва / диплому, попрохати воєводу змінити
дозвіл. Зміна полягає в тому, що
воєвода

має прибрати назву роботодавця з дозволу і
вже такий
дозвіл діє, як описаний у вищому абзаці. До клопотання слід додати диплом
/ свідоцтво.

Особам, що
не звільнені з обов'язку здобути дозвіл на працевлаштування і
мають дозвіл на
перебування у зв'язку з роботою треба конче нагадати
, що це дозвіл на перебування у зв'язку
з роботою у вказаного в дозволі роботодавця, на умовах передба
чених у дозволі.

Картка на
перебування з написом
dost
ę
p

do

rynku

pracy
, яку видають унаслідок отримання такого дозволу
означає доступ до трудового ринку, але тільки на засадах передбачених у дозволі, у даного
роботодавця.

Картка на перебування
з написом
dost
ę
p

do

rynku

pracy

не дає необмеженого
доступу до трудового ринку для осіб, які отримали дозвіл на перебування у зв’язку з роботою
у вказаного в дозволі роботодавця.

Це означає, що зміна роботодавця означає необхідність отримання нового
дозволу на
перебування у зв’язку з роботою у нового роботодавця.

Ще варто сказати стисло не про зміну роботодавця, а про втрату роботи. Втрата роботи
означає, що
мета перебування іноземця в Польщі відпадає. І він зобов’язаний про це
повідомити воєводу впродовж 15 роб
очих днів (від дня, в якому
договір було розв’язано, не
припинено, а розв’язано, бо зазвичай договори розв’язують за попередженням).

Після
отримання повідомлення про втрату роботи воєвода чекає, чи іноземець подасть нову заяву
(на перебування у зв’язку з р
оботою)
, іноземець має це зробити протягом 30 календарних днів
від тої самої дати


розв’язання договору. Якщо іноземець не подасть нової заяви, воєвода
відкриває адміністративне провадження з метою скасування дозволу на перебування у зв’язку
з роботою, яке завер
шується рішенням про скасування дозволу.
Скасування дозволу означає,
що іноземець зобов’язаний віддати картку на перебування. Якщо цього не зробить, можуть
його оштрафувати і воєвода тоді відкриває чергове адміністративне провадження
:

з метою


46


скасування ка
ртки на перебування
, яке закінчується рішенням про скасування картки.

Скасування дозволу на перебування у зв’язку з роботою, що набрало законної сили, означає,
що іноземець зобов’язаний покинути Польщу

впродовж 30 днів. Якщо він цього не зробить,
його пере
бування стає нелегальним.

Якщо іноземець
устигне подати нову заяву (з необхідними додатками)

протягом згаданих
вище 30 днів, воєвода не скасовує дозволу і не вимагає повернення картки.

Воєвода відкриває
нову справу і розглядає заяву іноземця

на дозвіл на перебування у зв’язку з роботою у нового
роботодавця.

До нової заяви треба додати додаток І підписаний новим роботодавцем і всю решту, яку
зазвичай треба додати (
договір житла, доказ страхування). Якщо буде потрібна інформація від
старости, б
уде можна її донести пізніше.

Під час розгляду нової заяви не можна працювати! Тому новий роботодавець зобов’язаний
або
зареєструвати посвідчення роботодавця
, або здобути дозвіл типу А.

Особи, що перебувають на основі віз
, які передбачають легальну роботу
(з туристичною візою
не можна працювати)
,
теж перебувають в рамках безвізового руху,
змінюють роботодавця без
таких складнощів (як власники карток на перебування у зв’язку з роботою у вказаного в
дозволі роботодавця)
. Однак треба пам’ятати, що кожна нова р
обота має бути залегалізована
роботодавцем шляхом або отримання від воєводи дозволу типу А, або
реєстрації посвідчення.

Особи, що перебувають на основі карток на перебування без напису
dost
ę
p

do

rynku

pracy
,
змінюють роботодавця
теж
без таких
труднощів

(як власники карток на перебування у зв’язку
з роботою у вказаного в дозволі роботодавця). Однак треба пам’ятати, що кожна нова робота
має бути залегалізована роботодавцем шляхом або отримання від воєводи дозволу типу А, або
реєстрації посвідчення.

Особи,

що чекають на рішення воєводи внаслідок подання
заяви

на дозвіл на перебування
(будь
-
яке
, чи тимчасове, чи стале, чи довгострокового резидента ЄС)

і змінюють роботодавця:

1)

нічого не мусять робити, якщо
попередньо були звільнені з обов’язку здобути дозвіл
на
працевлаштування,

просто чекають далі на рішення воєводи,

2)

подають нову заяву, якщо очікують на дозвіл на перебування у зв’язку з роботою у
роботодавця, котрий підписав додаток І

(хоча деякі воєводські адміністрації дозволяють
лиш
е

донести додаток І від нового роботодавця і нову інформацію від старости)
,
робота у
нового роботодавця можлива за умови легалізації роботодавцем

працевлаштування
іноземця
: посвідчення, дозвіл типу А
,



47


3)

мають додивитися
, аби новий роботодавець
залегалізував ї
хнє працевлаштування
(посвідчення, дозвіл типу А)
, якщо очікують на черговий дозвіл на перебування, на основі
якого видають картку на перебування без напису
dost
ę
p

do

rynku

pracy
, теж чекають на
дозвіл на тимчасове перебування у зв’язку зі шлюбом з громадянином
Польщі і статус
довгострокового резидента ЄС
.


Додаткова робота

За д
одатков
у

робот
у слід розуміти таку,
яку
може виконувати особа, що вже працює в Польщі
на основі дозволу
на перебування у зв’язку з роботою і хоче собі підробити. Це можливо.
На
додаткову роботу роботодавець має здобути дозвіл типу А, або зареєстровати посвідчення
роботодавця
.

Якщо іноземець не звільнений з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування і переб
уває в
Польщі на основі
чи візи, чи
в рамках безвізового руху, чи на основі будь
-
якого дозволу на
перебування
(що не звільняє з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування


картка не має
напису
dost
ę
p

do

rynku

pracy
), роботу можна виконувати у будь
-
якій
кількості роботодавців
,
але кожний з них має здобути дозвіл типу А (або зареєстровати посвідчення
).

Особи, які не мають права працювати без дозволу на працевлаштування

і які працюють без
дозволу типу А (або посвідчення)



підлягають видворенню з забороною в’їзду до зони
Шенген від 6 місяців до 5 років.


5.7.8.1

Зміна умов працевлаштування і зміни, що стосуються лише до роботодавця і не
означають для працівника зміни робочого місця (чи середовища)


Ця справа вимагає окремого
обго
ворення.

Принципово іноземець (не звільнений з обов’язку здобути дозвіл на працевлаштування) має
працювати завжди

на
умовах визначених у дозволі на працевлаштування, дозволі на
перебування у зв’язку з роботою,
посвідченні роботодавця.

Однак інколи буває, що працівник далі виконує таку саму роботу, в тому самому трудовому
середовищі, а зміни стосуються лише
до роботодавця

як такого
. Наприклад роботодавець
переносить свій головний офіс до іншого міста, змінює назву, змінює правову форму.



48


Ця стаття роз’яснить, коли НЕ ТРЕБА змінювати
документів, на основі яких працює
іноземець.

Для осіб, що працюють на основі дозволу на перебування у зв’язку з роботою
, відповідь
знайдемо в статті 119 закону про іноземців.

Вона передбачає, що зміна дозволу
н
е потрібна, якщо:

1)

роботодавець змінив свою адресу, назву, місцезнаходження (місто, село)
,

2)

роботодавець змінив правову форму власності свого підприємства

(заводу)
; правова
форма то ФОП

(фізична особа


підприємець),
фонд, кооператив,
державне
підприємство,
різні партнерства, яких не існує в Україні:
sp
ół
ka

cywilna
,
sp
ół
ka

jawna
,
sp
ół
ka

partnerska
, командитне товариство,
ТОВ, АТ, командитно
-
акціонерне
товариство
,

3)

завод (або його частина) змінив власника, але
не змінилися умови роботи іноземця
,

4)

договір підряду

(польсь.
umowa

o

dzie
ł
o
)
чи договір про надання послуг (польсь.
umowa

zlecenia
)
було змінено на трудовий договір (польсь.
umowa

o

prac
ę)
.

Варто теж нагадати, що дуже часто умови працевлаштування

визначені в дозволі (посвідченні)

зредаговані як ©не менше ніжª, ©не гірше ніжª.
Це означає, що можна покращити умови
працевлаштування без зміни дозволу, але тільки такі, до яких стосується
ті ©не менше ніжª,
©не гірше ніжª. Це РІДКО стосується до ставки.
І тому зміна договору з ½ ставки
на цілу
вимагає зміни дозволу, або взагалі відкриття нового провадження з метою отримання нового
дозволу.

Такі самі положення можна знайти в законі про сприяння зайнятості для дозволу типу А
(стаття
88ф) і для посвідчення (стаття 88з ч.
12).

Додатково для
посвідчень дозволяється, аби агенція тимчасового працевлаштування
направляла працівника до різних заводів, але умови працевлаштування

мають бути
незмінними. Такого не передбачається для дозволів виданих воєводою і зміна заводу

(визначеного в дозволі на пер
ебування у зв’язку з роботою, дозволі на працевлаштування типу
А)

завжди пов’язана з обов’язком отримання нового дозволу.

Новий дозвіл конче потрібний,
коли завод хоче працевлаштувати іноземця напряму.


5.7.9

Робота в агенції тимчасового працевлаштування


обмеж
ення




49


Поняття:

Агенція це посередник, з яким іноземець укладає договір.

Роботодавець (завод), польською
pracodawca

u
ż
ytkownik
, то підприємець (завод), для якого
іноземець працює фактично, реально, хоча розраховується з агенцією (посередником).

Закон
передбачає, що можна працювати у роботодавця (у заводі) через будь
-
яку кількість
агенцій лише 18 місяців протягом 36 місяців. Після цього терміну, якщо агенція далі утримує
таку ситуацію, її керманичі наражаються на штраф. Але працевлаштування робітника
за
лишається дійсним і ефективним. Ризикують (штраф) агенція і роботодавець (завод).
Роботодавець (завод), якщо він задоволений співпрацею з робітником, який у нього працює
довше за 18 місяців, має лише можливість наймати його безпосередньо. Працівник, раз аг
енція
та роботодавець не хочуть порушувати закону, може працювати далі в цій самій агенції, але
для іншого роботодавця, може працевлаштуватися в іншій агенції для іншого роботодавця,
або, про що була вже мова, прийти до роботодавця та стати його найманим п
рацівником.


5.7.10

Договір про надання послуг (
umowa

zlecenie
), трудовий договір (
umowa

o

prac
ę)
-

відмінності


Майже щодня стикаюсь з питаннями стосовно договору про надання послуг (польсь.
umowa

zlecenie
), не дивно, це (на жаль) найпоширеніший вид договору,
теж серед іноземців, поляки
його звуть ©сміттєвимª. А так його іменують через ©сміттєвийª рівень захисту прав робітника.

Суть цього договору найвлучніше віддзеркалює його українська назва: договір про надання
послуг. Працівник (хоча це слово мало чітко роз
криває суть сторони цієї угоди, працівник
є

стороною трудового договору


umowa

o

prac
ę), а насправді послугодавець (польсь.
zleceniobiorca
) надає послуги. А послуга то просто дія, чин, діяльність, праця. Будь
-
яка.
Стороною такого договору може бути виклад
ач університету, лікар, прибиральниця
і

монтажист на виробниці.


Публічні (державні) збори

На те, що українці часто називають ©податкамиª, складається і податок на прибуток, і внески
на соціальне страхування (соціальне забезпечення). Обов'язковими є: подат
ок на прибуток та
соціальні внески на страхування від пенсії, витрат на лікування (медичне страхування не
сплачується, якщо робітник застрахований в іншому місці навчання, роботи) та лікарняне


50


після нещасного випадку на виробництві. Страхування, яке забезп
ечує працівників
лікарняним (у разі хвороби чи вагітності)


добровільне. Внески на пенсійний фонд
нараховуються лише до розміру мінімальної зарплатні.

Існує вісім варіантів нарахування соціальних внесків та два варіанти нарахування податку.


Дохід нетто

Мінімальна ставка за годину від 1 січня 2018 року складає 13.70 злотих брутто а місячна: 2.100
злотих брутто.

Через те, що існує вісім варіантів нарахування соціальних внесків і два варіанти нарахування
податку (10 варіантів нарахування державних платежів)
, немає одного простого способу
порахувати дохід нетто, якщо не знаємо всіх домовленостей та статусу послугодавця. Просто
треба вміти порахувати навіть свій власний дохід і навіть з використанням калькулятора. Коли
мене питають, скільки буде нетто від 16 з
лотих брутто, я майже завжди ухиляюсь від відповіді,
щоб не помилитися, і тим більше дивують всезнайки, які можуть комусь іншому порахувати
а

не бачили договору і не знають усіх домовленостей.

Я пропоную скористатися калькулятором (за посиланням), побачите
, що важко самому собі
порахувати. Якщо ви побоюєтеся, що вас обманює роботодавець (не доплачує), найкраще
податися до незалежного бухгалтера (
biuro

ksi
ę
gowe
,
biuro

rachunkowe
) і то ще такого, що
займається кадровими питаннями і він вам порахує. Заплатите
50 злотих, мабуть 100 злотих,
але знатимете, чи ваш роботодавець чесний. Найчастіше він зобов’язаний бути чесним, бо
його клнтролюють і податкова інспекція, і ЗУС, він платить болісні штрафи, якщо
неправильно порахує і лише він несе відповідальність, якщо
порахує неправильно, він згодом
не зможе зменшити робітнику дохід, щоб компенсувати свої помилки. Якщо роботодавець вам
не доплачує, то найчастіше не через публічні платежі а через ваші домовленості, що
випливають з договору (вашого з ним договору), якщо в
и живете за його рахунок, або
користуєтеся іншими його послугами.

Посилання:

https
://
poradnikprzedsiebiorcy
.
pl
/
kalkulator
-
umow
-
zlecenie


Термін виплати винагороди



51


Термін виплати випливає ЛИШЕ з вашого з роботодавцем договору. Мало хто знає, але після
виконаної роботи (найчастіше щомісяця), послугодавець зоб
ов’язаний приготувати для
роботодавця рахунок. І якщо в договорі не передбачений термін виплати винагороди, то він
указується саме в цьому рахунку. Найчастіше роботодавець готує рахунок і підсуває вам для
підпису, але це має бути ваша робота і я пропоную х
оча би прочитати, що в рахунку вказано.
Немає жодного, передбаченого в законі (цивільному кодексі) терміну виплати зарплатні.
Термін


суто договірний.

Якщо роботодавець не виплачує грошей у вказаний вами в рахунку термін


ви можете
звернутися до суду з
позовною заявою. Судовий збір від ватрості позову до 2.000 злотих


30
злотих, від 2.001 злотих до 5.000 злотих


100 злотих. РІР (
Pa
ń
stwowa

Inspekcja

Pracy
) такими
договорами не займається, хіба, що роботодавець зловживає такими видом договору а повинен
п
ропонувати робітнику трудовий договір. Визначити, чи він зловживає


не аж так просто, бо
різниця між трудовим договором а договором про надання послуг (з точки зору самого
виконання роботи)


уявна і працівники, що звертаються до суду праці, аби він визна
в договір
про надання послуг


трудовим договором


часто програють.


Припинення договору

Немає жодного терміну припинення договору (чи попередження), який би випливав з закону
(цивільного кодексу). Термін попередження про припинення договору


обумовлений

саме
угодою і якщо в ній не передбачений, то можна припинити договір миттєво.


Відпустка

Якщо не передбачена договором, працівник не має права на відпустку.

Як уже було сказано, б
ільшість українців, на жаль, працює на основі сміттєвого договору, яким
є
договір про надання послуг (
umowa

zlecenie
). Його поляки називають сміттєвим (ś
mieci
ó
wka
)
і це дуже влучна назва.


Ситуація

на

трудовому

ринку

настільки

складна

для

роботодавців
,
що

дедалі

частіше

подейкують
,
що

з

огляду

на

неймовірно

низьке

безробіття

та

рязучу

нестачу

працівників
,
ринок

праці

почали

називати

©
ринком

працівн
ика
ª,
тобто

працівник

диктує

свої

вимоги
.
Коли

я

чую

в

радіо
,
що

торгівельні

мережі

дають

оголошення
,
що

шукають

касирів

та

вантажників

і

пропонують

трудовий

договір

(
umowa

o

prac
ę)
без

випробувального

періоду
,
то

повірте
,
такого

20
років

тому

не

було
.
Тому я вважаю, що українці можуть не працювати на основі


52


сміттєвого договору і треба просто вимагати від роботодавця, аби він запропонував трудовий
договір (
umowa

o

prac
ę).

Різниця між ним
и, якщо взяти і прочитати їх


маленька, буквально тонкощі. Але якщо
відкинути саму зарплату і подивитися на всю решту умов, то вже вона (різниця) стає
велетенською.

Трудовий договір (
umowa

o

prac
ę) гарантує відпустку (20
-
26 днів на рік), ś
mieci
ó
wka

не
гарантує. Якщо робітник не використовує щороку відпустки у повному обсязі а потім
звільняється, роботодавець мусить йому виплатити еквівалент, наприклад за 40 днів з трьох
років то будуть дві додаткові зарплати.

Трудовий договір гарантує лікарняне (кол
и людина захворіє), ś
mieci
ó
wka

не гарантує.

Жінку, яка завагітнила а працює на основі трудового договору, не можна звільнити і вона
отримує 100% зарплати, коли не може працювати. Згодом має декретну відпустку.
До

ś
mieci
ó
wki

це не стосується.

Працівник (що
працює на основі трудового договору), якому нечесний роботодавець не
заплатив, має право звернутися до Державної Трудової Служби (РІР) і вона зобов’язана
допомогти, позовна заява працівника (що працює на основі трудового договору) проти
нечесного роботодав
ця до суду праці (який прихильніше ставиться до працівників ніж
цивільний суд)


безкоштовна, працівник, що працює на основі ś
mieci
ó
wki

платить 5% а судді
ставляться менш приязно ніж у суді праці.

Від зарплати на основі трудового договору нараховуються змі
стовні гроші на пенсійний фонд
а не копійчини, як від ś
mieci
ó
wki
.

Переваг трудового договору безліч, я назвав лише найосновніші. Люди, які сюди приїхали на
довше, не повинні погоджуватися на договір про надання послуг, він мало перспективний, він
хороший
для короткострокової роботи, або як додатковий заробіток.


5.7.11

Дозволи на працевлаштування (А, В, С,
D
, Е,
S
)


Дозвіл типу А

Це
й дозвіл (на відміну від об’єднаного дозволу на перебування у зв’язку
з

працевлаштуванням)

може отримати в Польщі іноземець, який має іншу ніж
власне згаданий
дозвіл

підставу перебування (наприклад
очікування на розгляд заяви на дозвіл на перебування,


53


віза, безвізовий рух, картка на перебування прив’язана до іншого роботодавця

для іноземця,
що
хоче працювати додатково,
картка на перебування у зв’язку з іншими обставинами)
.

Заяву на дозвіл на працевлаштування типу А подає до воєводи лише роботодавець.

Заяву треба подати через сайт
www
.
praca
.
gov
.
pl
,
аби подати заяву треба мати або електронний
підпис, або довірений профіль
ePUAP
.

До заяви треба додати інформацію від старости.

Дозвіл типу А можна подовжити для іноземця, що працюватиме у того самого роботодавця
на

тих самих умовах (іноземець працює
легально під час розгляду заяви).

Дозвіл видають на строк від 3 місяців до 3 років.

Якщо працівник не почав роботи протягом 3 місяців від початкової дати вказаної у дозволі,
або завершив роботу
, роботодавець зобов’язаний (впродовж 7 днів) повідомити про
цей факт
воєводу і дозвіл підлягає скасуванню.

Про скасування дозволу воєвода повідомляє
прикордонну службу, яка скасовує візу.

Роботодавець зобов’язаний передати працівнику один примірник дозволу та укоасти з ним
договір мовою зрозумілою для працівника.


Дозвіл типу В

Дозвіл типу В передбачається для осіб, що хочуть
обняти посаду члена правління
(виконавчого органу) юридичної особи, яку засновали, що має провадити господарську
діяльність.

Дозвіл потрібний, якщо іноземець перебуває в Польщі довже за 6
місяців на 12.

Дозвіл можна подовжити, видає його воєвода за місцезнаходженням роботодавця на строк від
3 місяців до 3 років (або до 5 років для великих товариств


кількість працевлаштуваних має
перевищити
25 осіб)
.

Аби іноземець отримав дозвіл типу Б, юр
идична особа (найчастіше господарське товариство,
найчастіше ТОВ) має:

1)

бути прибутковою (
осягати річний зиск, що складає приблизно
50.000 злотих),

2)

теж
додатково
працевлаштувати двох працівників (на основі трудового договору

на
невизначений строк
, на повну
ставку
, мінімально р
і
к до подач
і

заяви
), для яких не
вимагається дозвіл на працевлаштування
.



54


Якщо юрособа не виконує вище згаданих умов, існує ще можливість, що заявник спробує
доказати, що володіє засобами з метою виконання вимог у майбутньому.

Але чи інспектор
повірить?

Іноземці, що:

1)

закінчили
, протягом 3 років до подання заяви,
в Польщі
(теж в ЄС
, Норвегії, Швейцарії
)

вищий навчальний заклад
,

2)

навчається як асрірант у Польщі,

3)

перебуває
в Польщі безупинно та легально мінімально три роки
).

Якщо
іноземцю має бути подовжений дозвіл, виконує він функцію посадової особи легально
під час розгляду справи.


Дозвіл типу С
,
D
,
E

Ті дозволи передбачені для українських громадян, що працюють в Україні
, а до Польщі
приїжджають у рамках відрядження, бо їхній роботодавець
має виконати, для свого
польського контрагента, якусь послугу, виконати якісь роботи.


Доз
віл типу
S

Дивись: СЕЗОННА РОБОТА


5.8

П
РОЦЕСУАЛЬНЕ ПЕРЕБУВА
ННЯ


Як уже було багато разів сказано,
українські громадяни перебувають у Польщі легально
на

основі візи, картки на перебування, безвізового руху і власне в очікуванні на рішення
стосовно перебування.

Процесуальне перебування починається від подачі заяви на дозвіл на перебування
(короткотривале
, постійне, тимчасове та довгострокового резидента ЄС). Інколи побутує
думка, що легальне перебування дає іноземцю штамп у паспорті, який чиновники дають
унаслідок подання заяви. Це неправда. Легальне перебування дає факт подання заяви. Штамп
(який таки да
ють на практиці лише під час особистої подачі і тільки, коли заява повна і не


55


треба нічого доносити)


нині це лише прикраса, яка може покращити іноземцю самопочуття.
Кожна заява вноситься до електронної бази даних, до якої доступ мають такі служби, як
при
кордонники та поліція.

Подати заяву можна трьома способами:

1.

особисто, зазвичай після попередньої реєстрації на прийом,

2.

через уповноважену особу, що відправляє заяву поштою,

3.

поштою.

Стосовно пунктів 2 та 3 бажано, аби лист був рекомендованим. Якщо заявник в
ідправляє заяву
поштою, датою подачі заяви буде дата відбитка поштового штемпеля.

Увага: Інколи заяви відправлені поштою чекають у черзі, аби їх внести до бази даних і в такому
випадку відповідні служби ще не можуть її підглянути. Це досить вагоме для іноз
емців, що
планують виїхати з Польщі майже відразу після відправлення листа. Варто в таких випадках,
перш ніж перетинати кордон, перевірити у прикордонників, чи вони вже бачать заявника
в

системі.

Від дня подачі заяви перебування іноземця вважається легальн
им.

Процесуальне перебування завершується в двох випадках:

1.

коли адміністрація воєводи залишає справу без розгляду,

2.

коли рішення воєводи (або позитивне, або відмова) набере законну силу.

Стосовно пункту 2 все здається простим. Отримання позитивного рішення
означає, що
легальне процесуальне перебування перетворюється в легальне перебування на основі дозволу
на перебування і заявник незабаром отримає пластиковий документ


картку на перебування.
Відмова означає, що іноземець буде зобов’язаний покинути Польщу в
продовж 30 днів від дня,
в якому відмова набрала законної сили.

День, у якому відмова набирає законну силу означає
останній день процесуального перебування і тоді іноземець має 30 днів, аби виїхати.

Рішення набирає законну сили впродовж 14 днів після її от
римання, хіба, що заявник
оскаржить відмову. Тоді рішення набере законної сили в день доставлення заявнику рішення
органу вищої інстанції, якщо він підтримав рішення першої інстанції.

Дуже небезпечною ситуацією для іноземця завжди буває ©залишення справи б
ез розглядуª.
Воно завше означає, що виникає правова фікція, що полягає в тому, що заява не тягне за собою
жодних правових наслідків. І якщо іноземець не має вже дійсної візи чи картки на перебування
і вичерпалася безвізова квота, то іноземець опиняється в

рамках нелегального перебування


56


і

підлягає видворенню з Польщі з забороною в’їзду. Тому попередження адміністрації ©
pod

rygorem

pozostawienia

wniosku

bez

rozpoznania
ª має завжди мобілізувати іноземця, аби
виправити всі помилки та донести всі документи,
яких вимагає чиновник.

Заява іноземця відкриває адміністративну справу (адміністративне провадження). Проте заява
має бути правильною з формальної точки зору, аби її мериторичний розгляд був можливим.
Якщо заява неправильно заповнена, непідписана, бракує д
одатків, копії документів
не

посвідчені за тотожність з оригіналами, тощо


то вона містить формальні помилки і не
можна її розглянути. Заява теж не може бути розглянута, якщо заявник не здав відбитків
пальців. Якщо заявник не виправив помилок, або не вико
нав інших вимог, які поставив перед
ним чиновник, то справу не можуть розглянути з мериторичної точки зору і лишають її без
роггляду. Це дуже небезпечно, бо такого рішення не можна оскаржити. А насправді то це не
рішення, а просто повідомлення. Тому не мож
на оскаржити. Проте повідомити заявника орган
зобов’язаний. Єдиним способом, аби справу зрушити з місця залишається покваплення, але
якщо орган вищої інстанції побачить, що орган мав право не розглядати заяви, то покваплення
нічого не дасть.

Процесуальне п
еребування дає право перебувати в Польщі. Не дає права на перетин кордону
(в’їзд до Польщі), також не дає права на пересування по країнах Шенген. Виїхати до України
можна.

Отримання дозволу на перебування припиняє процесуальне перебування, але з точки зору

виїзду з Польщі ще ніщо не змінюється. Право на в’їзд до Польщі та мандрування по державах
Шенген дає лише картка на перебування, не рішення.


6

Ш
ЛЯХ УКРАЇНЦЯ ДО ПОЛЬ
СЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА


Згідно з польським законом про громадянство, існують три способи
набуття польського
громадянства:

1) дитина, що має принаймні одного з батьків


громадянина Польщі


набуває громадянство
автоматично,

2) воєвода може визнати іноземця польським громадянином, якщо виникнуть передбачені
в

законі

передумови,

3) президент РП
може іноземцю надати громадянство.



57


Перший спосіб досить очевидний, немає чого обговорювати.

Третім способом теж не
варто

займатися. Кожний іноземець (навіть з Судану чи Венесуели)
має право подати заяву до президета. Не треба знати мови, можна нічого не зн
ати про Польщу,
цей варіант


для кожного. А для кожного, то насправді ні для кого. Через те, що в законі не
передбачаються жодні вимоги, то побутує думка, що треба доказати свої зв’язки з Польщею.

У 2016 року було до президента подано 2736 заяв, українці
подали 1431 і вони зайняли перше
місце серед усіх заявників. На 2736, громадянство було надане 2306 особам (84%). Для
українців відсоток ©щасливцівª склав 84%.

Постанови про надання громадянства (про відмову) президент не обґрунтовує, не можна її
оскаржити
, треба заплатити 219 злотих за заяву. Заяву треба подати до воєводи.

Воєвода може визнати іноземця (що склав спеціальний іспит з польської мови

і отримав
сертифікат, що засвідчує знання мови на рівні мінімально В1
) громадянином Польщі, якщо
іноземець:

1)
безупинно перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування (також статусу
довгострокового резидента ЄС) не коротше 3 років, має джерело регулярного доходу і житло,

2) безупинно перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування (також стату
су
довгострокового резидента ЄС) не коротше 2 років, якщо мінімально 3 роки одружений
з

громадянином Польщі,

3) є малолітнюю дитиною і перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування (також
статусу довгострокового резидента ЄС) і принаймні один з

його батьків став польським
громадянином а другий погодився на визнання дитини громадянином,

4) безупинно перебуває у Польщі не коротше 10 років, отримав дозвіл на стале перебування
(або статус довгострокового резидента ЄС), має джерело регулярного доходу

і житло,

5) безупинно перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування отриманого у зв’язку
з карткою поляка не коротше року.

Безупинне перебування означає, що жодна з перерв не перевищила 6 місяців а сума перерв не
перевищує 10 місяців, хіба, що

перерви були пов'язані з службовим відрадженням, теж
піклуванням про близьку людину.


Іноземець подає заяву до воєводи, коштує вона 219 злотих. Відмову можна оскаржити
до

міністра внутрішніх справ а згодом до адміністративного суду. Якщо заявник виконує всі
вищезгадані вимоги, воєвода може відмовити іноземцю виключно через негативну
рекомендацію спецслужб і поліції. Якщо такої негативної рекомендації немає, іноземець склав


58


іспит з мови і перебуває у Польщі визначений законом строк, то воєвода не має права
відмовити.

З обов'язку скласти іспит з мови звільнені
малолітні, теж
ті іноземці, що
закінчили школу
в

Польщі, теж школу за кордоном з польською мовою викладання.


7

Н
ЕЩАСНИЙ

ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦ
ТВІ


На жаль, нещасні випадки на виробництві з участю іноземців трапляються дедалі частіше.
До

мене звертаються потерпілі майже щотижня. Теж родичі осіб, що загинули. Людей
збивають автомобілі по дорозі на роботу і додому з роботи.
Верстати відрізують пальці, тяжкі
предмети спадають на руки і калічать їх.

Людям, які працюють нелегально і ще нелегально перебувають у Польщі, достеменно немає
як допомогти. Єдине, на що вон
и можуть розраховувати, то на совість і страх роботодавця.
Він не
се цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за нелегальне
працевлаштування, працевлаштування іноземця, що перебуває у Польщі нелегально,
за

порушення правил охорони праці а навіть за неповідомлення Трудової державної служби
(
PIP



Pa
ń
stwow
a

Inspekcja

Pracy
) про нещасний випадок людини, що працювала на основі
трудового договору (польсь.:
umowa

o

prac
ę).

Потерпілий працівник (немає значення чи працював на основі трудового договору чи договору
про надання послуг


польсь.:
umowa

zlecenie
) має
право розраховувати на:

1. лікарняне пов’язане з випадком (воно інше ніж звичайне лікарняне, яке отримує людина, що
захворіє),

2. гроші на реабілітацію (лікарняне не може виплачуватися впродовж необмеженого терміну),

3. компенсацію втраченої зарплатні (якщ
о людина до випадку заробляла більше а зараз стільки
заробити не спроможна),

4. регулярні, щомісячні надходження у разі повної нездатності працювати,

5. одноразову фіндопомогу, якщо втрата здоров’я частково непоправна або довготривала
(довша за півроку).

Г
роші виплачує або
ZUS
, або роботодавець, у залежності від кількості працевлаштованих осіб
та інших чинників.



59


Людина, яка постраждала в такому нещасному випадку, лікується у Польщі і якій закінчився
договір, може звернутися до воєводи з заявою надати їй доз
віл на короткотривале перебування
(до півроку) у зв’язку з особливою особистою ситуацією, дозвіл можна поновити.


Працівник повністю і без обмежень відповідає за нещасний випадок на виробництві, якщо сам
НАВМИСНО його скоїв. Наприклад узяв молоток і когось

ударив. Тоді буде притягнутий
до

кримінальної відповідальності.

Може ще бути, що працівник скоїв нещасний випадок (або спричинив його, або причинився
до нього) через свою разючу необережність (недбалість), або разючу легковажність. Тоді може
(в обмеженій
мірі) нести цивільну відповідальність, також роботодавець може нести лише
часткову відповідальність перед ним.

Однак якщо людина працювала згідно з інструктажем, або взагалі не була привчена
і

працювала, як уміла, то відповідальність несе виключно роботода
вець.

Особливо важкими нещасними випадками на виробництві (тяжке тілісне пошкодження,
довготривала
перерва в роботі, смерть працівника)

займається прокуратура. Вона відкриває
досудове слідство автоматично, силою закону, навіть, якщо ніхто про це не просить
.
Роботодавець найчастіше є підозрілим (в судовому процесі


обвинуваченим
), працівник


разі смерті


його родичі)


потерпілим.

Потерпілий має зголоситися в прокураторі і однозначно заявити, що хоче для себе статус
допоміжного обвинувача, його отримає і

матиме вплив на досудове слідство, судовий процес,
матиме право вимагати навіть суворішого покарання, ніж хоче прокурор і суд має таку вимогу
розглянути, а якщо її не задовольнить, то має обґрунтувати і такий вирок (за лагідний) можна
оскаржити.

Під час к
римінального провадження можна теж вимагати, аби обвинувачений вернув усі
витрати, не обов’язково треба направляти проти роботодавця позовн
у

заяв
у

до цивільного
суду.

Стосовно цивільної відповідальності роботодавця, потерпілий (члени сім’ї покійного
праців
ника) можуть розраховувати на:

1)

відшкодування (теж фінансування) фінансових витрат,

2)

відшкодування моральних збитків.

Стосовно пункту 2, то знаю з досвіду, що цивільні суди наказують платити таке відшкодування
приблизно в розмірі 75.000 злотих, однак суд ураховує вік покійного, його сімейну ситуацію.


60


І звичайно, що маленькі діти, які опинилися без батька, можуть розрахову
вати на вищу суму,
ніж дорослі.

Стосовно фінансових витрат, суть закону досить логічна: якщо ти відповідаєш за смерть
годувальника, то маєш, в певній мірі, його замінити, а насправді забезпечити сім’ю
надходженнями. Людина відповідальна за смерть має запла
тити за похорон, має виплачувати
сім’ї кошти, поки вона не оговтається і згодом має платити щомісяця кошти дітям, допоки
вони самі не будуть здатні себе утримати (до 18 років, або до закінчення навчання).

Роботодавці найчастіше застраховані від цивільної в
ідповідальності, поза тим багато тих
витрат зобов’язаний платити прямо ЗУС, бо робітник теж має бути застрахований. Якщо
працівник працює нелегально, то весь тягар спадає на плечі роботодавця. ЗУС ні до чого не
зобов’язаний, страхові компанії теж найчастіш
е відмовляють виплачувати компенсацію,
з

роботоавцем безощадно розправляються суд з прокурором. Тому напевне слід очікувати
паніки з боку роботодавця і дуже нераціональних діянь.

Однак, коли працівник працює легально, все відбувається в набагато більш циві
лізованих
умовах.

Люди, що працюють на будовах, на виробництві, водіями транспорту рідко допускають думку,
що смерть на роботі може трапитися їм. Покійні теж напевне сподівалися, що смерть до них
не стосується.


8

Я
К НАПИСАТИ ПОЗОВНУ З
АЯВУ ПРОТИ НЕЧЕСНОГО

РО
БОТОДАВЦЯ
(
ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ
)?


Для трудового договору (
umowa

o

prac
ę).

Спірні питання зі сфери трудових відносин, що випливають з трудових договорів розглядають
та вирішують Суди праці (
S
ą
d

Pracy
).

На практиці
Суд праці це відділ забезпечення та розгляду
трудових справ районного суду. Не
в усіх районних судах є відділи трудових справ. У Познані є тільки один суд праці а районні
суди


три.

Позов до районного суду вносимо, якщо вартість позову не перевищує 75.000 злотих.
Працівник не платить судового збору, якщо вартість позову не перевищує 50.000 злотих.


61


Таким робом трудова справа розглядається для працівника безкоштовно, хоча
варто

звернути

увагу, що працівник заплатить гонорар адвоката відповідача, якщо працівник програє.

Треба знати, що гонорар адвоката відповідача складає:

Вартість позову

Гонорар у злотих

До 500 злотих

90

501
-
1500 злотих

270

1501
-
5000 злотих

900

5001
-
10.000 злотих

1800

10.001
-
50.000 злотих

3600

50.001
-
200.000 злотих

5400


Для складних справ суд може підвищити вище згадану ставку аж 6 разів.

Апеляція від рішення суду першої інстанції також безкоштовна, гонорар адвоката відповідача
складає 50% ставок.

Якщо працівни
к бере адвоката і виграє, відповідач зобов’язаний повернути йому витрати
на

адвоката згідно з таблицею. Найчастіше адвокати вимагають, аби гроші, які суд засуджує
за адвоката другої сторони залишилися йому.

Позов у трудових справах вносимо до суду, що
розташований за:

1)

адресою роботодавця,

2)

місцем проживання працівника,

3)

місцем виконання роботи.

Позов можна подати в суді особисто, можна відправити поштою. До позову завжди треба
додати копію для відповідача.

Доказова база: усе, що допоможе суду відтворити
факти.

Якщо вартість позову не перевищує 10.000 злотих


позов треба внести на спеціальному
формулярі. Вони доступні на сайті міністерства юстиції за посиланням:

https
://
bip
.
ms
.
gov
.
pl
/
pl
/
formularze
/
formularze
-
pism
-
procesowych
-
w
-
postepowaniu
-
cywilnym
/


ЧИ
МОЖНА ЗМУСИТИ НЕЧЕСНОГО РОБОТОДАВЦЯ ПЛАТИТИ?



62


Дуже часто стикаюся з таким питанням: роботодавець мені не платить, до кого звернутися,
аби змусити його виплатити мені зароблені гроші? Якщо відповісти дослівно, то треба сказати:
аби змусити боржника платити,
треба звернутися до судового виконавця з виконавчим листом
або наказом (рішенням суду, яке набрало юридичну силу і підлягає виконанню). Себто треба
спершу внести до суду позовну заяву проти роботодавця. Але якщо працівник

боїться суду,
або не хоче до нього

звертатися, то його ситуація істотно різниться в залежності від виду
договору. Українські громадяни працевлаштовані на основі трудового договору (польсь.
umowa

o

prac
ę) можуть звернутися до Державної трудової служби (польсь.:
Pa
ń
stwowa

Inspekcja

Pracy
) за

місцем роботи і поскаржитися на роботодавця. Після звернення
співпрацівника інспектори РІР найчастіше контролюють роботодавця, штрафують за
порушення прав працівників і, таким робом, чинять на нього тиск і він платить (унаслідок
психологічного примусу а н
е прямого). Інколи достатньо попередити роботодавця, що ви вже
знайшли адресу РІР і не завагаєтеся нею скористатися. Найгіршим ворогом українського
трудового мігранта є низька правова свідомість і думка польського роботодавця, що українець
нічого не знає і

не дасть собі ради з притягненням його до відповідальності за порушення
трудового права, в тому числі з затримкою виплати зарплатні.

Ситуація, в якій опиняється людина, що працює на основі договору про надання послуг
(польсь.:
umowa

zlecenie
) цілком різни
ться від типових працівиків (працевлаштованих на
основі трудового договору). Вони (від
umowy

zlecenia
) не мають насправді права звернутися
до РІР і їм доводиться звертатися прямо до звичайного цивільного суду (а не суду праці, що
розглядає позови працівник
ів), який інакше дивиться на позивачів, менш лояльно ніж
ставиться суд праці до позивачів


працівників.
Umowa

zlecenie

називається серед поляків
сміттєвою саме тому, що вона так слабко захищає сторону договору. Тому, якщо маєте вибір,
завжди обирайте труд
овий договір. Людині що працює на основі договору про надання послуг
(
umowa

zlecenie
) насправді немає куди звернутися зі скаргою на нечесного роботодавця і
єдиним шляхом залишається суд.


Договір про надання послуг (
umowa

zlecenia
)

-

відмінності
.

Спірні питання з таких договорів розглядають усі суди (відділи
забезпечення та розгляду
трудових справ районного суду). Для вартості позову, що перевищує 75.000 злотих


позов
вносимо до окружного суду.

Позивач платить судовий збір за внесення позову

(тако
ж апеляції)
:



63


1)

для вартості позову до
2.000 злотих


30 злотих,

2)

2001


5.000


100 злотих,

3)

5001


7500


250 злотих,

4)

7501


10.000


300 злотих,

5)

10.001 та більше


5%.


НЕЛЕГАЛЬНИЙ МІГРАНТ МАЄ ПРАВО ВИСТОЯТИ ЗАРОБЛЕНІ ГРОШІ В СУДІ


У Польщі чинний закон,
який урегульовує засади отримання зарплатні іноземцям, що
перебували у Польщі нелегально.

Якщо іноземець виконував працю у спосіб схожий на працевлаштування на основі трудового
договору (а суд може визначити, що робота мала такий характер і це може бути
додаткова
вимога позовної заяви), виникає презумпція, що робота тривала м
інімально три місяці і суд
повинен наказати заплатити 3 місячні зарплатні. Якщо між роботодавцем та працівником був
інший договір (наприклад договір про надання послуг


umowa

zleceni
e
), суд повинен наказати
заплатити три мінімальні зарплатні (6.000 злотих), хіба, що буде (в обидвох випадках)
доказано, що робота тривала або коротше, або довше.

На жаль, іноземець, якого депортували і було йому заборонено у в’їзді до Польщі (і Шенген),
н
е зможе приїхати і виступати в суді, але, на мою думку, якщо напише це в позовній заяві і
покличе свідків, то його присутність не буде необхідною. Насправді то присутність позивача
в суді ніколи не буває вирішальною.

Я зіштовхнувся кілька разів з ситуацією
, коли робітника


іноземця, що працює нелегально,
роботодавець шантажує, лякає, що повідомить відповідні органи про нелегальне
працевлаштування. Це обосічний меч! Перш за все відповідальність за нелегальне
працевлаштування несе роботодавець. Не лише адмін
істративну, але й кримінальну і він може
бути зобов’язаний заплатити нелегальному робітнику за повернення до його країни!


9

Р
ОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ
,

АЛІМЕНТИ
,

ОДРУЖЕННЯ




64


Шлюб двох громадян України можна розірвати в Польщі. Застосовується право України, тобто
суд
буде досліджувати передумови для розірвання шлюбу передбачені українським
законодавством (
подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило
б

інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення
). Польське
законодавство заст
осовується, коли одним з подружжя є польський громадянин, теж коли
один з подружжя живе у Польщі в межах сталого перебування.

Якщо суд розглядає позов згідно з польським законодавством, досліджує, чи виступив
цілковитий та тривалий (непоправний) розлад подружніх відносин (в душевній, сексуальниій
та матеріальній сферах), хто винний розладу (можна не встановлювати, якщо подружжя
о
дностайно не хоче) і чи розрив шлюбу не заподіє шкоди неповнолітнім дітям.

С
е
парація не передбачається українським законодавстом.

Позовна заява на розірвання шлюбу та сепарацію подається до окружного суду, коштує 600
злотих.

Громадянка України, що прожив
ає в Україні може подати позовну заяву до польського суду
та вимагати аліменти для дитини, якщо чоловік живе у Польщі (батько, що живе з дитиною
має право подати таку ж заяву проти матері). Якщо батьки дитини та дитина живуть у Польщі,
позовні заяви подают
ься на засадах передбачених для поляків. Позовна заява безкоштовна
і

подається до районного суду за місцем проживання або дитини, або одного з

батьків.

Українські громадяни можуть побратися в Польщі, але їм треба спершу подати заяву
до

районного суду, аби
суд уточнив, чи існують перешкоди для реєстрації шлюбу.


10

У
ЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННЯХ
:

АДМІНІСТРАТИВНОМУ
,

ЦИВІЛЬНОМУ
,

КРИМІНАЛЬНОМУ
:

ПРАВА ТА
ОБОВ

ЯЗКИ

10.1

А
ДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВА
ДЖЕННЯ


Український громадянин не може уникнути польського адміністративного провадження,
тому
що зобов’язаний, зазвичай, отримати дозвіл на перебування та на роботу.

Аби зрозуміти суть адміністративного провадження, треба окремо дивитися
на

матеріальноправові норми а окремо на процесуальні (пов’язані з провадженням).
Матеріальноправові норми м
ісяться в законах, в яких передбачаються права та обов’язки


65


іноземця: закон про іноземів, закон про сприяття зайнятості, закон про водіїв (заміна
посвідчення водія), тощо.

Основним джерелом процесуальних норм для адміністративного провадження
є

адміністрат
ивний процесуальний кодекс (
kodeks

post
ę
powania

administracyjnego
,
KPA
).
Також матеріальні закони можуть передбачати особливі положення щодо провадження, вони
можуть доповнювати та міняти загальні.

Права та обов’язки іноземця

Подання (заява, звернення, кло
потання) подається у письмовій формі польською мовою. Якщо
виникне потреба допитати заявника (сторону провадження), вона може зізнавати своєю
мовою, тоді орган зобов’язаний

покликати перекладача.

Згідно зі статтею 35 кодексу орган зобов’язаний діяти без за
йвої затримки.
Для

адміністративних актів, що не вимагають з’ясування органом усіх обставин справи
(наприклад посвідчення про намір працевлаштування іноземця, довідка з податкової,
що

заявник не є боржником) термін сладає 7 днів. Стандартний термін видання

кінцевого
адміністративного акту, найчастіше рішення (
decyzja
) складає 30 днів, для складних
проваджень


60 днів. Термін може бути подовжений особливим законом, наприклад воєвода,
коли розглядає заяву на дозвіл на перебування іноземця, має додатково до 6
0 днів на звернення
до спецслужб, поліції та прикордонної служби. Термін спливає, коли заява не має недоліків
(
brak
ó
w

formalnych
). Якщо орган не в силі видати рішення у вказаний термін, він має
повідомити сторону провадження про затримку та подати новий
термін.

Провадження закінчується адміністративним актом (зазвичай рішенням), яке можна
оскаржити.

До кого оскаржувати?

Більшість рішень органів місцевого самоврядування (війт, міський голова, староста, маршалок
воєводства) оскаржується до СКО (
Samorz
ą
dowe

Kolegium

Odwo
ł
awcze
). Рішення воєводи, як
представника уряду, оскаржується до відповідного міністра або до іншого центрального
органу. У рішенні завжди має бути інструкція, до кого оскаржити. Термін оскарження: два
тижня.

Якщо орган вищої інстанції видасть

некорисне рішення, можна звернутися до

воєводського
адміністративного суду а далі до Верховного Адміністраивного Суду. Скаргу до ВАС має
зредагувати адвокат.



66


Сторона адміністративного провадження має право, у будь
-
яку мить, переглядати свою папку
та робити фотокопії.

У разі бездіяльності можна внести скаргу на бездіяльність до органу вищої інстанції, також
згодом до суду.


10.1.1

Як боротися з довготривалим розглядом

заяви на дозвіл на перебування?


Це питання вічно вигулькує і мене це не дивує. Я б таки набрався терпіння.

Згідно з загальними положеннями адміністративного провадження, адміністрація повинна
видати рішення без зайвої затримки, не пізніше 30 днів а в складних випадках


не пізніше 60
днів (це випливає зі статті 35 польського кодексу про адміністративне провадже
ння


kodeksu

post
ę
powania

administracyjnego
).

З вищезгаданої ст
атті випливає також, що терміни (30, 60 днів) відраховуються від дня,
у

якому заява (
podanie
,
wniosek
) не має жодних недоліків (
brak
ó
w

formalnych
). Тобто якщо
заявник приготував заяву з помилками і не додав усіх необхідних документів (додатків


za
łą
cznik
ó
w
), то термін не спливає. Додатково інші закони можуть цей термін подовжити
спеціальними положеннями. І наприклад закон про іноземців, що врегуль
овує засади
надавання права на перебування іноземцям у Польщі, такі додаткові терміни передбачає.
Згідно зі статтєю 109 закону про іноземців, воєвода, під час розгляду заяви, зобов’язаний
щоразу звернутися до спецслужб, поліції та прикордонної служби з пит
анням, чи перебування
іноземця у Польщі не загрожує безпеці країни.

Інколи адміністрація не розглядає справи так спритно, як повинна. Можна відразу почати
стріляти з гармат по горобцях і написати покваплення до органу вищої інстанції. Якщо ваша
скарга до г
олови
Б
юро
з питань іноземців
нічого не дала, то можна подати чергову скаргу до
адміністративного суду.
Варто

пам’ятати, що розгляд таких скарг також триває і я би радив не
йти на муху з обухом а просто цікавитися розглядом своєї справи та користатися інши
ми
правами сторони адміністративного провадження. Заявник має право цікавитися станом своєї
справи на кожній стадії розгляду заяви, також може навідатися до адміністрації та перегорнути
журнал своєї справи, має право фотографувати всі документи.

Можна щоти
жня бомбити адміністрацію такими повідомленнями:

Zwracam się z uprzejmą prośbą o przyspieszenie rozpoznania mojego wniosku.



67


Uprzejmie proszę o podanie terminu wydania decyzji.

Wnoszę o wskazania terminu, kiedy mogę stawić się w urzędzie i przejrzeć akta sw
ojej sprawy.


10.1.2

Адміністративне провадження через Інтернет


На мою думку українці втрачають забагато часу на всіляки походеньки та балачки в польських
публічних установах. А по виїзді до України (хоча би на деякий час) розгублюються і заходять
у голову, як
їм уладнувати свої справи в Польщі. Бо, якраз, на зло, щось треба.

Аби зекономити час і дати собі змогу написати заяву, пояснення, оскарження не виходячи з
дому (теж в Україні), треба це зробити через Інтернет. В адміністративному провадженні (а
йо
го украї
нці не уникнуть) майже все можна влагодити через Інтернет. Для подання заяв чи
листування з публічними установами було створено платформу

www
.
epuap
.
gov
.
pl
.

Аби нею
користатися, треба мати або електронний підпис, або довірений профіль. Довірений профіль
повністю замінює електронний підпис. Активувати його може кожний українець, що має
польський код
PESEL
. Можна це зробити також через деякі банки. Якщо маєш в П
ольщі
банківський рахунок, перевір, чи можеш створити
profil

zaufany
.

Аби зареєструвати довірений профіль (теж перевірити, чи можеш його відкрити через свій
банк), слід зайти на сайт

www
.
pz
.
gov
.
pl
.

Згодом т
реба клацнути ©
zarejestruj

si
ęª і заповнити формуляр. Матимеш два тижні, аби його
підтвердити. Треба лише особисто почимчикувати з паспортом до одної з численних
публічних установ і впродовж 10 хвилин його підтвердити. Таких установ
-

безліч: ЗУС,
податков
і адміністрації, воєводські адміністрації, органи місцевого самоврядування. З мого
досвіду випливає, що найшвидше та найоперативніше це відбувається в воєводськх
управліннях (
urz
ą
d

wojew
ó
dzki
) та в податкових інспекціях (
urz
ą
d

skarbowy
).

Після
підтвердження можеш уже виходити на зв’язок лише за допомогою еПУАП. Таким
чином можеш зареєструватися за місцем проживання, повідомити воєводу про втрату роботи,
повідомити воєводу про зміну адреси, подати річний податковий звіт, укласти довіреність для
б
удь
-
кого (це зокрема вагоме, коли ти в Україні), написати скаргу до адміністративного суду.


10.1.3

Довіреність в адміністративному провадженні




68


Українцю не сховатися від польського адміністративного провадження. Будь
-
яка заява до
воєводи, старости, консула, місь
кого голови,
ZUS
, податкової інспекції, архіву, прикордонної
служби відкриває адміністративне провадження.

Інколи ви не спроможні виступати особисто, зокрема, коли перебуваєте в Україні, публічні
установи з Польщі зазвичай листів до України не
відправляють.

Тому виникає необхідність призначи
ти у Польщі уповноважену особу (
pe
ł
nomocnika
). Це
може бути будь
-
яка повнолітня особа, не обов’язково адвокат, чи юрист.

Згідно з положеннями польського кодексу адміністративного провадження довіреність може
бути написана у звичайній письмовій формі. Тобто нотаріальна форма не вимагається. Однак
установа має право засумніватися в оригінальності довіреності і вимагати офіційного
підтвердження (нотаріусом, або в присутності чиновника). На жаль, я маю 20% таких в
ипадків,
звичайна письмова форма не визнається і треба заново робити довіреність у нотаріуса. Тобто,
якщо час вас квапить і боїтеся затримки через вагання органу, бажано від самого початку
приготувати довіреність в нотаріальній формі.

Немає зразків довіреності. Пишемо просто, що уповноважена особа має, від нашого імені,
зробити.
Наприклад: upoważniam Annę Kowalską do złożenia w moim imieniu wniosku
o

zezwolenia na pobyt stały w Wielkopolskim Urzędzie Wojewódzkim w Poznaniu. Або:
upoważn
iam Jana Nowaka, aby cofnął w moim imieniu wniosek o pozwolenie na pobyt czasowy
złożony do wojewody mazowieckiego.

За малолітніх дітей виступають законні представники, найчастіше батьки.
Наприклад: Jako
przedstawiciel ustawowy małoletniego Olega Tkachuka
upoważniam Annę Kowalską, aby cofnęła
złożony przez niego wniosek o świadczenie pieniężne przysługujące posiadaczowi Karty Polaka.

Від кожного примірника довіреності сплачується збір для ґмінної адміністрації


17 злотих.


10.1.4

Повернення оплати у разі відмови
і закриття справи


Іноземці, що подають заяву на дозвіл на стале і тимчасове перебування зобов’язані сплатити
збір (
op
ł
ata

skarbowa
). Це або 640 злотих, або 440
(теж 340)
відповідно. Ця оплата вноситься
завжди до ґмінної адміністрації (
Urz
ą
d

Gminy
,
Urz
ą
d

Miasta
,
Urz
ą
d

Miasta

i

Gminy
), хоча
провадження точиться перед воєводою.



69


Це не плата за розгляд справи а за видання рішення. Раз воно не видалося (заявник скасував
заяву, орган або відмовив, або закрив

справу), оплата повертається заявнику. Однак слід
пам’
ятати, що з метою повернення звертаємося не до воєводи а до органу, до якого вона була
внесена. Якщо справа розглядається в Познані, збір вноситься до Познанської міської ради а
заяву до воєводи. Раз рішення не було видано, звертаємося до мера міста Познан
ь з проханням
віддати кошти.

Якщо заявник діє через уповноважену особу, пам’ятайте, що треба для неї приготувати дві
довіреності: для справи у воєводи і для повернення коштів від ґмінної адміністрації. Платимо
два збори від довіреності: 2 х 17 злотих.

10.2

Ц
ИВІЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ


Цивільне провадження врегульовується цивільним процесуальним кодексом (
kodeks

post
ę
powania

cywilnego
,
KPC
).

Український громадянин зіткнеться з цивільним провадженням, коли:

1)

подасть позовну заяву проти роботодавця, що не платить зарпл
атню,

2)

є спадкоємцем,

3)

подає на розірвання шлюбу,

4)

подає на аліменти для дітей і для себе від колишнього чоловіка, дружини,

5)

подає (якщо шлюб не розірваний) на зобов’язання чоловіка (жінки), аби він (вона) давала
гроші на утримання сім’ї,

6)

реєструє ТОВ, або інш
е товариство, спілку, фундацію,

7)

реєструє нерухомість (якщо цього не робить нотаріус),

8)

має будь
-
який цивільноправовий спір, хоча би про порушення особистих, немайнових
прав.

Сторона цивільного процесу (позивач та відповідач) має право на перекладача та
безк
оштовного юриста (якщо докаже, що не в силі за нього платити).

Рішення та постанови суду завжди оскаржуються (апеляцією, скаргою) до суду вищої
інстанції. Судом вищої інстанції для районного суду є окружний а для окружного


апеляційний.

Виконання судових

рішень також урегульовується в ЦПК.




70


10.3

К
РИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕН
НЯ


Кримінальне провадження врегульовується кримінальним процесуальним кодексом (
kodeks

post
ę
powania

karnego
,
KPK
).

Український громадянин може бути стороною кримінального процесу як обвинувачений
і

як
допоміжний обвинувач

і приватний обвинувач
.

Обвниувачений має право користатися безкоштовним перекладачем, усі процесуальні
документи перекладаються.

Він також має право вимагати безкоштовного адвокат
а, якщо не
має вдосталь коштів.

Допоміжний
обвинувач та приватний обвинувач, що не володіють польською, можуть
отримувати процесуальні документи в перекладі, якщо попросять. На безкоштовного
перекладача та адвоката не мають права.

Допоміжний обвинувач має майже такі самі права як прокурор, може бут
и присутнім у всіх
судових засіданнях,
може допитувати свідків, вимагати покарання обвинуваченого і внести
апеляцію.


10.4

У
КРАЇНЕЦЬ
,

ЯК ЖЕРТВА ЗЛОЧИНУ С
КОЄНОГО ЗА НАЦІОНАЛЬ
НОЮ ОЗНАКОЮ


Злочин за ознакою національної приналежності виступає в польському
кримінальному кодексі
двічі:

1) стаття 119 передбачає позбавлення волі від 3 місяців до 5 років за

насильство та протиправні
погрози (коли хтось погрожує скоєнням злочину: вбиством, побиттям, тощо) спрямовані
проти людини за ознакою національної приналежно
сті,

2) стаття 257 передбачає позбавлення волі до 3 років за зневагу та порушення тілесної
недоторканності спрямовані проти людини за ознакою національної приналежності.

З вищезгаданих статтей випливає, що у Польщі покаранню підлягає будь
-
яка агресія
(слов
есна, фізична) за ознакою національної приналежності. За ознакою національної
приналежності ніхто не може вас ображати, зневажати, штовхнути, шарпати, ударити, побити
і вбити.

Якщо ви стали жертвою такого злочину, вам треба невідкладно або покликати поліці
ю, або
податися до першого
-
ліпшого відділку поліції чи до прокуратури. Вони не мають права не


71


прийняти від вас повідомлення а ваше клопотання зайве, вони зобов’язані відкрити
кримінальну справу навіть якщо немає вашої заяви. Усі свідки, що бачили злочин зо
бов’язані
дати свідчення, вони не можуть відмовитися чи не хотіти.

Після відкриття кримінального провадження, і на етапі слідства, і згодом у суді,
жертва
злочину

може попрохати надати
їй

статус допоміжного обвинувача. Це
її

право і відмова
поліції, прокуратури чи суду не передбачається. Статус допоміжного обвинувача означає, що
жертва злочину

обвинувачує поряд з прокурором і стає стороною кримінального процесу:
її

запрошують на засідання, має право допитувати свідків, має пр
аво вимагати конкретного
покарання (навіть жорстокішого за прокурора), суд надасть
їй

останнє слово, має право внести
апеляцію, якщо вирок
її

не влаштуватиме і має право виступати в суді через законного
представника, найчастіше адвоката.

І що найважливіше!

Якщо
їй

зловмисник
заподіяв шкоду (матеріальну чи моральну), бо
знищив якусь річ, або
жертва

витратил
а

кошти на лікування, суд зобов’язаний, на вимогу

потерпілого
, засудити від обвинуваченого відповідну суму, що має компенсувати чи
моральну, чи
матеріальну шкоду.


11

Я
К ФУНКЦІОНУЄ ПОЛЬСЬК
А ОСВІТА ДЛЯ УКРАЇНС
ЬКИЙ ДІТЕЙ
?


Від 1 вересня 2017 року чинності набрало нове польське освітнє право.

У Польщі існує обов’язок здобування освіти від 6 років до 18 років.

Він стосується теж усіх
іноземців, що проживають у Польщі.

Засади навчання дітей іноземців урегульовуються в
низці законів, зокрема в
:

1.

Закон від 14 грудня 2016 року


Освітнє право (
Prawo

o
ś
wiatowe
),

2.

Розпорядження міністра освіти про засади навчання інозе
мців (
Rozporządzenie Ministra
Edukacji Narodowej z dnia 23 sierpnia 2017 r. w sprawie kształcenia osób niebędących
obywatelami polskimi oraz osób będących obywatelami polskimi, które pobierały naukę w
szkołach funkcjonujących w systemach oświaty innych pań
stw
).

Сис
т
ема освіти, згідно з новим законом, має сприяти опануванню дітями мігрантів польської
мови.

Додаткове навчання польської мови


безкоштовне. Директор школи може


72


співпрацювати (прийняти на роботу) особу, що володіє українською мовою з метою допомо
ги
школярам пристосуватися до умов у польській школі.

Кожна рада ґміни (у містах


міська рада) визначає ©областьª для школи, тобто територію
навколо школи, з якої діти, що на ній проживають, можуть у школі навчатися і школа не може
їх
не прийняти. Якщо
батьки хочуть, аби дитина могла вчитися в іншій школі, це можливо,
якщо в школі є вільні місця. Школа не може не прийняти дитини,

що проживає на її області,
хіба

що вже почався навчальний рік, тоді вимагається, аби директор школи дав згоду.

Якщо дитина вже

почала навчання в Україні і освіта має лише продовжуватися у Польщі,
батьки зобов’язані доставити до школи документи, які засвідчитимуть, яку освіту, на якому
рівні дитина вже здобула.

Школа визначає клас та всі інші потреби дитини на основі бесіди та док
ументів. Якщо дитина
не знає польської мови, бесіда відбувається мовою дитини, тобто дитина може розмовляти
українською а якщо директор не розуміє, він має залучити когось, хто перекладатиме.

Наприклад батьків. Важко передбачити, як виконання цього
пункту
виглядатиме на практиці.

Для дітей, що не володіють польською мовою на достатньому рівні, директор школи
зобов’язаний створити спеціальний гурток (у якому буде максимально 15 школярів), званий
польською
oddzia
ł
przygotowawczy
.
Заняття мають провадити двоє вчителів та або педагог, або
психолог.
Кількість годин польської мови в рамках такого гуртку складає від 20 до 25 годин
щотижня. Навчання польської мови слід розуміти як додат
кові заняття з усіх предметів, п
ід
час яких школярі
засвоюють відповідну лексику і можуть тоді зрозуміти, про що йшлося на
уроках і надолужити пропущене. Додатково, для школярів


іноземців


директор може
організувати уроки
суто
польської мови, щотижня по дві години. Якщо вчителі побачать, що
дитина, через

мовний бар’єр, не встигає опановувати матеріал, хоча
учащає

на дода
т
кові уроки
та
на заняття до

гуртка, школа може зорганізувати ще додаткові заняття

(
zaj
ę
cia

wyr
ó
wnawcze
)
.
Додаткові уроки польської мови і додаткові заняття (поза гуртком) не можуть переви
щити 5
годин щотижня.

Якщо батьки мінімально

7 школярів бажають
, аби діти учащали на додаткові заняття
з

української мови та літератури і культури і вони отримають підтримку з боку консульської
служби або польських позаурядових спілок, це буде можливо на
території школи, кількіс
т
ь
годин не може перевищити 5 годин щотижня.




73


12

Ф
ІНДОПОМОГА
500+


Фіндопомога 500+ надається неповнолітнім дітям.
Сім’я отримує 500 злотих щомісяця
на

дитину. Допомога д
ля одної дитини надається, якщо дохід на члена сім’ї складає менш
е ніж
800 злотих (хіба, що дитина є інвалідом, то
мінімальний
дохід складає 1.200 злотих).

Для
другої і

наступної дитини вона складає 500 злотих, безумовно. Тобто дохід на члена родини
перевіряється, коли батьки мають лише одну дитину. Якщо дітей двоє, дох
ід не перевіряється,
гроші отримують усі. Батьки не мусять бути одружені, діти можуть мати лише одного
з

батьків, або взагалі опікуна (законного, фактичного).

Іноземці, які можуть подавати заяву на фіндопомогу 500+:

1)

перебувають з дітьми на території
Польщі,

2)

перебувають у Польщі на основі дозволу на стале перебування,

3)

перебувають у Польщі зі статусом довгострокового резидента ЄС,

4)

перебувають у Польщі на основі дозволу на
тимчасове
перебування, що засвідчується
карткою, дозвіл має бути на мінімум 6 міся
ців,

5)

дозвіл має давати доступ до трудового ринку (дозвіл на
тимчасове
перебування у

зв’язку
з

роботою, дозвіл на
тимчасове
перебування у зв’язку з навчанням, дозвіл на

тимчасове
перебування у зв’язку з

возз’єднанням з сім’єю
), у підсумку, на картці має бут
и написано:
dost
ę
p

do

rynku

pracy
.

Заява подається у ґмінній адміністрації (міській раді).

Увага: на сайті програми 500+ написано, що гроші можуть отримувати батьки, що працюють
у

Польщі на основі дозволу наданого на строк не коротший 12 місяців. Це
помилка, з закону
чітко випливає, що мінімальний термін дійсності дозволу має складати 6 місяців.

Юридична підстава:

Ustawa z dnia 11 lutego 2016 r. o pomocy państwa w wychowywaniu dzieci


КАРТКА ВЕЛИКОЇ РОДИНИ

©Картка великої сім’їª


це система знижок і
додаткових прав для сімей, які виховують
принаймні троє дітей.



74


Картка Великої Родини видається кожному члену сім'ї мінімум з трьома дітьми, а також
прийомним сім'ям і сімейним дитячим будинкам.
Батькам вона видається довічно, а дітям
тільки до моменту
досягнення 18 або 25 років у разі продовження навчання. Ця карта
видається безкоштовно і незалежно від доходу.

До того ж, ця карта дає право на отримання знижок у приблизно 13 тис. торгових точок і точок
обслуговування у 1,5 тис. партнерів. З нею можна отр
имати знижки у магазинах
Carrefour
,
Piotr

i

Pawe
ł,
Simply

Market
.

В асортименті Карти Великої Родини є авто
-
заправні станції
Lotos

і станції
Orlen
. Там можна
розраховувати на дешевше паливо і, наприклад, помити свій автомобіль зі знижкою.

За даними з веб
-
с
торінки Міністерства Родини, Праці і Суспільної Політики
www
.
mpips
.
gov
.
pl
, право власності Картки надається членові багатодітної родини
-

іноземцю,
якщо проживає на території Республіки Польща на підставі дозволу на постійне перебування,
дозволу на перебув
ання довготермінового резидента Європейського Союзу, дозволу на
тимчасове перебування у зв'язку з возз'єднанням з сім'єю (до долучення до трудових мігрантів
це не застосовується), якщо він проживає з членами своєї родини в Польщі.

Картки видає ґмінна
адміністрація.



13

З
АМІНА УКРАЇНСЬКОГО П
ОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ НА
ПОЛЬСЬКЕ


Згідно з міжнародними угодами, яких підписантами є як Польща, так і Україна, обидві
держави взаємно визнають видані в них посвідчення водія

(Стаття 41
Віденської конвенції про
дорожній
рух)
. Однак це стосується лише до короткострокових поїздок. Раз перебування
українця у Польщі набуває сталого характеру (навіть якщо його перебування називається
тимчасовим), він зобов’язаний здобути польське посвідчення водія (на основі українського, не
т
реба складати іспиту). Згідно з ч. 4 ст.

5 закону про водіїв (
Ustawa

z

dnia

5
stycznia

2011
r
.
o

kieruj
ą
cych

pojazdami
), українське посвідчення водія дає право українцю пересуватися
автомобілем (вести автомобіль) упродовж 6 місяців з першого дня або сталог
о, або
тимчасового перебування. Норма досить широко визначає цей обов’язок і не обмежує його


75


лише до осіб, що отримали дозвіл на стале, або тимчасове перебування (який засвідчується
карткою


польсь.:
karta

pobytu
). Закон передбачає, що українець має право

послуговуватися
українським посвідченням водія лише шість місяців з дня, в якому він почав перебувати у
Польщі. Перебувати не означає приїхати в гості. У зв’язку з тим, що це визначення досить
широке (хоча не багатозначне), треба визнати, що раз українець

має довгострокову візу
(більше 6 місяців) або дозвіл (
karta

pobytu
), то до нього ця стаття стосується. Українське
посвідчення втрачає дійсність і водій пересувається без прав водія і таким чином він
порушуєте ст. 94 кодексу про адміністративні правопоруше
ння (польсь.
Kodeks

wykrocze
ń) і
для порушників передбачається штраф (до 5.000 злотих) та позбавлення права на пересування
автомобілем від 6 місяців до 3 років.

Аби отримати польське посвідчення водія, треба подати заяву до повітової адміністрації.
Відділ

називається
Wydzia
ł
Komunikacji

і він розташований у всіх повітових адміністраціях
(
starostwo

powiatowe
). Заява підлягає оплаті (100 злотих). Щоб отримати документ, треба здати
українське посвідчення. Закон детально не врегульовує провадження, тобто воно
спирається
на звичаї та (бажано) здоровому глузді. Тому я вважаю, що українське посвідчення здається
при отриманні польського (а не з заявою) і коли українець закінчує своє перебування, він може
забрати назад своє посвідчення (я так гадаю, хоча це не перед
бачено). В Україні (якщо
українець


житель Польщі їде в гості до родини) використовується польське посвідчення.
На

теорії адміністрація повинна вам видати польське посвідчення впродовж місяця.

На практиці польська адміністрація вимагає різних документів з

України, також сама туди
звертається. Такі дії не мають юридичної підстави.

Згідно зі статтею 15
договору Польщі та України про правову допомогу (
Договір

між

Україною

і

Республікою

Польща

про

правову

допомогу

та

правові

відносини

у

цивільних

і

кримінальни
х

справах
), обидві держави взаємно визнають свої офіційні документи.
©
Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються
такими ж на території іншої Договірної Сторони.
ª


14

Р
ЕЄСТРАЦІЯ АВТОМОБІЛЯ

В
П
ОЛЬЩІ


Досить часто
трапляється, що український громадянин купляє автомобіль від поляка і їздить
ним місяцями без перереєстрації.

Це протизаконно.



76


По перше кожний новий власник автомобіля зобов’язаний його зареєструвати (ст. 78 закону


Право про дорожний рух) і це обов’язок
а не право. Якщо український громадянин перебуває
у Польщі довгостроково (на

основі довгострокової візи або картки на перебування) і придбає
автомобіль


мусить його зареєструвати в старостві (повітовій адміністрації) за місцем
проживання, упродовж 30 днів

після підписання договору (у містах на правах повіту авто
реєструють у міській раді). Треба доказати будь
-
якими документами, що власник авто
проживає на терені даного повіту. Це може бути договір найму майна, може теж бути
реєстрація (
meldunek
). Мабуть у
деяких адміністраціях вимагають реєстрацію, або вимагають
картку на перебування, але це протизаконно. Я наполягаю, що вони не мають права так
поступати і не буду дискутувати з людьми, яким так було сказано і лише сказано, бо до мене
би дійшло, якщо людині
би у письмовій формі відмовили, вона це оскаржила б до СКО
(
Samorz
ą
dowe

Kolegium

Odwo
ł
awcze
) а орган вищої інстанції утримав би акт першої інстанції
в силі.


По друге особа, яка продала авто теж зобов’язана повідомити своє староство (міську раду) про
факт
продажу. Протягом 30 днів.

Особи, які не виконали вищезгаданих обов’язків, порушують законодавство і вони
притягуються до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 97 польського кодексу про
адміністративні правопорушення, невиконання описаних обов’я
зків карається штрафом до
3.000 злотих. Поліція має теж право вилучити техпаспорт (ст. 132 п. 7 Права про дорожний
рух).

Додатково варто нагадати, що покупець автомобіля сає зап
латити податок на цивільний
правочин


2% від вартості автомобіля.
Упродовж 2 тижнів від дати укладення договору, треба
заповнити декларацію і
сплатити податок. Найкраще податися до податкової адміністрації
і

там усе оформити. Обов'язок не стосується до автомобілів, яких вартість складає менше
за

1000 злотих.


15

П
РИДБАННЯ Н
ЕРУХОМОСТІ


Громадяни України мають право придбати в Польщі нерухоме майно.



77


Придбання квартири ніяк не обмежене. Мається на увазі ©
юридично виокремлену
ª
квартиру,
тобто квартиру
, що має
наданий старостою
адміністративний статус ©житлового помешканняª
(
lokal

mieszkalny
), або для неї запроваджено в суді кадастровий паспорт (
ksi
ę
ga

wieczysta
).

Для придбання земельної ділянки, або будинку, що стоїть на земельній ділянці, треба спершу
отримати дозвіл міністра внутрішніх справ.

Договір, що оформляє придбання
власності нерухомості складається виключно нотаріусом


іншій формі


він недійсний), не може містити терміну перенесення власності, ані умов, які
ще треба виконати, такий договір
-

безумовний. Інші договори не переностяь власності.
Нотаріус зобов’язаний
подати заяву до кадастрового суду.

Міністру треба доказати зв’язки з Польщею. Зв’язками з Польщею вважаються зокрема:
польське походження, польська національність, шлюб з польським громадянином, дозвіл на
перебування (теж тимчасове), посада в виконавчому о
ргані товариства, підприємницька
діяльність. Дозвіл можна отримати лише на придбання конкретно визначеної нерухомості.

Нерухомість має слугувати як помешкання (до 0.5 га


500 соток), або бути тісно пов’язана
з

підприємницькою діяльністю.

Міністр може тако
ж видати дійсну рік промесу.

Іноземці, що проживають у Польщі 5 років на основі дозволу на стале перебування (також як
довгостроковий резидент ЄС)

придбають нерухомість без обмежень. Чоловік та дружина
польського громадянина може придбати нерухомість по 2
роках перебування на основі
дозволу на стале перебування (також як довгостроковий резидент ЄС), якщо нерухомість буде
включена до сумісного майна подружжя.


16

П
ІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬН
ІСТЬ


Існують обмеження для господарської діяльності
як фізична особа


підприємець
громадян
України. Вони не мають права провадити таку діяльність, хіба що:

1)

мають картку поляка,

2)

мають дозвіл на стале перебування,

3)

мають статус довгострокового резидента ЄС,

4)

перебувають на основі дозволу на тимчасове перебуван
ня і одружені з громадянином
Польщі (що проживає у Польщі),

5)

продовжують провадити підприємницьку діяльність, яку легально відкрили раніше,



78


6)

перебувають у Польщі на основі дозволу на тимчасове перебування у зв’язку з: навчанням
у стаціонарному виші,
возз’єднанням з сім’єю (не всі випадки)

7)

очікують на дозвіл на перебування у зв’язку з підприємницькою діяльністю, яку провадили
легально на основі інших основ

(обставин)
.


Іноземці, що отримали дозвіл на перебування у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю і маю
ть право
право провадити господарську діяльність як фізична особа


підприємець:

1)

одне з подружжя іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозволу на стале перебування

і

на основі статусу довгострокового резидента ЄС,

2)

одне з подружжя іноземця, що перебува
є у Польщі не коротше двох років на основі дозволу
на

тимчасове перебування (у зв’язку з будь
-
якою метою), а останній дозвіл було йому
надано на мінімально річний строк,

3)

одне з подружжя іноземця, що перебуває у Польщі на основі дозволу на тимчасове

перебув
ання у зв’язку з висококваліфікованою роботою або науковими дослідженнями.

Возз’єднання з сім’єю визначається лише в статті 159 закону про іноземців, обставини, про
які мова в статті 186 (возз’єднання з трудовим мігрантом) означають зовсім дещо інше.


Українці можуть без обмежень ставати учасниками господарських товариств.
Найпоширенішим, серед яких, є: ТОВ.

Однак учасник не має права провадити ТОВ, виступати від його імені, для того треба
призначити виконавчий орган (правління). Аби виконувати обов’язк
и або голови правління,
або члена правління (також прокуриста) треба здобути дозвіл типу Б, або дозвіл на
перебування у зв’язку з провадженням господарської діяльності.

Такий дозвіл дуже важко здобути.

Треба осягати щомісячний прибуток рівний пересічній з
арплаті (приблизно 5.000 злотих)

і

водночас

працевлаштувати двох поляків (громадян ЄС), або доказати, що ТОВ має кошти,
аби таку мету осягти у майбутньому.
Навіть, якщо вдасться отримати такий дозвіл на рік (або
два), бо воєвода повірить, що ТОВ осягне так
і цілі у майбутньому, то вже наступного року
треба буде доказати виконані результати.

Вихід: член правління, що живе в Україні і нотаріальна довіреність. Член правління не може
(без дозволу) перебувати у Польщі довше ніж 6 місяців упродовж 12 місяців.

Кому

не треба здобувати дозволу типу Б: студенту стаціонарного вишу та його випускнику,
випускнику післяліцейської школи, власнику картки поляка, українцю, що перебуває у Польщі
на основі дозволу на стале перебування (теж довгострокові резиденти ЄС) і на тимча
сове


79


перебування у зв’язку з навчанням у виші і возз’єнанням з сім’єю. Теж: чоловік, жінка
польського громадянина, якщо перебуває у Польщі на основі дозволу наданого у зв’язку з цим
шлюбом, іноземцю, що виконує цю функцію, але перебуває поза межами Польщі
більше ніж
6 місяців на 12.

Не треба теж дозволу іноземцю, що перед поданням заяви перебував у Польщі легально та
безупинно мінімально 3 роки.


16.1

ТОВ



БІЛЬШ ДОКЛАДНО



PREZES

ZARZ
Ą
DU

I


CZ
Ł
ONEK

ZARZ
Ą
DU
  З УКРАЇНИ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ НА ТАКІЙ
ПОСАДІ МАЄ МАТИ
ДОЗВІЛ

95% українців, які заснували у Польщі ТОВ (
sp
ół
ka

z

o
.
o
.) виконують свою посаду нелегально
і підлягають видворенню з забороною в’їзду до ЄС.

Насправді не можу цього збагнути. Майже всі українці, які у Польщі заснували ТОВ
і

виконують функцію виконав
чого органу (
cz
ł
onek

zarz
ą
du
,
prezes

zarz
ą
du
) не подбали про
дозвіл і ризикують депортіцію з забороною в’їзду до Польщі.
Я цим фактом просто
стривожений, найчастіше ті люди навіть не мають свідомості, що жорстоко порушують
законодавство і допускають помилк
у, яка тягне наслідки як нелегальне працевлаштування.

Треба відрізнити статус учасника (
wsp
ó
lnika
), тобто власника часток від статусу посадової
особи в виконавчому органі (
cz
ł
onek

zarz
ą
du
,
prezes

zarz
ą
du
).

Учасником може бути будь
-
який іноземець, може
стати учасником без приїзду до Польщі, не
треба для цього жодних дозволів, обмежеть ніяких не існує.

Український громадянин, що не має картки поляка чи дозволу на стале перебування (або
статусу довгострокового резидента ЄС)
чи з інших причин не звільнений
з обовёязку
отримання дозволу типу Б,
не може бути членом виконавчого органу без дозволу.
Реєстраційний суд впише таку особу до реєстру підприємців, але це не означає ©легалізаціїª.

Немає значення, що ТОВ не провадить реальної діяльності,
чи член правління

не отримує
зарплатні,
сам факт фігурування в КРС (
Krajowy

Rejestr

S
ą
dowy
) означає, що людина виконує
функцію в виконавчому органі, тобто нелегально провадить господарську діяльність. Таких
українців, які заснували ТОВ і пропали


сотні, мабуть тисячі. Вон
и не подають річної
звітності, не виконують жодних обов’язків, дослівно просяться, аби відповідний орган за них
взявся і їх депортував. Якщо вони вже давно в Україні, то все листування буде надходити
до

них на адресу, яку вони вказали в суді (в Польщі), буде вважатися дорученим і такі люди


80


дізнаються про депортіацію та заборону в’їзду до ЄС на 5 років в аеропорті Бориспіль, коли
будуть збиратися на відпочинок до Італії.

Якщо український громадянин признач
ається на таку посаду (
cz
ł
onek

zarz
ą
du
,
prezes

zarz
ą
du
)
а сам не має часток у ТОВ, то йому треба або дозвіл типу А (
zezwolenie

typu

A
), або дозвіл на
перебування у зв’язку з роботою (
karta

pobytu

w

zwi
ą
zku

z

prac
ą). Якщо український
громадянин призначаєтьс
я на таку посаду і водночас є засновником (співзасновником) ТОВ,
тобто має в ньому частки, це вважається господарською діяльністю і на таку діяльність треба
або дозвіл типу Б (
zezwolenie

typu

B
), або дозвіл на перебування у зв’язку з господарською
діяльніс
тю (
karta

pobytu

w

zwi
ą
zku

z

dzia
ł
alno
ś
ci
ą
gospodarcz
ą).

Отримати будь
-
який дозвіл з вищезгаданих досить важко, підприємство має або показати
майже 50.000 злотих прибутку за рік,
водночас

працевлаштовувати на повній ставці двох
поляків.

Аби український
громадянин не потребував дозволу для функції у виконавчому органі, йому
треба буде проживати поза Польщею довше ніж 6 місяців на 12. Якщо він прибуде до Польщі
підписати хоча би довіреність, або звіт, йому не буде дозволено з’являтися в Польщі після
спливу

6 місяців після цього правочину, щоб не ризикувати депортації.

Я знаю принаймні два такі випадки, що українці у Польщі повідкривали бізнеси, заінвестували
по 200.000


400.000 злотих, не мали дозволів, їх депортували і вони все втратили.

Поняттєвий апарат

і різні правові визначення в польських законах, які стосуються до
іноземців, роботи та господарської діяльності бувають каламутними і часто вводять в оману.
Через те люди допускають багато помилок, які закінчуються для них депортацією.

Наприклад багато
людей вважає, що отримання візи для провадження господарської
діяльності дає право на легальну таку дія
льність і такі люди засновують ТОВ, призначають
себе на посаду виконавчого директора (
prezesa

zarz
ą
du
) і уважають, що мають на це право. Ні,
це не правил
ьно. Віза дає лише право на перебування. Коли людина заповнює візову анкету,
вона визначається з наміром, з метою поїздки а після прибуття до Польщі треба цей намір
утілити в життя, тобто здобути відповідні дозволи.

Коли українець став засновником ТОВ і пр
изначив себе на посаду виконавчого директора
(
prezesa

zarz
ą
du
), то він ©виконує господарську діяльністьª.
Так навіть називається польською
мовою цей дозвіл: zezwolenie na pobyt czasowy w celu prowadzenia działalności gospodarczej.
Однак для провадження ціє
ї діяльності треба дозвіл, до засад отримання дозволу не
стосуються таки закони дотичні до господарської діяльності а до роботи. Виконання функції
у виконавчому органі вважається роботою
(
а
rt
. 88
ust
. 1
pkt

2
ustawy

o

promocji

zatrudnienia

i

instytucjach

rynku

pracy
,
а
rt
. 142
ust
. 3
ustawy

o

cudzoziemcach
).



81


Це досить хороша новина для всіх, хто має право на роботу без дозволу на працевлаштування,
зокрема студентів стаціонарних вишів, випускників вишів та післяліцейських шкіл, громадян
України, що перебуваю
ть до 6 місяців на 12 (і виконують роботу на основі посвідчення), тощо.
Одним словом: випускники польських стаціонарних вишів, післяліцейськиш шкіл можуть
засновати ТОВ і призначити себе на голову правління і їм не треба для цього отримати
окремого дозволу
. Вони подають заяву до воєводи на отримання дозволу на перебування
з

метою провадження господарської діяльності на такій посаді і додають до заяви свідоцтво
закінчення відповідного навчального закладу.


17

Ю
РИДИЧНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ

ОТРИМАННЯ НОМЕРУ
PESEL


Від 1
січня 2018 року змінився закон про облік населення, в якому врегульовані засади надання
номеру ПЕСЕЛЬ.

Закон, на жаль, прямо не передбачає, що іноземець може отримати той номер, але передбачає,
що до регістру ПЕСЕЛЬ вноситься іноземців, що перебувають у По
льщі. Досить каламутне,
бо деякі чиновники можуть уважати, що з візою людина не ©перебуваєª, що буде
неправильним тлумаченням закону.

Ця зміна закону повинна бути підставою для всі
х ґмінних адміністрацій надавати номер
ПЕСЕЛЬ усім бажаючим українцям, зокре
ма таким, що реєструються. Українці, що
проживають в Україні теж можуть отримати ПЕСЕЛЬ, якщо вкажуть юридичну підставу.
Українці, яких власник не хоче зареєструвати можуть отримати ПЕСЕЛЬ пославшись саме на
юридичну підставу (як до 31 грудня 2017).

Як
закон діятиме на практиці, побачимо. Наразі ходять слухи, що всім
, хто реєструється,

надають.

Автоматично ПЕСЕЛЬ отримують також діти народжені в Польщі.


Для
осіб, що мають проблеми з реєстрацією, нагадую юридичні пі
дстави:


Для дорослих:

§ 5
ust
.
3 pkt 3 Rozporządzenia
Ministra Cyfryzacji z dnia 5 października 2016 r. w sprawie profilu
zaufanego elektronicznej platformy usług administracji publicznej


Для дітей (шкільного віку):

Art. 92k ust. 2 pkt f ustawy z dnia
7 września 1991 r. o systemie oświ
aty.



82



Для дітей до 3 років:

Art. 3a ust. 1 pkt 1 ustawy z dnia 4 lutego 2011 r. o opiece nad dziećmi w wieku do lat 3


18

Р
ЕЄСТРАЦІЯ ЗА МІСЦЕМ
ПРОЖИВАННЯ


Реєстрація за місцем проживання для інознмців


обов’язкова. Невиконання цього обов’язку
тягне за собою
адміністративну відповідальність (штраф), але признаю, що ще не чув, аби
когось було оштрафовано
.

Однак, варто наголосити, це обов’язок незалежний від інших. Тобто реєстрації не вимагає
ЖОДНА установа.
Усі, хто каже, що реєстрація до чогось потрібна, бреше.
Не треба реєстрації
за місцем проживання, аби
подати заяву на дозвіл на перебування. НЕ треба реєстрації, аби
відкрити будь
-
яку адміністративну справу.

Досить часто власники квартир відмовляють інозем
цям у реєстрації, бо чогось бояться. Це
подвійний міф
. По перше то не ©власник квартириª реєструє
іноземця, іноземець сам себе
реєструє. Якщо іноземець сам себе реєструє, то може це зробити через Інтернет

і годі лише
додати до заяви договір найму. По друге

реєстрація
(зокрема тимчасова) будь
-
якої особи
нічого цій особі не дає з точки зору

права ло квартири. Тому зовісм не можу зрозумі
ти
побоювань вдасників, вони геть нераціональні, нічим не обґрунтовані. І не забуваймо, що
реєстрація то обов’язок, не право.

Реєстрацію треба виконати
в ґмінній адміністрації, можна і через Інтернет
(
www
.
obywatel
.
gov
.
pl
).


19

П
ОДАТКИ
,

ПОДАТКОВИЙ ЗВІТ
(
РІЧНИЙ
),

ПОНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО

РЕЗИДЕНТА


Щороку, коли наближається 30 квітня
,

частішають питання, обговорення, балачки та також
теревені про податковий обов’язок подачі річної податкової декларації до податкової
адміністрації (
urz
ą
d

skarbowy
).

Усі обов’язки передбачені в двох законах: закон про
податок на прибуток фізичних осіб, та

закон про податкове провадження (податкова ординація).

Тлумачити закон не просто, самі вгадайте, скільки забирає часу, аби зрозуміти, про що йдеться
в такому приписі: ©Podatnicy, o których mowa w art. 3 ust. 1, są obowiązani wykazać kwoty


83


dochodów (przychodów) określonych w art. 30a ust. 1 pkt 2, 4 lub 5, od których podatek został
pobrany zgodnie z art. 30a ust. 2a, w zeznaniu podatkowym, o którym mowa w ust. 1 lub 1a.ª
Ну,
власне там законодавець з’ясовує, хто мусить а кому не треба подати

річний звіт.

Ще вам треба правильно розуміти, хто такий в польській мові
podatnik
, а хто такий
p
ł
atnik

podatku
. Українською мовою ©платник податкуª то особа, яка отримала дохід (прибуток)
і

часткою цього доходу має поділитися з вічно ненажерливою державою
. Виразу ©платник
податкуª в польській мові відповідає
podatnik
. Польське
p
ł
atnik

podatku

означає особу, що
несвій податок нараховує та відправляє до податкової. Наприклад роботодавець. Він вам
виплачує суму нетто а податок нараховує і сам відправляє на ба
нківський рахунок податкової.

Найвищий час переходити до суті … Отже, податковий річний звіт зобов’язаний до 30 квітня
наступного року (іноземець


до виїзду з Польщі) подати КОЖНИЙ платник податку на
прибуток фізичної особи. КОЖНИЙ. Є лише один виняток, п
ро який пізніше.

Згідно з польським законодавством, платником податку є будь
-
яка особа, яка отримала дохід
(прибуток) з джерела, що розташоване на території Польщі. Українець, що приїхав до Польщі
і

працював тут два тижні а згодом вернувся додому


теж пла
тник податку і має подати звіт.

Часто

я чита
ю

всіляку нісенітницю. Що якщо працював ©на візіª, то не треба. А якщо дав
сертифікат резидента України, то теж не треба. Це теревені, ласкаві добродії та добродійки.
Усі, то усі. І на тому крапка. Ну, ще не крапка, бо мав бути один виняток.

Єдина група
трудових мігрантів, яка не зобов’язана подавати річного звіту, то резиденти своїх
країн (що у Польщі перебували коротше за 183 днів), працювали на основі договору про
надання послуг (
umowa

zlecenia
) та договору підряду (
umowa

o

dzie
ł
o
) і роботодавець обрав

для них спрощену форму оподаткування (
rycza
ł
t
). Це все, інших винятків не передбачається.

Резиденти України (загалом не Польщі), що у Польщі отримали дохід а роботодавець не
заплатив від їхнього доходу жодного податку та дав їм декларацію
IFT

(це можливо
згідно
з

положеннями польсько
-
українського договору про уникання подвійного оподаткування),
теж зобов’язані подати звіт.

Нерезиденти (резиденти України) подають звіт до спеціальних податкових адміністрацій


кожному великому місті то завжди одна з
кількох). Напевне роботодавець знає, що це
за

установа, у нього питайте, або у бухгалтера.

За невиконання обов’язку, до якого стосується цей пост, законодавець передбачив штраф (не
обмежений) та позбавлення волі до 5 років. Що це буде за покарання


залежи
ть від
індивідуального випадку.


Сертифікат резидента України



84


Польські роботодавці часто прохають своїх українських співробітників доставити такий
сертифікат. Що він дає і яку загрозу несе?


Згідно з податковим законодавством обидвох країн (Польщі та
України) людина, що отримала
дохід (здебільшого зарплатню) зобов’язана заплатити прибутковий податок з фізичних осіб.
У

зв’язку з тим, що наші країни підписали (12 січня 1993 року, чинності він набрав 1 січня
1995) міжнародний договір про уникнення подвійн
ого оподаткування доходів і майна та
попередження податкових ухилень, визначальним для того, хто платить податок від імені
платника податків (чи польський роботодавець, чи український працівник) є, чи співпрацівник
є резидентом Польщі. Раз український прац
івник є резидентом України, польський
роботодавець, після отримання від нього сертифікату резидента України, виплачує працівнику
вищу зарплатню. Але тішитися не
варто
. Польський роботодавець так чинить не для того, аби
людина була більш задоволена, а для т
ого, щоб вона в Україні оподаткувала свій дохід (подала
в українській податковій інспекції відповідну декларацію) та вплатила до української
скарбниці частину свого заробітку з Польщі. Чи можна цього не робити? Буцімто можна …
Також можна перевищувати швид
кість, красти, ґвалтувати, тощо. Можна це все робити
допоки вас не зловлять. Але не забувайте, що в українській податковій інспекції не працюють
дурні, вони чудово знають, скільки українців працює у Польщі, скільки вони заробляють


середньому) і скільки
треба було би заплатити податку. Якщо український громадянин
приходить до податкової і прохає видати йому такий сертифікат (а він дійсний лише рік і треба
щороку приходити і отримувати новий), то вони чудово знають, з якою метою він видається
і

знають, що
українець працює у Польщі а його прибуток не оподатковується у Польщі, бо має
саме оподаткуватися в Україні. І чекають … Раз у такої людини вигулькне нове авто чи вона
купить нову квартиру, то відразу їм зрозуміло, звідки взялися гроші а податку не було
за
плачено українській державі. І українська податкова інспекція дедалі частіше звертається
до

різних польських установ (має таке право згідно з вищезгаданим договором) а поляки
зобов’язані допомогти своїм колегам визначити вартість податку. І гроші, які ви о
тримали від
польського роботодавця, можуть знадобитися, якщо ви їх не витратили.

Я гадаю, що краще заробити менше ніж мати згодом серйозні проблеми, включно
з

кримінальною відповідальністю. Польський роботодавець може (може, не зобов’язаний)
не

платити від

вашої зарплатні податків та соціальних внесків, але може й платити, якщо ви
його попросите це робити.

Немає такої ситуації, що польський роботодавець мусить вам виплачувати вищу зарплатню
з

метою її оподаткування в Україні. Але буває така ситуація, в якій він мусить платити податки


85


та соціальні внески від вашої зарплатні і не може послатися на сертифікат резидента України.
Така ситуація трапляється, раз ви є резидентом Польщі. Згідно до польс
ько
-
українського
договору, про який уже була мова, статус резидента визначається за національним
законодавством. Для Польщі резидентом є кожна особа, що перебуває у Польщі більше за 186
днів щороку та має у Польщі ©центр життєвих інтересівª. Тому всі украї
нці, які мають тут
постійну роботу, що триває довше за півроку є резидентами Польщі. А що означає ©центр
життєвих інтересівª? Це досить туманне поняття. Але важко мати якісь життєві інтереси
в

Україні і постійно жити у Польщі. До царини життєвих інтересів
входить усе, що людині
потрібне для життя: харчі, відпочинок, лікар, школа дітей, дружина, чоловік. Але я би
пропонував припустити, що раз тут живеш і працюєш у Польщі, то маєш тут цей центр.

І краще не спокуситися вищою зарплатнею, бо згодом можна потрапи
ти у добрячу халепу.


Чи працівник сам може сплачувати податки від своєї заробітної плати?

НІ.


З таким питанням звертаються до мене українські мігранти, деякі кажуть, що роботодавці
очікують, що вони самі будуть сплачувати ©податкиª.

Перш за все треба
з’ясувати, що працівник, як платник податків, зобов’язаний платити лише
один податок


податок на прибуток (
podatek

dochodowy

od

os
ó
b

fizycznych
).

Однак то не він його особисто сплачує. Чинить це ©
p
ł
atnik

podatku
ª. І відразу треба роз’яснити.
Я навмисно на
писав польською мовою, аби ви зрозуміли, що ©
p
ł
atnik

podatku
ª
i

©платник
податкуª то в обох мовах різні поняття. Українською мовою ©платник податкуª, то людина,
яка зобов’язана частину свого доходу (прибутку) віддати державі. Тобто українському
©платник по
даткуª відповідає польське ©
podatnik
ª. А в свою чергу ©
p
ł
atnik

podatku
ª це особа,
найчастіше підприємець, роботодавець, який від заробітних плат своїх робітників, себто від
чужих заробітних плат (чужого доходу, прибутку) сплачує податок до державної скарбн
иці
(на банківський рахунок податкової інспекції


польсь.
urz
ą
d

skarbowy
). Він ще мусить спершу
його порахувати і заповнити та відправити водночас податкову декларацію (
PIT



eng
.
Personal

Income

Tax
).

Вартісь податку визначається в річному об’ємі, тому кожний з нас мусть, не пізніше 30 квітня
наступного року, розрахуватися з доходів (прибутків) з податковою інспекцією. А наш
роботодавець, щомісяця, сплачує завдаток на податок на прибуток (польсь.
zalicz
ka

na

podatek

dochodowy
).

Єдиним суб’єктом, зобов’язаним нарахувати та сплатити від зарплати свого робітника податок
на прибуток (також місячні завдатки на податок), є роботодавець. Працівник не може цього


86


зробити.

Збірне поняття ©податкиª, яким зловживают
ь українські мігранти, містить не лише податок
на прибуток, але також інші публічні, обов’язкові збори, які стосуються до соціального
страхування

(соціального забезпечення)
. Роботодавець нараховує і сплачує їх до
ZUS

(
Zak
ł
ad

Ubezpiecze
ń
Spo
ł
ecznych
). Це 1)

пенсійний фонд, 2) медичне страхування, 3) страхування від
неспроможності працювати, 4) страхування від наслідків нещасних випадків на виробництві,
тощо. Завдяки сплаті таких внесків ми набуваємо право на 1) пенсію, 2) безкоштовне лікування
в публічних лі
карнях, 3) лікарняне, 4) лікарняне і витрати на лікування після нещасного
випадку. Усі внески


обов’язкові, існує лише один виняток, про який


нижче.

Вищезгадані внески нараховує та сплачує виключно роботодавець. Серед них лише
лікарняне

страхування для
договору про надання послуг (польсь.
umowa

zlecenie
) є добровільним. Але
це означає, що роботодавець його нараховує і сплачує, якщо так домовився з працівником
і

зменшує йому зарплату. А якщо договір про надання послуг має не включати
лікарняного

страхування, то робітник сам собі платить і це не має нічого спільного з його зарплатою. При
нагоді
варто

нагадати, що іноземець, аби отримати картку на перебування (польсь.
karta

pobytu
) мусить мати медичне страхування.

Може так трапитися, що польський п
ідприємець очікує від працівника, аби він сам
нараховував та сплачував податок та публічні збори від свого доходу. Це треба розуміти таким
чином, що він очікує, щоб робітник зареєструється як фізична особа


підприємець і то
д
і
достеменно такий підприємець
(ФОП) сам усе нараховує і сплачує, включно з ПДВ. Однак до
більшості українських громадян це не стосується, тому що вони не мають права на відкриття
своєї справи як ФОП. Тому вони не можуть погодитися. А якщо навіть можуть (власники
карток поляка і власник
и карток на перебування інших ніж тимчасове), то я не рекомендую
цього робити, бо це дуже не вигідно і не догідно для працівника.


20

В
ІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА Н
ЕЛЕГАЛЬНЕ ПОСЕРЕДНИЦ
ТВО


Від 1.01.2018:

1.

за продаж посвідчення, дозволу на роботу і всіляке
©пасрєднічестваª
-

від 3.000 до 30.000
злотих,

2.

за неповідомлення старости про початок роботи робітника або про те, що мав приїхати а
не почав працювати


від 20 злотих до 5.000 злотих.



87


Стосовно пункту першого, варто уточнити і зацитувати: хто вимагає від і
ноземця майнової
вигоди (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, матеріальні активи) за дії
спрямовані на отримання дозволу на роботу для іноземця або іншого документу, що дає право
на роботу (наприклад посвідчення) тягне за собою накладен
ня штрафу від 3.000 злотих до
30.000 злотих (
kto

żą
da

od

cudzoziemca

korzy
ś
ci

maj
ą
tkowej

w

zamian

za

podj
ę
cie

dzia
ł
a
ń
zmierzaj
ą
cych

do

uzyskania

zezwolenia

na

prac
ę
lub

innego

dokumentu

uprawniaj
ą
cego

do

wykonywania

pracy
,
podlega

karze

grzywny

od

3000
z
ł
do

30 000
z
ł).

21

СОЦІАЛЬНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

СОЦІАЛЬНЕ

СТРАХУВАННЯ

(ПЕНСІЇ)

ТА

СОЦІАЛЬНА

ДОПОМОГА


Стан на день 1 жовтня 2018 року (не оновлюється)

Польське законодавство передбачає три види пенсій: за віком, з інвалідності, у разі втрати
годувальника (для
малолітніх та непрацедієздатних).

Пенсію за віком (польсь.
emerytura
) може отримувати особа, що досягла відповідного віку і
(для осіб народжених до 1949 року) накопитила відповідну кількість страхових внесків, а
насправді страхових періодів (польсь.
okres

sk
ł
adkowy
). Ця друга вимога не стосується до осіб
народжених після 1949 року. Для цих осіб ЗУС обчислює пенсію на основі накопиченого
капіталу.

Від 1 жовтня 2017 року, аби отримати пенсію за віком, жінці треба досягти віку 60, чоловіку


65. Варто
пам’ятати, що пенсійний вік


справа сильно політизована, у Польщі до жовтня 2017
року вік для чоловіків складав 67, для жінок



теж 67. Польський ЗУС (
ZUS



Zak
ł
ad

Ubezpiecze
ń
Spo
ł
ecznych
) вже давно опинився на крок від фінансової загибелі, достоту на
лад
ан дихає, Польща не може собі дозволити відправляти на пенсію так молодих людей,
зокрема жінок, тому варто очікувати, що зміна влади принесе майже відразу підвищення
пенсійного віку.

Якщо людина відпрацювала (і водночас була застрахована) принаймні один де
нь, вона може
розраховувати на так звану мінімальну пенсію. На сьогодні це
1029,80
злотих брутто,
приблизно 800 злотих нетто. Її називають ©голодовковоюª.

На основі договору між Польщею та Україною (Угода між Україною та Республікою Польща
про соціальне за
безпечення), українському громадяну зарахують у Польщі стаж роботи, якщо
він народився до 1949 року. Для осіб народжених пізніше ЗУС порахує капітал накопичений
в Україні і додасть його до того накопиченого в Польщі.

Гроші з накопиченого в Україні


88


капіталу

передасть український відповідник ЗУСу. Якщо з обрахунку вийде, що пенсіонер мав
би отримувати пенсію нижчу за мінімальну, польський ЗУС йому її підвищить до мінімальної.

Особа, яка хоче отримати пенсію і раніше працювала в Україні, подає заяву до найближ
чого
відділення ЗУС. Це відділення направляє її справу до відділення в Жешуві, хоча це для
заявника нічого не означає.


Пенсію з інвалідності може отримувати повнолітня особа, непрацедієздатна, або цілковито,
або частково. Аби її отримав громадянин України
, мусить мати 1) картку на перебування з
написом ©доступ до трудового ринкуª, 2) дозвіл на стале перебування, 3) статус
довгострокового резидента ЄС.

Особа цікловито непрацедієздатна може розраховувати на щомісячну, довічну пенсію (польсь.
renta

inwalidzka
,
renta

socjalna
), що складає 1029,80 злотих брутто. Не треба доводити жодного
стажу працевлаштування. Непрацедієздатність стверджує лікар з ЗУС після обстеження під
час засідання спеціальної комісії. 1235,76 злотих складає пенсія з інвалідності (цілковито
ї
непрацедієздатності, якщо вона виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві).
Пенсія з часткової непрацедієздатності складає 772.35 злотих (відповідно 926,82, якщо вона
виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві), її надають на визначений с
трок. Не
треба також доводити жодного стажу працевлаштування.


Соціальну допомогу можуть отримувати в Польщі іноземці (українські громадяни), що
проживають у Польщі і водночас мають дозвіл на стале перебування, статус довгострокового
резидента ЄС і дозвіл
на тимчасове перебування у зв’язку з возз’єднанням з сім’єю.

Соціальну допомогу виплачує ґміна.

На соціальну допомогу може розраховувати людина, яка опинилася в неймовірно скрутній
життєвій ситуації, пов’язаній з будь
-
якими негараздами, якщо її щомісячний
дохід складає
менше за 529 злотих (на особу в сім’ї), або 701 злотих для одинокої особи.

Видів соціальної допомоги багато, тому найкраще звернутися до ґмінної адміністрації
особисто і дізнатися там, яку ґміна може надати підтримку.



89


22

С
ЛОВНИК

język polski

українська мова

Urząd wojewódzki

Адміністрація воєводи

Wydział do spraw cudzoziemców

Відділ з питань іноземців

Wojewoda

Воєвода

Województwo

Воєводство, область

Starosta

Староста

Powiat

Повіт

Wójt, burmistrz, prezydent

Війт, бургомістр, мер (міський
голова)

Sołtys

Сільський голова, солтис

Gmina

Муніципалітет, ґміна, громада

Dzielnica (Warszawa)

Дільниця

Sołectwo

Солтиство

Osiedle

Поселення

Pozwolenie

Дозвіл

Decyzja

administracyjna

Адміністративний акт, рішення

Pozwolenie na pobyt

Дозвіл на
перебування

Pozwolenie na pracę

Дозвіл на працевлаштування

Oświadczenie o zatrudnieni
u

cudzoziemca

Посвідчення про працевлаштування
іноземця

Powiatowy Urząd Pracy

Повітова біржа праці
, Повітовий центр
зайнятості

Karta pobytu

Картка на перебування

Wnio
sek

Заява, клопотання

Wojewódzki sąd administracyjny

Воєводський адміністративний суд

Sąd rejonowy

Районний суд

Sąd okręgowy

Окружний суд

Sąd apelacyjny

Апеляційний суд

Urząd do spraw cudzoziemców

Бюро з питань іноземців

Umowa zlecenia

Договір про
надання послуг

Umowa o pracę

Трудовий договір

Umowa o dzieło

Договір підряду

Państwowa Inspekcja Pracy

Державна трудова служба



90


Wykroczenie

Адміністративне правопорушення

Przestępstwo

Злочин

Pełnomocnictwo

Дорученість

Pełnomocnik

Уповноважена особа

Zaproszenie

Запрошення

Stały pobyt

Стале перебування

Tymczasowy pobyt

Тимчасове перебування

Połączenie z rodziną

Возз’єднання з сім’єю

Rezydent długoterminowy UE

Довгостроковий резидент ЄС

Agencja pracy tymczasowej

Агенція тимчасового працевлаштування

(зайнятості)

Spółka z ograniczoną odpowiedzialnością

Товариство з обмеженою відповідальністю

Stowarzyszenie

Асоціяція, спілка

Fundacja

Фонд, фундація

Osoba fizyczna prowadząca działalność
gospodarczą

Фізична особа
-

підприємець

KRS

Державний судовий
реєстр

Adres zamieszkania

Адреса проживання

Adres zameldowania

Адреса реєстрації

Meldunek

Реєстрація

Pozew

Позовна заява

Sąd Pracy

Суд праці

Wydział Pracy

Відділ з питань трудових відносин

Powód

Позивач

Pozwany

Відповідач

Honorarium adwokata

Гонорар адвоката

Alimenty

Аліменти

Rozwód

Розлучення, розірвання шлюбу

Separacja

Сепарація

Zawarcie małżeństwa

Шлюб

Księga wieczysta

Кадастровий паспорт, журнал

Przysposobienie

Усиновлення

Nazwisko panieńskie

Дівоче прізвище



91


Akt oskarżenia

Обвинувальний акт

Środek zapobiegawczy

Запобіжний засіб

Tymczasowe aresztowanie

Тримання під вартою

Zarzuty

(postawić)

Звинувачення

(висунути)

Wyrok

Вирок (кримінальний), рішення (цивільний)

Uniewinnienie

Виправдання

Obrońca

Захисник

Odwołanie

Оскарження

Postępowanie odwoławcze

Перегляд рішень



Приложенные файлы

  • pdf 9500388
    Размер файла: 807 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий