Вступ+1+2+3+вывод+литра+додатки+тезис_4-79стр


ВСТУП
Враховуючи сучасний стан економіки України, те, яким є фінансовий стан багатьох вітчизняних підприємств та велику кількість проблемних кредитів, українські банки змушені постійно вдосконалювати стратегію та тактику своєї кредитної діяльності. У зв’язку з цим актуальним за сучасних тенденцій розвитку банківського сектору є аналіз і управління кредитним ризиком з метою зниження його рівня. Серед інструментів з мінімізації ризику в кредитній діяльності банку чільне місце посідає оцінка кредитоспроможності позичальників. Реальні висновки і пропозиції за результатами аналізу кредитоспроможності дозволяють уникнути невиправданих ризиків при проведенні кредитних операцій. Отже, кредитоспроможність позичальника завжди була і залишається одним з основних критеріїв визначення доцільності встановлення кредитних відносин з клієнтом.
Але високий рівень проблемних кредитів, що спостерігається в кредитних портфелях вітчизняних банків свідчить про недосконалість процесів визначення кредитоспроможності позичальників. У зв’язку з цим зростає актуальність питання дослідження сучасних методик та вдосконалення діючої методики оцінювання кредитоспроможності клієнтів банку. З огляду на важливість тієї ролі, яку відіграє саме оцінка кредитоспроможності позичальників в мінімізації кредитного ризику, в сучасних умовах постає актуальність питання вдосконалення існуючих методів [25, с. 241].
Питання оцінки кредитоспроможності позичальника досліджували такі вітчизняні вчені-економісти: В. В. Вітлінський, В. В. Галасюк, І. С. Гуцал, О. В. Дзюблюк, А. О. Єпіфанов, Н. Е. Крупська, А. М. Мороз, С. В. Науменкова, М. І. Савлук, Я. І. Чайковський та ін. Серед зарубіжних вчених слід назвати праці Е. Брігхема, Л. Гапенські, В. О. Лі, В. В. Тена, Г. С. Панової та ін.
Однак проблему не можна вважати достатньо вивченою, оскільки й досі в теорії і практиці немає єдиного підходу до визначення системи показників, що комплексно характеризували б кредитоспроможність позичальників.
Метою даної дипломної роботи є аналіз теоретичних та практичних аспектів аналізу кредитоспроможності та фінансового стану позичальника, як основних характеристик фінансово-економічної діяльності підприємства для кредиторів.
Завдання даної дипломної роботи наступні:
оцінка кредитоспроможності позичальника, висвітлити значення і необхідність.
проаналізувати методи, які використовуються при оцінці кредитоспроможності.
характеристика об'єкта дослідження
проаналізувати показники, що характеризують фінансовий стан позичальника
дати комплексну оцінку позичальника
запропонувати шляхи удосконалення оцінки кредитоспроможності.
Об’єктом дослідження є кредитні відносини між банками та суб’єктами господарювання.
Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти оцінки кредитоспроможності позичальника.
Для досягнення поставленої мети використовувалися:
методи аналізу і синтезу- для уточнення змісту поняття «кредитоспроможності суб’єкта господарювання;
системний метод – при проведенні комплексного аналізу та оцінки кредитоспроможності суб’єкта господарювання;
метод дедукції та індукції – при вивченні окремих сторін процессу оцінки кредитоспроможності суб’єкта господарювання;
спостереження і порівняння– при дослідженні методів організації аналізу та оцінки кредитоспрожності суб’єкта господарювання;
графічний метод – для візуального відображення динаміки показників ефективності організації суб’єкта господарювання та оцінки його кредитоспроможності;
метод структурно-функціонального моделювання – для побудови технології аналізу та оцінки кредитоспрожності суб’єкта господарювання;
метод бальних оцінок – для оцінки рівня кредитоспроможності суб’єкта господарювання.
Інформаційною базою дослідження є законодавчо – нормативні документи, такі як інструкції, Положення, постанови, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, фінансова звітність ТОВ «Домус» та збірники наукових статей.
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ
КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1 Сутність та зміст оцінки кредитоспроможності суб‘єкта господарювання
Одним із головних видів активних операцій, що приносять найбільший прибуток, є кредитні операції, яким притаманна велика кількість ризиків. При здійсненні кредитних операцій банки намагаються мати справи з надійними клієнтами, проводити менш ризикові кредитні операцій, по яких, зрозуміло і менший прибуток, ніж по операціях з підвищеним рівнем ризику. Тому метою банку є забезпечення при проведенні кредитних операцій рівноваги між обережністю і ризиковістю, раціонального розподілу ризиків і недопущення їх надмірної концентрацій на якомусь одному виді.
Тому, для визначення чи є клієнт надійним, було введено поняття «кредитоспроможності». [Додаток А].
Підходи до трактування поняття “кредитоспроможність” еволюціонували протягом всієї історії розвитку суспільства. Фактично ці підходи модифікувались у результаті зміни певного етапу функціонування економічних відносин, умов функціонування фінансового ринку. Виділимо основні етапи, які вплинули на зміст поняття “кредитоспроможність” в Україні (табл.1.1).
Таблиця 1.1
Історичні етапи становлення поняття “кредитоспроможність” в Україні [4; 10; 20]
Назва етапу Часові межі Визначення кредитоспроможності на виділеному етапі
1 2 3
Період НЕПу1921– 1929 рр. Кредитоспроможність – це готовність до здійснення кредитної операції й можливість своєчасного повернення отриманої позики.
Період кредитної реформи 1930– 1932 рр. Поняття “кредитоспроможність” зникло, що було пов’язано з виникненням адміністративно-планової економіки, з централізованим виділенням підприємству необхідних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Це призвело до прямої залежності між формуванням фінансових ресурсів стало однією з причин незацікавленості підприємства як товаровиробника в кінцевих результатах його діяльності.
Закінчення табл. 1.1
1 2 3
Період переходу до ринкових умов господарювання Із середини 80-х рр. ХХ ст. Кредитоспроможність та її оцінка перетворюються на найважливішу проблему кредитних відносин, що обумовлено зростанням значення кредиту та збільшенням ризику неповернення кредитних коштів. Фактично поняття кредитоспроможності з’явилося в економічній літературі знову в 1986–1990 роках, коли в економічних журналах було опубліковано наукові статті та публікації, присвячені цій темі
Дослідження існуючих підходів до трактування поняття «кредитоспроможність» показало, що їх основні відмінності базуються на певних проблемах розвитку банківської системи у сучасних умовах за критеріями, які формують сутність кредитоспроможності.
У табл. 1.2 наведено результати проведеного аналізу визначення дефініції поняття «кредитоспроможність позичальника». Більш широкий аналіз наведений у Додатку А.
Таблиця 1.2
Аналіз трактувань поняття «кредитоспроможність» вітчизняними вченими та нормативними актами
№ Інформаційне джерело Визначення
1 2 3
1 Положення НБУ
№ 246 [3] Кредитоспроможність – здатність позичальника в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями
2 Глосарій
банківської
термінології [15] Кредитоспроможність – наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки
3 Білих Л. П. [27] Кредитоспроможність – це спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг
4 Галасюк В. [17] Кредитоспроможність – спроможність позичальника за конкретних умов кредитування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися зі своїми борговими зобов’язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності
5 Градов А. П., Кузин Б. І. [26] Кредитоспроможність – спроможність повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями
6 Лаврушин О. І. [5] Кредитоспроможність позичальника банку – це його здатність своєчасно і повно розраховуватися за своїми зобов’язаннями
Закінчення табл. 1.2
1 2 3
7 Лагутін В. Д. [16] Кредитоспроможність – наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність підприємства у повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїм борговим зобов’язанням
8 Панова Г. С. [19] Кредитоспроможність – оцінювання банком позичальника з точки зору можливості й доцільності надання йому кредиту і визначення ймовірності повернення позик і виплати відсотків по них у майбутньому
9 Словник-довідник фінансового менеджменту [23] Кредитоспроможність – система умов, що визначають спроможність залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі в передбачені терміни
10 Словник-посібник економічних термінів [24] Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його

Туленцева Ю.О. роботи під кредитоспроможністю розуміє безперервний та адаптований до просторово-часових змін процес трансформації капіталу (джерел фінансування господарської діяльності) в капітальні блага (матеріальні ресурси, готову продукцію, грошові кошти тощо), який здатен забезпечити інвестиційну привабливість позичальника, його фінансову безпеку, фінансову стійкість, фінансовий розвиток тощо [56, с. 18].
Розуміючи під кредитоспроможністю підприємства лише фінансовий стан, не враховуються інші аспекти діяльності підприємства що, в свою чергу, призводить до неповноти інформації та викривлення результатів оцінки кредитоспроможності.
При цьому досить важливо відділяти поняття «кредитоспроможність» від поняття «платоспроможність». Відмінність цих понять наведена в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Відмінність між поняттями «кредитоспроможність» та «платоспроможність» [12]
Кредитоспроможність Платоспроможність
1 2
Поняття вужче за поняття «платоспроможність» Містить у собі поняття «кредитоспроможності»
Прогнозує платоспроможність підприємства на строк кредиту Фіксує неплатежі за попередній період або на певну дату
Закінчення табл.1.3
1 2
Характеризує можливість погашення частини загального боргу, а саме – кредитної заборгованості Характеризує здатність і можливість погасити всі види заборгованості
Джерела погашення: виручка від реалізації продукції, виручка від реалізації майна, що забезпечує кредит, гарантія іншого банку або підприємства, страхове відшкодування Джерела погашення: виручка від реалізації продукції, виручка від реалізації майна підприємства
Ми поділяємо точку зору таких науковців, як: Белих М., Гиляровскої Л. Т., Косова Т. Д., Лаврушина О. І., Лагутіна В. Д., Олійника О. О., Поєздніка А. І., Примостки Л. О., Федоренка В. Г., оскільки з самої назви кредитоспроможність це передусім спроможність отримати та своєчасно розрахуватись за кредитом.
Поняття кредитоспроможності є складним і багатоаспектним, що потребує здійснення його класифікації (рис.1.1) [13, c.196].
Специфіку того чи іншого аспекту кредитоспроможності позичальників необхідно враховувати при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Рис. 1.1. Класифікація кредитоспроможності позичальників [13, c.196]
У світовій практиці використовують різні моделі визначення кредитоспроможності позичальника, які можна поділити на чотири групи:
Перша група. Базується на проведенні аналізу фінансової звітності.
Друга група. Доповнюється ще й іншими характеристиками позичальника щодо виконання кредитних зобов’язань за попередні періоди діяльності.
Третя група. Моделі даної групи визначають кредитоспроможність за методами актуарної математики.
Четверта група. Базується на визначенні ринкової вартості позичальника. Однак достатньо розвинений ринок облігацій існує лише в США, натомість, як фондовий ринок України лише зароджується, що свідчить про недоцільність запровадження зазначеної моделі вітчизняними комерційними банками.
В англомовних країнах до сьогодні найбільш поширеним був принцип «три - сі». Відповідно до цього підходу враховують такі характеристики, як репутація (character): компетентність, порядність позичальника, аналізують погашення заборгованості за раніше одержаними кредитами; здатність (погашення зобов’язань) (capability): беруть до уваги досвід, кваліфікацію, компетентність менеджерів, джерело погашення кредиту; капітал (capital): розглядається вартість активів, забезпечення та ринкова вартість майна позичальника, що є підставою для визначення спроможності позичальника розрахуватися за кредит у разі погіршення фінансового стану.
Також застосовується так званий метод CAMPARI: клієнт (customer) та можливість (ability) – розглядається компетентність, кредитна історія та порядність позичальника; кошти / маржа (means) – відображає банківський ризик та загальний рівень відсоткової ставки; цілі (purpose) та розмір кредиту (amount) – цілі, на які видається кредит, повинні відповідати розмірам потреби; погашення (repayment) – аналіз можливості клієнта вчасно розрахуватися за наданий кредит та відсотками за його використання; страхування (insurance) / забезпечення – вартість забезпечення має відповідати сумі кредиту.
Недосконалість існуючих методів є поштовхом до створення нових, одним з яких є MEMO-RISK, що передбачає два етапи. Перший етап – MEMO: менеджмент (management), досвід (experience), ринок (market), функціонування бізнесу (operations). Основна увага на цьому етапі приділяється компетенції та кваліфікованості керівника, стану й перспективам розвитку ринку, системі розподілу товарів, послуг, загальній діяльності підприємства. На другому етапі – RISK увага звертається на здатність проведення розрахунків з урахуванням змін на ринку чи підвищення відсоткових ставок, вартості забезпечення та рівень контролю.
1.2. Методичні підходи до організації оцінки кредитоспроможності позичальника
Надаючи кредити, будь-який банк зустрічається з необхідністю оцінити конкурентоспроможність позичальників. Дана процедура є обов’язковою, так як її результати безпосередньо впливають на умови як конкретних кредитних умов, так і на ефективність банківської кредитної діяльності в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить, в якому обсязі буде наданий кредит, і чи буде він наданий взагалі.
Сучасні методики визначення кредитоспроможності позичальників, які використовуються вітчизняними банками дуже різні. Так, кожен банк розробляє власну систему оцінки кредитоспроможності клієнтів, яка фіксується у внутрішньобанківських документах, та регламентується Положенням «Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» [14].
Базовий перелік фінансових коефіцієнтів, що включені до моделі інтегральної оцінки має одинадцять показників, які характеризують усі основні позиції фінансового стану позичальника. До них входять: структура капіталу, прибутковість та рентабельність, ліквідність та платоспроможність, оборотність. Методичний підхід передбачає врахування різних показників для розрахунку прибутковості (EBIT, EBITDA, чистий прибуток), що у комбінації з різними базами розрахунку (виручка, активи, інвестований власний капітал) забезпечує незначний рівень кореляції зазначених коефіцієнтів. Це також стосується коефіцієнтів оборотності та ліквідності [11].
На ряду з перевагами, до яких можна віднести простоту розрахунків, доступність аналітичної інформації, високу точність та об’єктивність отриманих результатів, використання методики оцінки кредитоспроможності позичальників, що базується на розрахунку фінансових показників має ряд недоліків:
обмеження виключно фінансовими показниками та недооцінювання ролі якісних чинників кредитоспроможності і умов кредитування;
неконкретність вибору системи базових кількісних показників;
відсутність інших критеріїв оцінки здатності позичальника виконати свої зобов’язання, включаючи погашення кредиту банку, окрім фактичних показників діяльності позичальника за минулий період;
статичність розрахованих коефіцієнтів, що розкривають поточний стан позичальника на момент отримання кредиту;
відсутність інформації про динаміку зазначених показників діяльності підприємства, що підвищує ризик у процесі кредитування позичальника;
висока чутливість до недостовірності вихідних даних;
громіздкість при використанні статистичних галузевих і міжгалузевих даних.
В країнах з розвиненою ринковою економікою для оцінки кредитоспроможності клієнтів застосовуються методики якісного аналізу, що базуються на агрегованих кількісних та якісних характеристиках позичальника.
На основі комплексної оцінки визначається питома вага та пріоритетність кожного критерію з метою вираження суми бальних оцінок. Потім складається таблиця ступені ризикованості та прийняття рішення. На базі отриманих експертних оцінок та питомої ваги критерію визначається сукупна оцінка кредитного ризику по кожному окремому позичальнику та приймається рішення про кредитоспроможність клієнта – потенційного позичальника, доцільність видачі йому кредитних коштів [33, с. 243].
Методики аналізу і система показників кредитоспроможності потенційного позичальника, що використовуються комерційними банками, досить різноманітні. Умовно їх можна розбити на класифікаційні (статистичні) методи оцінки та комплексний аналіз кредитоспроможності (див. рис. 1.2).

Рис. 1.2. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника [3, с. 114]
Необхідно зазначити, що кожна з цих методик має свої переваги та недоліки (табл. 1.4.).
Таблиця 1.4
Переваги та недоліки методик оцінки кредитоспроможності
Назва методики Сутність методики Переваги Недоліки
1 2 3 4
Класифікаційні (статистичні методики) Оцінюються всі показники, які характеризують кредитоспроможність позичальника. Ці показники можуть бути проаналізовані, як в даний момент, так і за певний період (в динаміці) Широка вживаність та об’єктивність Необхідність наявності значного масиву вихідних даних. Метод не враховує слабоформалізовані якісні чинники кредитоспроможності та умови кредитування. Неможливість застосування до умов української економіки.
Закінчення табл. 1.4
1 2 3 4
Комплексний аналіз Визначається значимість кожного з показників кредитоспроможності позичальника (значимість визначається в балах) Дозволяє швидко і з мінімальними витратами праці обробити великий обсяг кредитних заявок окремих фізичних осіб, суттєво зменшуючи за рахунок цього рівень операційних банківських витрат, пов'язаних з кредитною діяльністю. Використання цього методу пов'язане із деякими складностями: бальні системи оцінки кредитоспроможності клієнта повинні бути статистично ретельно вивірені і вони вимагають постійного оновлення інформації, що може бути коштовним для банку. Тому невеликі банки, як правило, не розробляють власних моделей аналізу кредитоспроможності клієнтів через високу вартість їх підготовки і обмежену інформаційну базу. До того ж стандартний характер цих моделей не передбачає врахування специфічних особливостей окремих позичальників.
Проведений аналіз систем фінансових показників, які використовуються в різних методиках банків для аналізу фінансового стану позичальників, свідчить про неоднорідність їх складу і кількості. Для уникнення громіздкості методики оцінки виділимо 9 показників, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальників (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Основні фінансові показники, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальника [34, с. 19]
№ з/п Назва показника Спосіб розрахунку Частота використання показника, %
1 2 3 4
1 Коефіцієнт покриття Оборотні активи / Поточні зобов’язання 100,00
2 Коефіцієнт автономії Власний капітал / Підсумок балансу 100,00
3 Коефіцієнт рентабельності діяльності Чистий прибуток / Виручка від реалізації 100,00
4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності ГЗ+ПФІ / Поточні зобов’язання 77,78
Закінчення табл. 1.5
1 2 3 4
5 Коефіцієнт рентабельності активів Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів 77,78
6 Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Оборотні активи – Поточні зобов’язання) / Власний капітал 44,44
7 Коефіцієнт оборотності активів Чиста виручка від реалізації / Середня величину підсумку балансу 33,33
8 Коефіцієнт оборотності ДЗ Чиста виручка від реалізації / Середньорічна ДЗ 22,22
9 Коефіцієнт оборотності КЗ Чиста виручка від реалізації / Середньорічна КЗ 22,22
На базі порівняльного аналізу вагових коефіцієнтів фінансових показників у методиках оцінки кредитоспроможності позичальників вітчизняних і зарубіжних банків визначено середній рейтинг значущості для кожного з них і значення вагового коефіцієнта, яке відповідає певному місцю в проранжованій послідовності (табл. 1.6).
Таблиця 1.6
Вагові коефіцієнти фінансових показників у методиці оцінки кредитоспроможності позичальників банку [34, с. 23]
Умовне позначення Назва показника Середній рейтинг значущості в методиках Ваговий коефіцієнт (wi)
Х1 Коефіцієнт покриття 1 0,200
Х3 Коефіцієнт рентабельності діяльності 2 0,178
Х2 Коефіцієнт автономії 3 0,156
Х5 Коефіцієнт рентабельності активів 4 0,133
Х6 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 5 0,111
Х7 Коефіцієнт оборотності активів 6 0,089
Х8 Коефіцієнт оборотності ДЗ 7 0,067
Х9 Коефіцієнт оборотності КЗ 8 0,044
Х4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 9 0,022
Найпростіший алгоритм формування кредитного рейтингу базується на такій формулі його розрахунку:
R= i=1nwi×bi, (1.1)
де R – сумарна оцінка фінансових показників, бали;
bi – оцінка і-го показника сукупності, бали.
Враховуючи дані табл. 1.6 та додатку Б та обраний алгоритм формування кредитного рейтингу, максимальна кількість балів, яку може отримати клієнт за цією методикою, дорівнює 100. Межі відповідних груп кредитного ризику позичальників у балах та визначення рівня рейтингу відображено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7
Шкала рейтингової оцінки позичальників банку
Сума балів Клас Рівень рейтинг
≥ 80 1 Високий
60 – 79,9 2 Вище середнього
40 – 59,9 3 Середній
20 – 39,9 4 Нижче середнього
10 – 19,9 5 Низький
< 10 6 Незадовільний
Отже, з вищенаведеного аналізу можна зробити висновок, до якого класу відносить позичальник і на основі даної інформації формувати уявлення стосовно того, чи надасть банк кредит.
Результат оцінки кредитоспроможності позичальника, зазвичай, зводиться до єдиного узагальненого показника – рейтингу, вираженого в балах. Для нього визначаються межі інтервалу коливання, при яких доцільне кредитування. За результатами оцінки фінансового стану позичальники класифікуються за класами:
Клас А. Позичальники надійні (неризикові) – понад 200 балів.
Клас Б. Позичальники з мінімальним ризиком – 160 – 200 балів.
Клас В. Позичальники із середнім ризиком – 135 – 160 балів.
Клас Г. Позичальники з високим ризиком – 110 – 135 балів.
Клас Д. Позичальники з повним ризиком – менше 110 балів [25].
Проте, на нашу думку, цього не достатньо для визначення рівня кредитоспроможності клієнта і ступеня кредитного ризику для банку, оскільки інформація в балансах і звітах дуже часто не відображає дійсного стану справ конкретного підприємства, інфляція перекручує дані бухгалтерських звітів, що також негативно впливає на ступінь об’єктивності аналізу.
Оцінка кредитоспроможності відіграє важливу роль, як для банківської установи, так і власне для позичальника. Схематично місце оцінки кредитоспроможності в механізмі кредитування зображено на рис.1.3.
371475014605Внутрішнє середовище:
- маркетинг
- виробництво
- фінанси
- кадри
0Внутрішнє середовище:
- маркетинг
- виробництво
- фінанси
- кадри
2427017706Зовнішнє середовище:
- економічні
- політичні
- соціально-демографічні
- технологічні
- конкурентні
0Зовнішнє середовище:
- економічні
- політичні
- соціально-демографічні
- технологічні
- конкурентні

127117916182604726899185346
2427064910Підприємство звертається до банку за кредитом
00Підприємство звертається до банку за кредитом
317119088067Оцінка кредитоспроможності позичальника, прогноз настання несприятливих подій для кредитора
00Оцінка кредитоспроможності позичальника, прогноз настання несприятливих подій для кредитора

1793694842800
472630513335000
3171231177578Рішення про надання кредиту
00Рішення про надання кредиту

472689923214600
3168650200660Укладення кредитного договору
00Укладення кредитного договору

472689925879100
3168650191770Надання кредиту
00Надання кредиту

472689923793500
3169920170815Моніторинг кредитної операції
00Моніторинг кредитної операції

472630522796500
3168650173990Повернення відсотків та суми кредиту
00Повернення відсотків та суми кредиту

Рис. 1.3. Місце оцінки кредитоспроможності в механізмі кредитування
підприємства [25, с. 5]
У міжнародній банківській практиці прийнято, що кожний великий банк розробляє власну рейтингову систему оцінки кредитоспроможності позичальника, діють рейтингові агенції, такі як Standard & Poor, Moody's, Fitch, Duff and Phelps [22].
Єдиної системи оцінювання кредитоспроможності позичальника не існує. Кожен банк намагається використати оптимальну для себе методику аналізу кредитоспроможності своїх клієнтів. У загальному вигляді оцінювання кредитоспроможності клієнта банку – це поетапне дослідження, у процесі якого аналізуються:
рівень менеджменту компанії (організаційна структура, дотримання законодавства, керівництво, досвід та компетентність);
характер угоди і характеристика зовнішнього середовища, в якому функціонує клієнт (регіональні і галузеві чинники, характер діяльності клієнта, географічна діяльність компанії);
кредитна історія клієнта (взаємовідносини банків-кредиторів з позичальником);
конкурентоспроможність продукції клієнта;
фінансовий стан;
забезпечення угоди.
Кредитні операції банків є найбільш прибутковими операціями банку, але і найбільш ризикованішими. Тому, оцінка кредитоспроможності є важливим фактором, який може мінімізувати кредитний ризик. Проаналізувавши вищезазначені методики оцінки кредитоспроможності позичальника, можна зробити висновок, що не існує єдиної досконалої методики. Кожна з методик має свої переваги та недоліки.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ І
ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ЙОГО КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТИ
2.1 Фінансово-економічна характеристика ТОВ «Домус»
Підприємство ТОВ «Домус» було засновано в 2000 р. Воно розташоване в місті Києві на вул. Деревообробній, 3.
ТОВ «Домус» займається деревообробкою та є провідним виробником інжинірингових підлог в Україні. Продукція підприємства реалізується до таких країн, як Фінляндія, Швеція, Данія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Великобританія. Всі види продукції виготовляються з екологічно чистої та легально заготовленої деревини.
У програмі підлогових покриттів виробляють 2 види мультипідлоги: товщиною 15 і 20 мм, що складаються з вологостійкої фанери та робочої поверхні з дубової ламелі, ламелі з ясеня, або клену. В цьому напрямку компанія працює з багатьма компаніями з усіх куточків Європи.
Технічне обладнання підприємства дозволяє робити різні види оздоблення підлоги. Але в основному підприємство працює з натуральними маслами і лаками виробництва Becker Acroma АВ.
Додатковим напрямком діяльності ТОВ «Домус» є виробництво меблевого щита та його похідних (полиці, сходинки, кухонні стільниці), а також стінових панелей.
Наразі компанія продовжує свій розвиток і збільшення виробничих потужностей. У зв’язку з цим працює над розширенням мережі поставок продукції і відкриті для співпраці на довготривалій основі з усіма зацікавленими особами.
Вищим органом ТОВ «Домус» є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Збори учасників товариства обирають голову товариства.
Директор підзвітна зборам учасників особа, яка організує виконання їх рішень. Директор не може приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та установчими документами. Директор не може бути одночасно головою зборів учасників товариства. Організаційна структура управління ТОВ «Домус» наведена на рис. 2.1.
Збори учасників
Фінансовий відділ
Відділ постачання
Транспортний відділ
Відділ продаж
Відділ маркетингу
Виробничий відділ
Директор
Збори учасників
Фінансовий відділ
Відділ постачання
Транспортний відділ
Відділ продаж
Відділ маркетингу
Виробничий відділ
Директор

Рис. 2.1. Схема організаційної структури управління ТОВ «Домус»
Директор ТОВ «Домус» керує діяльністю підприємства і організовує його роботу; несе персональну відповідальність за стан справ і діяльність підприємства, дотримання фінансової дисципліни та норм охорони праці і безпеки руху, ефективне використання майна, закріпленого за підприємством, дотриманням законодавства України; представляє інтереси підприємства у стосунках з державними органами, підприємствами, організаціями, суспільними та іншими установами, фізичними особами, судовими органами в межах своїх повноважень, визначених Положенням та довіреністю; від імені та за довіреністю підприємства укладає договори та інші цивільно-правові угоди відповідно до мети і предмету діяльності ТОВ «Домус»; видає в межах своєї компетенції накази, які регулюють діяльність підприємства.
Дослідимо аналіз фінансових результатів підприємства за 2015-2017 рр., який наведено в табл. 2.1. на основі звітності поданої у Додатку В
Таблиця 2.1
Аналіз фінансових результатів ТОВ «Домус» за 2015- 2017 рр.
Показник Значення за роками, тис. грн. Абс. відхилення, тис.грнТемп приросту, %
2015 2016 2017 2016/
2015 2017/
2016 2016/
2015 рр. 2017/
2016 рр.
1 2 3 4 5 6 7 8
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 61383 85483 119625 24100 34142 39,26 39,94
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 42641 71526 100911 28885 29385 67,74 41,08
Валовий прибуток 18742 13957 18714 -4785 4757 -25,53 34,08
Інші операційні доходи 1781 19173 7931 17392 -11242 976,53 -58,63
Адміністративні витрати 3422 3716 4366 294 650 8,59 17,49
Витрати на збут 606 713 924 107 211 17,66 29,59
Інші операційні витрати 12085 27743 11455 15658 -16288 129,57 -58,71
Фінансовий результат від операційної діяльності 4410 958 9900 -3452 8942 -78,28 933,40
Інші фінансові доходи 417 4018 3601 -4018 863,55 -100
Інші доходи 29 0 -29 0 -100 0
Фінансові витрати 2259 4578 4715 2319 137 102,66 2,99
Фінансовий результат до оподаткування 2597 398 5194 -2199 4796 -84,67 1205,03
Витрати (дохід) з податку на прибуток 652 0 918 -652 918 -100 100
Чистий фінансовий результат 1945 398 4276 -1547 3878 -79,54 974,37
У 2017 р. порівняно з 2016 р. спостерігається збільшення чистого доходу підприємства на 34142 тис. грн., або на 39,94%. Позитивним є зростання чистого прибутку у 2017 р. на 3878 тис. грн. За результатами 2016 року був отриманий чистий прибуток у розмірі 398 тис. грн., а в 2017 році підприємство вийшло на чистий прибуток у розмірі 4276 тис. грн., який збільшився на 3878 тис. грн. [
Агрегування статей балансу та формування статистичної бази аналізу здійснюється на основі фінансової звітності (Форми 1 та Форми 2) з урахуванням методичних рекомендацій [Додаток В].. Сутність цього етапу полягає в тому, що в результаті опрацювання даних фінансової звітності проводиться групування статтей активу та пасиву, підготовка даних для проведення аналізу. Вихідною інформацією цього етапу є статистична база аналізу [Додаток В].
На основі агрегованих даних фінансової звітності проводиться експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз дає можливість здійснити попередню оцінку фінансового стану підприємства та передбачає аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Методами, що використовуються для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства, виступають методи горизонтального та вертикального аналізу [3].
Вертикальний аналіз дозволяє визначити питому вагу кожної статті пасиву та активу в підсумку балансу на певний момент часу, тобто дослідити структуру джерел формування фінансових ресурсів та майна підприємства в статиці. Горизонтальний аналіз уможливлює вивчення динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства шляхом встановлення абсолютних та відносних відхилень за статтями пасиву та активу балансу.
Результатами проведення експрес-аналізу є визначення недоліків формування та використання фінансових ресурсів підприємства.
Проведемо горизонтальний аналіз майна за 2015-2017 рр. ТОВ «Домус» (табл. 2.2).на основі звітності поданої у Додатку В.
Таблиця 2.2
Горизонтальний аналіз активів балансу ТОВ «Домус» за 2015- 2017 рр.
Показник Значення за роками, тис. грн. Абсолютне відхилення,
тис. грн. Темп приросту, %
2015 2016 2017 2016/
2015 рр. 2017/
2016 рр. 2016/
2015 рр. 2017/
2016 рр.
1 2 3 4 5 6 7 8
Нематеріальні активи: 10 9 8 -1 -1 -10,00 -11,11
Закінчення табл. 2.2
1 2 3 4 5 6 7 8
первісна вартість 119 119 119 0 0 0,00 0,00
накопичена амортизація 109 110 111 1 1 0,92 0,91
Незавершені капітальні інвестиції 10775 1207 283 -9568 -924 -88,80 -76,55
Основні засоби: 26311 27485 28510 1174 1025 4,46 3,73
первісна вартість 45100 47731 50702 2631 2971 5,83 6,22
знос 18789 20246 22192 1457 1946 7,75 9,61
інші фінансові інвестиції 87 87 87 0 0 0,00 0,00
Усього за розділом I 37183 28788 28971 -8395 183 -22,58 0,64
Запаси 13823 15799 22563 1976 6764 14,30 42,81
Виробничі запаси 4010 5045 8058 1035 3013 25,81 59,72
Незавершене виробництво 0 8477 11367 8477 2890 100 34,09
Готова продукція 1825 1974 2839 149 865 8,16 43,82
Товари 307 303 299 -4 -4 -1,30 -1,32
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 753 1430 6104 677 4674 89,91 326,85
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами 120 120 120 0 0 0,00 0,00
з бюджетом 3388 4448 1824 1060 -2624 31,29 -58,99
Інша поточна дебіторська заборгованість 10712 34962 34510 24250 -452 226,38 -1,29
Гроші та їх еквіваленти 21268 6631 897 -14637 -5734 -68,82 -86,47
Рахунки в банках 21268 6631 897 -14637 -5734 -68,82 -86,47
Інші оборотні активи 2685 261 32 -2424 -229 -90,28 -87,74
Усього за розділом II 52749 63651 66050 10902 2399 20,67 3,77
Баланс 89932 92439 95021 2507 2582 2,79 2,79
Таким чином, у 2016 р. порівняно з 2015 р. спостерігається збільшення загального обсягу майна ТОВ «Домус» на 2507 тис. грн., або 2,79%, у т.ч. за рахунок зменшення необоротних активів на 8395 тис. грн., або на 22,58% та збільшення оборотних активів – на 10902 тис. грн., або на 20,67%, зокрема за рахунок збільшення запасів на 1976 тис. грн., або на 14,30%.
Негативною є динаміка збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги – на 677 тис. грн., або на 89,91%. У 2016 р. відбулося зменшення грошових коштів та їх еквівалентів на 14637 тис. грн., що негативно вплине на платоспроможність підприємства. Аналогічні темпи зростання майна і в 2017 році, майно збільшилося на 2582 тис. грн., або на 2,79%, необоротні активи збільшилися на 183 тис. грн., або на 0,64%, оборотні активи збільшилися на 2399 тис. грн., або на 3,77%.
Таблиця 2.3
Горизонтальний аналіз пасивів балансу ТОВ «Домус» за 2015- 2017 рр.
Показник Значення за роками, тис. грн. Абс. відхилення,
тис. грн. Темп приросту, %
2015 2016 2017 2016/
2015рр. 2017/
2016рр. 2016/
2015рр. 2017/
2016рр.
1 2 3 4 5 6 7 8
Зареєстрований (пайовий) капітал 16639 16639 36738 0 20099 0 120,79
Додатковий капітал 14495 14495 14539 0 44 0 0,30
Емісійний дохід 0 0 44 0 44 0 100
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -7252 -6854 -2578 398 4276 -5,49 -62,39
Усього власного капіталу 23882 24280 48699 398 24419 1,67 100,57
Довгострокові кредити банків 29903 38090 37514 8187 -576 27,38 -1,51
Усього довгострокові зобов’язання і забезпечення 29903 38090 37514 8187 -576 27,38 -1,51
Поточна кредиторська заборгованість: за товари, роботи, послуги 1638 4369 2843 2731 -1526 166,73 -34,93
за розрахунками з бюджетом 80 124 222 44 98 55,00 79,03
за розрахунками зі страхування 214 216 169 2 -47 0,93 -21,76
за розрахунками з оплати праці 433 587 670 154 83 35,57 14,14
Інші поточні зобов’язання 33782 24773 4904 -9009 -19869 -26,67 -80,20
Усього поточні зобов’язання та забезпечення 36147 30069 8808 -6078 -21261 -16,81 -70,71
Баланс 89932 92439 95021 2507 2582 2,79 2,79
У 2017 році негативним є збільшення запасів підприємства на 6764 тис. грн., або на 42,81%, дебіторської заборгованості – на 4674 тис. грн., або на 326,85%, зменшення грошових коштів - на 5734 тис. грн., або на 86,47%. Дані зміни призведуть до зменшення ліквідності та платоспроможності підприємства.
У 2016 р. порівняно з 2015 р. спостерігається зменшення загального обсягу джерел майна ТОВ «Домус» на 2507 тис. грн., або на 2,79%. У 2016 р. значно зросли довгострокові зобов’язання – на 8187 тис. грн., або на 27,38%. При цьому поточні зобов’язання мають тенденцію до зменшення – на 6078 тис. грн., або на 16,81 та збільшення власного капіталу на 398 тис. грн., або на 1,67%. Позитивним є зменшення поточних зобов’язань на 21261 тис. грн., або на 70,71%, на 576 тис. грн., або на 1,51% зменшилися довгострокові кредити банків. Власний капітал має тенденцію до зростання на 2419 тис. грн., або на 100,57% за рахунок зростання зареєстрованого капіталу. У табл. 2.5 наведена динаміка структури майна та його джерел ТОВ «Домус».
Таблиця 2.4
Вертикальний аналіз активів балансу ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр., %
Показник Значення за роками Абсолютне відхилення, п.п.
2015 2016 2017 2016/
2015 рр. 2017/
2016 рр.
Нематеріальні активи: 0,01 0,01 0,01 0,00 0,00
первісна вартість 0,13 0,13 0,13 0,00 0,00
накопичена амортизація 0,12 0,12 0,12 0,00 0,00
Незавершені капітальні інвестиції 11,98 1,31 0,30 -10,68 -1,01
Основні засоби: 29,26 29,73 30,00 0,48 0,27
первісна вартість 50,15 51,64 53,36 1,49 1,72
знос 20,89 21,90 23,35 1,01 1,45
інші фінансові інвестиції 0,10 0,09 0,09 0,00 0,00
Усього за розділом I 41,35 31,14 30,49 -10,20 -0,65
Запаси 15,37 17,09 23,75 1,72 6,65
Виробничі запаси 4,46 5,46 8,48 1,00 3,02
Незавершене виробництво 0,00 9,17 11,96 9,17 2,79
Готова продукція 2,03 2,14 2,99 0,11 0,85
Товари 0,34 0,33 0,31 -0,01 -0,01
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 0,84 1,55 6,42 0,71 4,88
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами 0,13 0,13 0,13 0,00 0,00
з бюджетом 3,77 4,81 1,92 1,04 -2,89
Інша поточна дебіторська заборгованість 11,91 37,82 36,32 25,91 -1,50
Гроші та їх еквіваленти 23,65 7,17 0,94 -16,48 -6,23
Рахунки в банках 23,65 7,17 0,94 -16,48 -6,23
Інші оборотні активи 2,99 0,28 0,03 -2,70 -0,25
Усього за розділом II 58,65 68,86 69,51 10,20 0,65
Баланс 100 100 100 0 0
Таким чином, найбільшу частку структури майна ТОВ «Домус» становлять оборотні активи (58,65% структури у 2015 р. та 68,86% у 2016 р.). При цьому спостерігається збільшення їх частки у 2017 р. на 0,65%, і в 2017 році оборотні активи становлять 69,51%.
Таблиця 2.5
Вертикальний аналіз пасивів балансу ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр., %
Показник Значення за роками Абсолютне відхилення
2015 2016 2017 2016/
2015 рр. 2017/
2016 рр.
1 2 3 4 5 6
Зареєстрований (пайовий) капітал 18,50 18,00 38,66 -0,50 20,66
Додатковий капітал 16,12 15,68 15,30 -0,44 -0,38
Емісійний дохід 0,00 0,00 0,05 0,00 0,05
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -8,06 -7,41 -2,71 0,65 4,70
Усього власного капіталу 26,56 26,27 51,25 -0,29 24,98
Довгострокові кредити банків 33,25 41,21 39,48 7,95 -1,73
Усього довгострокові зобов’язання і забезпечення 33,25 41,21 39,48 7,95 -1,73
Поточна кредиторська заборгованість: 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
за товари, роботи, послуги 1,82 4,73 2,99 2,90 -1,73
за розрахунками з бюджетом 0,09 0,13 0,23 0,05 0,10
за розрахунками зі страхування 0,24 0,23 0,18 0,00 -0,06
за розрахунками з оплати праці 0,48 0,64 0,71 0,15 0,07
Інші поточні зобов’язання 37,56 26,80 5,16 -10,76 -21,64
Усього поточні зобов’язання та забезпечення 40,19 32,53 9,27 -7,67 -23,26
Баланс 100 100 100 0 0
У структурі майна високу частку становить інша поточна заборгованість та запаси. Позитивним є зростання частки основних засобів із 29,26% у 2015 році до 30% у 2017 році, що свідчить про вкладання коштів у розвиток виробничої бази.
У 2015 році найбільшу частку у структурі пасивів становлять поточні зобов’язання – 40,19%, а в 2016 році довгострокові зобов’язання – 41,21%, а в 2017 році власний капітал – 51,25%. У 2017 році довгострокові кредити банків мають високу частку 39,48%, зареєстрований капітал – 38,66% [Додаток В]..
2.2. Технологія аналізу та оцінки кредитоспроможності суб’єкта господарювання
Дія різноманітних факторів ризику, які здатні привести до непогашення в установлений строк кредиту і відсотків по ньому, незмінно супроводжують процес кредитування. З огляду на цей факт, в умовах розвитку банківського кредитування надання позик і кредитів позичальникам викликає гостру необхідність детальне вивчення всього різноманіття цих факторів. Крім цього, необхідна розробка адекватних показників, а також постійне вдосконалення системи оцінки кредитоспроможності позичальників. У нашій країні дослідження в даному напрямку найбільш активно велися в першому десятилітті двадцятого століття і початку дев'яностих років. Слід зауважити, що одностайної думки з цього питання не існує. Різні автори мають власну думку і вкладають в це поняття свій індивідуальний змічт. При цьому, найчастіше, поняття «кредитоспроможності» застосовується поряд з такими поняттями, як «платоспроможність» і «ліквідність», вважаючи їх найбільш близькими за змістом.
Необхідно відзначити, що аналіз кредитоспроможності потенційного позичальника є надто важливим на будь-якому етапі кредитних взаємин. При цьому, даний аналіз виступає окремим і самостійним блоком комплексного економічного аналізу. Аналіз кредитоспроможності повинен супроводжуватися детальним дослідженням характеристик позичальника, при чому, як кількісних, так і якісних, ступінь їх впливу на клас кредитоспроможності та якість забезпечення по кредиту.
Отже, здатність позичальника до погашення кредитного боргу прогнозується його кредитоспроможністю.
З метою побудови технології оцінки кредитоспроможності підприємства засобами структурно-функціонального моделювання використано технологію структурного аналізу SADT (модель IDEF0).
Сутність структурного підходу до моделювання бізнес-процесів полягає в її декомпозиції (розбитті) на функції, що автоматизуються, а саме: система розбивається на функціональні підсистеми, які в свою чергу діляться на підфункції, що підрозділяються на задачі тощо. Процес розбиття триває аж до конкретних процедур. Система, що автоматизується, зберігає цілісне уявлення, в якому всі компоненти взаємопов'язані.
Методологія SADT, що використовується при цьому, є сукупністю методів, правил і процедур, призначених для побудови функціональної моделі об'єкту якої-небудь предметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональну структуру об'єкту, тобто реалізовувані ним дії і зв'язки між цими діями [4].
Побудова технології оцінки кредитоспроможності підприємства починається з побудови контекстної діаграми (рис. 2.2).
Будь-яка система має межу, яка відокремлює її від зовнішнього світу (інших систем). Взаємодія системи з навколишнім світом описується як вхід (ресурс, який переробляється системою – показується з лівої сторони блоку), вихід (результат діяльності системи – показується з правої сторони блоку), управління (стратегії і процедури, під управлінням яких проводиться робота – показується з верхньої сторони блоку) і механізм (ресурси, необхідні для проведення роботи – показується з нижньої сторони блоку).
Контекстною діаграмою оцінки кредитоспроможності підприємства передбачені наступні елементи функціональних блоків. Блок вхідної інформації представлений фінансовою звітністю підприємства, а саме Формою 1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) підприємства та Формою 2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) підприємства.

Рис. 2.2. Контекстна діаграма «Оцінка та аналіз кредитоспроможності суб’єкта господарювання ТОВ «Домус»»
Дані форми звітності виступають аналітичною базою для проведення розрахунків з оцінки кредитоспроможності підприємства. В них міститься інформація щодо абсолютних значень показників, що характеризують формування і використання фінансових ресурсів підприємства, фінансові результати діяльності [5].
Управління включає методичні рекомендації до оцінки кредитоспроможності підприємства. Серед таких методичних рекомендацій, що мають юридичну силу, можна виділити Методику аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки (Наказ Міністерства фінансів України від 14.02.2006 р. №170), Методику інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій (Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98 р. №22), Методику проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій (Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 р. №81), Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (Наказ Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. №14).
Механізм оцінки кредитоспроможності підприємства включає кредитного менеджера, службу внутрішнього аудиту.
Метою аналізу кредитоспроможності підприємства є звіт про стан кредитоспроможності підприємства, що виступає вихідною інформацією побудованої технології.
Наступним етапом проводиться декомпозиція контекстної діаграми, на якій подається перелік етапів здійснення оцінки та аналізу кредитоспроможності підприємства (рис. 2.3).
Технологія оцінки кредитоспроможності підприємства передбачає реалізацію таких етапів:
Аналіз фінансової звітності підприємства;
Аналіз кількісних коефіцієнтів підприємства;
Аналіз якісних коефіцієнтів підприємства;
Загальний аналіз кредитоспроможності підприємства.

Рис. 2.3. Декомпозиція процесу «Оцінка кредитоспроможності
суб’єкта господарювання ТОВ «Домус»»
Методика оцінки кредитоспроможності підприємства повинна бути простою, але дозволяти отримувати максимально якісну інформацію про його поточний стан.
На наш погляд, оптимальним є метод, коли результат оцінки кредитоспроможності позичальника, зводиться до рейтингу, вираженого в балах. Для нього визначаються межі інтервалу коливання, при яких доцільне кредитування. За результатами оцінки фінансового стану позичальники класифікуються за класами: Клас А (неризикові – понад 200 балів); Клас Б ( з мінімальним ризиком – 160 – 200 балів); Клас В (з середнім ризиком – 135 – 160 балів); Клас Г (з високим ризиком – 110 – 135 балів); Клас Д (з повним ризиком – менше 110 балів) [17].
Від того, наскільки якісно та повно буде проведено кількісне оцінювання фінансового потенціалу, залежить, чи вірно будуть сформовані висновки стосовно кредитоспроможності підприємства. Даний процес складається з таких етапів: аналіз фінансового стану підприємства, аналіз ліквідності підприємства, аналіз ділової активності підприємства. Заключним етапом є розробка висновку щодо кредитоспроможності підприємства, декомпозиція даного етапу зображена на рис. 2.4.


Рис. 2.4. Діаграма декомпозиції етапу «Кількісна оцінка
кредитоспроможності суб’єкта господарювання ТОВ «Домус»»
Отже, технологія оцінки кредитоспроможності підприємства передбачає реалізацію таких етапів: агрегування статей балансу та формування статистичної бази аналізу, експрес-аналіз фінансового стану підприємства, поглиблений аналіз фінансового стану підприємства, кількісна оцінка кредитоспроможності підприємства на основі даних фінансової звітності та з урахуванням методичних рекомендацій з фінансового аналізу та оцінки кредитоспроможності, розробка висновку щодо кредитоспроможності підприємства. Реалізація даної технології забезпечить якісну оцінку кредитоспроможності підприємства-позичальника.
2.3 Оцінка кредитоспроможності суб’єкта господарювання
Етапом, що слідує за експрес-аналізом, є поглиблений аналіз фінансового стану підприємства. Поглиблений аналіз передбачає аналіз фінансового стану підприємства за групами показників: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності на основі звітності поданої у Додатку В.
Основним завданням проведення поглибленого аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства – платоспроможним чи неплатоспроможним.
Вихідною інформацією поглибленого аналізу є визначення стану платоспроможності, фінансової стійкості та ефективності діяльності підприємства [2; Додаток В.].
Одним із найважливіших етапів аналізу та оцінки кредитоспроможноств підприємства є його кількісна оцінка.
Ліквідність балансу ТОВ «Домус» проаналізована у табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Оцінка ліквідності балансу ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр.
Активи 2015 2016 2017 Пасиви 2015 2016 2017 Надлишок (+),
нестача (-)
2015 2016 2017
Найбільшліквідні (А1) 21268 6631 897 Найтерміновіші зобов'язання (П1) 36147 30069 8808 -14879 -23438 -7911
Швидкореалізовувані (А2) 17658 41221 42590 Короткострокові (П2) 0 0 0 17658 41221 42590
Повільно реалізовувані (А3) 6142 15799 22563 Довгострокові (П3) 29903 38090 37514 -23761 -22291 -14951
Важкореалізовувані (А4) 37183 28788 28971 Постійні (П4) 23882 24280 48699 -13301 -4508 19728
Побудова розрахункової таблиці, в якій шляхом порівняння відповідних груп активів та пасивів (А1 – П1, А2 – П2, А3 – П3, А4 – П4) визначаються надлишки (нестачі) платіжних засобів для покриття зобов’язань. Порівняння А1 – П1 та А2 – П2 відображає поточну ліквідність балансу, зіставлення А3 – П3 відображає перспективну ліквідність, що дає змогу прогнозувати платоспроможність а основі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Отже, у 2016 р. баланс ТОВ «Домус» виконується лише А2-П2 з трьох умов, тому баланс підприємства є перспективно ліквідним, у 2017 році - А2-П2, А4-П4.
Динаміка відносних показників ліквідності ТОВ «Домус» наведена у табл. 2.7. [Додаток В].
Коефіцієнт загальної ліквідності визначає, що у 2016 р. показник становив 2,12. Зростання його розглядається як позитивна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства. Значення показника перевищує нормативне значення.
Коефіцієнт швидкої ліквідності, показує, що 158% поточних зобов’язань підприємство може погасити за рахунок усіх оборотних активів за виключенням запасів. Відбувається поступове зростання даного показника із 1 у 2015 р., до 4,93 - 2017 р. Дана динаміка є позитивною.
Таблиця 2.7
Відносні показники ліквідності та платоспроможності ТОВ «Домус» за 2015- 2017 рр.
Назва показника Роки Абсолютне відхилення
2015 2016 2017 2016/2015 рр. 2017/2016 рр.
1 2 3 4 5 6
Показники ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,59 0,22 0,1 -0,37 -0,12
Коефіцієнт швидкої ліквідності 1 1,58 4,93 0,58 3,35
Коефіцієнт поточної ліквідності 1,46 2,12 7,5 0,66 5,38
Коефіцієнт маневреності 0,7 1,38 1,18 0,68 -0,2
Показники платоспроможності
Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення 1-го ступеня 0,64 0,84 1,68 0,2 0,84
Закінчення табл. 2.7
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення 2-го ступеня 0,64 0,84 1,68 0,2 0,84
Коефіцієнт довгострокового фінансового забезпечення 3-го ступеня 1,45 2,17 2,98 0,72 0,81
Коефіцієнт Бівера0,013 -0,016 0,05 -0,029 0,066
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, показує частку негайного погашення поточних зобов'язань за рахунок наявних у розпорядженні грошових коштів і поточних фінансових інвестицій. За аналізований період значення показника значно нижче нормативного значення, і становить 0,10.
Коефіцієнт маневреності визначає відношення «вільних» обігового капіталу до власного капіталу. Він показує, частку «вільних» обігових коштів, яка міститься у власному капіталі. Оскільки, коефіцієнт маневреності має значення більше 0 – 1,18, це вказує, що у ТОВ «Домус» існують вільні обігові кошти.
На основі аналізу показників ліквідності, можна відзначити, що баланс підприємства є ліквідним, а всі показники ліквідності мають значення вище нормативного. Позитивною є тенденція до зростання показників ліквідності за 2017 р.
Коефіцієнти довгострокового фінансового забезпечення першого, другого та третього ступенів визначаються свідчать про покриття необоротних активів довгостроковим капіталом та характеризують рівень дотримання фінансової рівноваги підприємства у коротко та довгостроковому періодах. За аналізований період у ТОВ «Домус» показники платоспроможності зростають, що є позитивним.
Отже, формування структури балансу є незадовільною. Оскільки, коефіцієнт Бівера більше, ніж за 3 періоди не перевищує значення 0,2. Це свідчить про тенденцію зменшення чистого прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва, що в кінцевому підсумку призводить до незадовільної структури балансу.
На ТОВ «Домус» існує криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним). Зменшенню ліквідності можуть сприяти: незадовільна структура капіталу, незадовільна робота з дебіторами, високий обсяг кредиторської заборгованості, великі обсяги низько ліквідних оборотних активів.
У світовій обліково-аналітичній практиці розроблена система фінансово-економічних коефіцієнтів, які відображають різні аспекти структури активів і пасивів балансу, характеризують фінансову стійкість,за звітністю, поданою у Додатку В. Зокрема, основні показники фінансової стійкості подані у табл. 2.8.
Таблиця 2.8
Динаміка показників фінансової стійкості ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр.
Показник 2015 2016 2017 Абсолютне відхилення, %
2016 2017
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) 0,27 0,26 0,51 0,00 0,25
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу 0,73 0,74 0,49 0,00 -0,25
Коефіцієнт фінансового ризику 2,77 2,81 0,95 0,04 -1,86
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів 0,56 0,61 0,44 0,05 -0,18
Коефіцієнт маневреності власного капіталу -0,56 -0,19 0,41 0,37 0,59
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними оборотними коштами -0,25 -0,07 0,30 0,18 0,37
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами -0,67 -0,14 0,44 0,52 0,58
Коефіцієнт автономії характеризує частку власного капіталу у загальній вартості усіх пасивів за аналізований період. У структурі пасивів ТОВ «Домус» частка власного капіталу менше 50%. Коефіцієнт автономії за роками має значення 0,27, 0,26 та 0,51. Вважається, чим вищий рівень показника, тим більш фінансово стійким є підприємство.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку зобов’язань у валюті балансу. Отже, у 2015 р. частка позикового капіталу становила 73%, у 2016 р. – 74%, у 2017 р. – 49%.
Коефіцієнт фінансового ризику характеризує, скільки позикових коштів підприємство залучило на 1 грн. власного капіталу. Цей коефіцієнт є одним з основних індикаторів фінансової стійкості. Отже, на 1 грн. власного капіталу у 2015 р. підприємство залучило 2,77 грн. позикових коштів, у 2016 р. – 2,81 грн., у 2017 р. – 0,95 грн. Чим більше його значення, тим більший фінансовий ризик. У 2017 році рівень фінансового ризику значно скоротився.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує частку власного капіталу, вкладеного в оборотні активи і характеризує зростання ступеня мобільності власного капіталу, а саме ту частину власного капіталу, що перебуває в обігу і забезпечує необхідну гнучкість у використанні коштів. За аналізований період коефіцієнт маневреності має від’ємне значення, тобто у підприємства не має вільних обігових коштів.
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами характеризує частку оборотних активів, які сформовані за рахунок власних фінансових ресурсів.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами характеризує рівень достатності власних оборотних коштів для формування запасів. Даний коефіцієнт має від’ємне значення, що свідчить про відсутність власних оборотних коштів ТОВ «Домус». У табл. 2.9 наведена динаміка абсолютних показників фінансової стійкості ТОВ «Домус».
Отже, у 2017 р. спостерігається нестійкий фінансовий стан ТОВ «Домус», а також існує нестача власних обігових коштів у розмірі 25398 тис. грн. Ділова активність є комплексною характеристикою, яка охоплює різні аспекти підприємства. У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці, капіталу. Критерієм ділової активності є рівень ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства, стійкість економічного зростання, розширення ринків збуту.
Таблиця 2.9
Динаміка абсолютних показників фінансової стійкості ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр.
Показник Роки Абс.
Відхилення, тис. грн2015 2016 2017 2016/2015 2017/2016
1 2 3 4 5 6
1. Оборотні активи 52749 63651 66050 10902 2399
Закінчення табл. 2.9
1 2 3 4 5 6
2. Короткострокові зобов’язання 36147 30069 8808 -6078 -21261
3. Власні обігові кошти -13301 -4508 19728 8793 24236
4. Довгострокові зобов’язання 29903 38090 37514 8187 -576
5. Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.3+р.4) 16602 33582 57242 16980 23660
6. Короткострокові кредити та позики 0 0 0 0 0
7. Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5+р.6) 16602 33582 57242 16980 23660
8. Запаси 19965 31598 45126 11633 13528
9. Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (р.3-р.8) -33266 -36106 -25398 -2840 10708
10. Надлишок (+) або нестача (-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р.5-р.8) -3363 1984 12116 5347 10132
11. Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел покриття запасів (р.7-р.8) -3363 1984 12116 5347 10132
12. Тип фінансової стійкості кризовий нестійкий нестійкий х х
Якісними характеристиками ділової активності є: імідж підприємства або його ділова репутація; соціальна активність підприємства; природоохоронна активність.
Активність підприємства у зовнішньому середовищі оцінюється і за кількісними параметрами: широта ринків збуту; масштаби партнерських відносин; наявність унікальної продукції; приріст робочих місць.
Таблиця 2.10
Аналіз показників ділової активності ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр.
Назва показника 2015 2016 2017 Відхилення, %
2016/2015 2017/2016
1 2 3 4 5 6
Оборотність активів, оборотів 0,68 0,92 1,26 0,24 0,33
Фондовіддача, грн./грн. 0,96 1,26 1,64 0,30 0,38
Коефіцієнт оборотності обігових коштів 1,16 1,34 1,81 0,18 0,47
Період одного обороту обігових коштів, днів 309,36 268,06 198,77 -41,31 -69,29
Закінчення табл. 2.10
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт оборотності запасів 2,14 3,09 2,99 0,96 -0,10
Період одного обороту запасів, днів 168,56 116,37 120,44 -52,18 4,06
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 4,10 2,09 2,81 -2,01 0,72
Період погашення дебіторської заборгованості, днів 87,81 172,50 128,07 84,68 -44,42
Коефіцієнт оборотності готової продукції 33,63 43,30 42,14 9,67 -1,17
Період погашення кредиторської заборгованості, днів 13,87 22,30 11,75 8,43 -10,55
Період операційного циклу, днів 256,37 288,87 248,51 32,50 -40,36
Коефіцієнт оборотності власного капіталу 2,57 3,52 2,46 0,95 -1,06
Коефіцієнт обертання оборотних активів у 2017 році має тенденцію до зростання із 1,16 у 2015 році до 1,81 у 2017 році, що є позитивною тенденцією та свідчить про покращення ефективності використання оборотних активів у 2017 році. Відповідно період обороту оборотних активів у 2017 році має тенденцію до скорочення на 69,29 дні. Однак, можна зазначити, що підприємство має високий період обороту оборотних активів: у 2015 році – 309,36 дні, у 2016 році – 268,06 дні, у 2017 році – 198,77 дні.
Коефіцієнт обертання запасів у 2015 році становив 2,14, у 2016 році – 3,09, а в 2017 році – 2,99. Зростання даного показника у 2017 році на 1,44 є позитивним. Відповідні зміни відбулися із періодом обороту запасів, який у 2017 році збільшився на 4,06 дні, і становив 120,44 дні, в порівнянні із 2016 роком – 116,37 дні.
Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості має тенденцію до скорочення із 4,10 у 2015 році до 2,81 у 2017 році. Період погашення поточної дебіторської заборгованості у 2015 році становив 87,81 дні, у 2016 році – 172,5 дні, у 2017 році – 128,07 дні. Зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості є позитивним та свідчить про покращення платіжної дисципліни дебіторів.
Період погашення кредиторської заборгованості у 2015 році становив 13,87 дні, у 2016 році – 22,30 дні, у 2017 році – 11,75 дні. В порівнянні із 2015 роком період погашення кредиторської заборгованості зменшився.
На основі аналізу показників ділової активності можна відзначити зменшення періодів обертання дебіторської та кредиторської заборгованості, що свідчить про покращення платіжної дисципліни. Високі значення має коефіцієнт обіговості оборотних активів, що обумовлено специфікою діяльності меблевого виробництва.
Згідно табл. 2.11 рейтинг ТОВ «Домус» складає 194,2 бали, що відповідає класу Б «Позичальники з мінімальним ризиком».
Таблиця 2.11
Визнечення рейтингу кредитоспроможності ТОВ «Домус»
Умовне позначення Назва показника Значення показника Ваговий коефіцієнт (wi) Оцінка показника за рейтингом
Х1 Коефіцієнт покриття 7,500 0,2 1,500
Х3 Коефіцієнт рентабельності діяльності 0,042 0,178 0,008
Х2 Коефіцієнт автономії 0,510 0,156 0,080
Х5 Коефіцієнт рентабельності активів 0,045 0,133 0,006
Х6 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,410 0,111 0,046
Х7 Коефіцієнт оборотності активів 1,260 0,089 0,112
Х8 Коефіцієнт оборотності ДЗ 2,810 0,067 0,188
Х9 Коефіцієнт оборотності КЗ 0,011 0,044 0,001
Х4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,100 0,022 0,002
Загальний рейтинг 1,942
Отже, проведений аналіз кредитоспроможності ТОВ «Домус» дозволяє зробити висновок, що підприємство може бути цікавим банку як позичальник та, зважаючи, на позитивну динаміку показників фінансової стійкості, ліквідності та ділової активності, а також, загальну рейтингову оцінку може вважатись надійним та претендувати на лояльну кредитну політику з боку банку.

3. ОПТИМІЗАЦІІЯ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ
КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
3.1. Вдосконалення аналізу та оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання
В процесі аналізу та оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника постають проблеми як інформаційного так й методологічного характеру. Заходи вдосконалення аналізу та оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання мають охоплювати названі сторони даного процесу.
Найпоширенішим недоліком у діяльності банків з питання оцінки кредитоспроможності є відсутність достатнього інформаційного забезпечення про поточний фінансовий стан позичальників відсутність навичок критичної оцінки об’єктивності фінансової звітності. Також не можна ігнорувати випадки умисного спотворення позичальниками офіційної бухгалтерської звітності або за рахунок завищення одержуваних доходів, або заниження здійснених витрат. Ніяка, навіть сама досконала методика аналізу позичальника не забезпечує об’єктивності отриманих результатів, якщо вихідна інформація недостатньо вичерпна чи ненадійна.
Як бачимо, залежність надання об’єктивного висновку щодо надійності позичальника від достовірності вихідних даних є суттєвим недоліком вітчизняних моделей оцінки кредитоспроможності клієнтів.
Інформаційна база аналізу та оцінки кредитоспроможності має бути доповнена урахуванням різноманітності факторів, що мають безпосередній вплив на рівень кредитоспроможності суб’єкта господарювання, який виступає потенційним позичальником. Наразі недосконале інформаційне забезпечення аналізу та оцінки кредитоспроможності призводить до того, що банки приділяють таким факторам різну увагу, і як правило, не достатню увагу у більшості випадків, при присвоєнні кредитного рейтингу. Найбільш значущі фактори, що впливають на оцінку кредитоспроможності, представлені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Фактори, що впливають на кредитоспроможність
Фактор Зміст
1 2
Фінансовий стан на
момент отримання кредиту Розрахунок фінансових коефіцієнтів, що визначають ліквідність, платоспроможність і т.д.
Економічні можливості погашення кредиту Наявність реалізованих активів, здатність залучити додаткові кошти (кредити інших банків, позики, випуск боргових цінних паперів, емісія акцій)
Юридичні умови Правоздатність, дієздатність, правові ризики
Наміри позичальника повернути кредит Репутація, сумлінність, кредитна історія, керівництво
Забезпечення кредиту Застава, гарантії, поручительства, страхування
Імовірність дефолту Використання моделей прогнозування банкрутства
Конкурентоспроможне
становище
Термін діяльності, життєвий цикл підприємства, життєвий цикл продукції, конкурентоспроможність продукції, частка на ринку, виробнича стабільність, конкуренти
Керівництво Стратегія, досвід, планування і засоби контролю, надійність
Середа оточення Економічна, політична, технічна, юридична, зовнішня
Аналіз галузі Бар'єри входження, можливості покупців і постачальників
Стратегія Товарна, маркетингова, виробнича, фінансова, наукові дослідження
Оцінка реальності
діяльності
Відсутність у підприємства власних або орендованих основних засобів, систематичне зняття підприємством зі своїх банківських рахунків великих обсягів готівкових коштів в обсязі 80% і більше по відношенню до оборотів за цими рахунками, здійснення заплутаних, економічно недоцільних операцій, здійснення операцій за дорученням особами, які не є співробітниками організації, відсутність в штаті співробітників, крім керівництва, часта зміна місця постановки на податковий облік, виконання особою обов'язків керівника в кількох організаціях, реєстрація підприємства за місцем масової реєстрації, здійснення довірчого управління діяльністю підприємства юридичною особою, що перебуває на стадії ліквідації, відсутність або несуттєвий розмір податкових платежів.
Визначені фактори впливають на фінансовий стан суб’єкта господарювання, а отже мають бути враховані в процесі здійснення аналізу та оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника.
В останні роки українські банки більше орієнтуються на андеррайтинговий принцип аналізу, ніж використовують скорингову систему оцінки, цей факт, до речі, стирає відмінність української та зарубіжної практик при роботі банку з клієнтами. Декілька років тому надання кредитів більшістю банків здійснювалося за скоринговою системою. Під час кризи такі банки показали найбільшу кількість прострочених кредитів. Методика засвідчила свою неефективність.
Зараз кредитні організації мають розглядати кредитоспроможність потенційних позичальників, аналізуючи всі можливі внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на розвиток бізнесу. Тому перехід на єдину методику оцінки кредитоспроможності банками дуже важливий для цільового фінансування даного сегмента в Україні.
Врахування таких факторів, як фінансовий стан на момент отримання кредиту, економічні можливості погашення кредиту, юридичні умови, наміри позичальника повернути кредит, забезпечення кредиту, імовірність дефолту, конкурентоспроможне становище, керівництво, середа оточення, аналіз галузі, стратегія підприємства та оцінка реальності діяльності дозволяють отримати більш повну картину щодо реального стану кредитоспроможності потенційного позичальника, адже якісно доповнюють експрес-оцінку, дискримінантного аналіз та коефіцієнтний аналіз. Відповідно до цього аналітик банку, який здійснює процедуру аналізу та оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника має досконало володіти інструментами та методиками такого аналізу.
Як показав проведений аналіз в попередніх розділах даної роботи, у вітчизняній практиці ефективне проведення кількісної оцінки кредитоспроможності пов'язано з використанням вже досить відомих методів та інструментів (табл. 3.2). [23; 7]
Таблиця 3.2
Методи та інструменти оцінки кредитоспроможності в українській практиці банківського сектору
Методи оцінки Інструменти оцінки
Аналіз звітності
Горизонтальний і вертикальний аналіз
Аналіз фінансових коефіцієнтів
Аналіз фінансової стійкості, рентабельності, грошових потоків
Аналіз ризику Аналіз ділового ризику
Аналіз по галузі
Порівняння з галузевими показниками
Дані методи і інструменти не позбавлені певних недоліків, тому їх необхідно використовувати в сукупності, доповнюючи оглядом аналогічних показників по групі підприємств або їх середньогалузевими значеннями, а також факторами, які вказані в таблиці 1.
У контурі підтримки необхідного рівня кредитоспроможності компанії знаходяться проміжні завдання визначення і регулювання коефіцієнтів і показників його господарського стану. Наприклад, підтримка необхідного рівня ліквідності [37, с. 148]. Зокрема, оптимальне теоретичне значення коефіцієнта загальної ліквідності – не менш 1,0. Якщо значення показника вище 1,5 – компанія платоспроможна і її якісні показники підтверджують тенденцію подальшого економічного розвитку. Необхідно відзначити, якщо значення показника перевищує рівень 2,0, це свідчить про наявність невикористаних резервів і ставить під сумнів потребу в кредитних коштах.
Тобто, дуже високі значення коефіцієнтів ліквідності оцінюються негативно, як і занадто низькі, оскільки це свідчить про нераціональне використання коштів або про високий рівень дебіторської заборгованості, що в майбутньому може привести до погіршення фінансових показників діяльності компанії.
При оцінюванні кредитоспроможності доцільно також розглядати достатність робочого капіталу організації. Наявність чистого робочого капіталу демонструє те, що компанія здатна не тільки сплатити поточні зобов'язання, а й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширеного відтворення і здійснення інвестицій. Зростання робочого капіталу завжди свідчить про зменшення залежності підприємства від залучених коштів і є позитивним явищем, але зменшення величини чистого робочого капіталу може бути викликано інвестуванням в основні засоби, що є позитивним для довгострокового розвитку організації; якщо зниження пов'язане зі зменшенням розміру власного капіталу – потрібно розглянути його причини [37, с. 152].
Важливим при оцінці кредитоспроможності є аналіз формування грошових потоків організації, який широко використовується у світовій практиці, оскільки він дозволяє здійснити об'єктивну оцінку рівня платоспроможності компанії.
Аналіз грошових потоків слід здійснювати з урахуванням співвідношення всіх чистих надходжень і сум боргових зобов'язань і витрат на їх обслуговування з урахуванням термінів їх погашення. Кредитоспроможною вважається компанія, яка має стійке перевищення вхідних грошових потоків над вихідними. Середня позитивна величина загальних грошових потоків може використовуватися як межа залучення нових позик, так як вона показує, в якому розмірі компанія буде здатна погашати свої боргові зобов'язання на протязі певного періоду.
На оцінку кредитоспроможності організації істотно впливає ступінь диверсифікації джерел постачання виробничих ресурсів і рівень залежності від тих постачальників, які не можуть бути замінені. Постачання виробництва продукції організації монопольними постачальниками або ненадійні відносини з такими контрагентами ставлять під загрозу виробничу діяльність, а, отже, і здатність розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Якісна оцінка кредитоспроможності має бути пов'язана з якістю управління, ринкової позицією компанії, яка включає оцінку конкурентоспроможності продукції та попиту на неї, віддаленість від постійних постачальників і покупців, професійний досвід менеджменту в бізнесі, його зв'язку і репутацію в діловому світі, освіту і технічні знання в конкретній області , частоту зміни керівництва, її причини і наслідки.
Таким чином, кредитоспроможність компанії є величиною не абсолютною, а відносною, яка характеризує співвідношення умов кредитування і здатності організації генерувати грошові потоки [27, с. 188].
Важливим для оцінки кредитоспроможності компанії є розрахунки інтегрованого рейтингового показника кредитоспроможності і зіставлення компанії з іншими організаціями однієї галузі і віднесення його до певного класу позичальників. У зв'язку з відсутністю єдиної бази даних середньогалузевих, мінімальних і кращих для конкретної галузі показників реальна оцінка кредитоспроможності компанії ускладнюється. Тому необхідним є використання галузевої інформаційної банківської бази, в якій відображені показники кредитоспроможності організацій з метою отримання їх оптимальних галузевих величин.
Прогнозування кредитоспроможності компанії доцільно здійснювати шляхом побудови (з урахуванням фактичного фінансового стану компанії) прогнозного балансу активів і пасивів. Даний прогноз повинен відображати майбутнє фінансовий стан компанії, що відповідає основним інтересам і очікуванням акціонерів і кредиторів, власників ресурсів, оскільки потреба в залученні зовнішніх джерел фінансування не завжди пов'язана з недостатністю внутрішніх джерел фінансування.
Зіставлення потреби виробничої компанії у власних і позикових джерелах фінансування з існуючими пасивами дає можливість визначення необхідних змін в їх складі. Будь-яка методика прогнозування кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці для оцінки ризику неплатоспроможності компаній широко використовуються факторні моделі Альтмана, Лиса, Таффлера, Тішоу, Спрінгейта та ін. [33, c. 106].
Якщо зростання активів прогнозується значніше зростання зобов'язань і власного капіталу, то необхідно передбачити залучення додаткового капіталу. У разі додаткового залучення довгострокових позик збільшується фінансовий ризик і зменшується чистий прибуток компанії, що негативно вплине на досягнення балансу між активами і пасивами. Тому виникає необхідність розробки інших заходів, наприклад, змінити дивідендну політику.
Особливу увагу при оцінці структури джерел фінансування активів потрібно приділяти достатньо уваги їх розміщенню. У виробничих компаніях накопичуються невживані основні і оборотні кошти (запаси матеріалів, готова продукція, яка не користується попитом, сумнівна дебіторська заборгованість, незавершене будівництво). Це зумовлює підвищену потребу в додатковому залученні коштів.
Наявність в структурі оборотних активів організації значної частки грошових коштів є важливим фактором фінансової стійкості компанії, але запаси грошових ресурсів не генерують прибуток і тому мають негативний вплив на загальну рентабельність активів і інвестиційну привабливість компанії. Разом з тим, високий рівень прибутковості може досягатися за рахунок випереджаючого нарощування дебіторської заборгованості, що негативно впливає на поточну платоспроможність компанії. Цікавим методом розробки прогнозної кредитоспроможності і балансу є «метод відсотка від реалізації», сутність якого полягає в тому, що прогнозовані значення фінансових показників пов'язують з обсягом реалізації [37, c. 68]. Отримані в звітному періоді співвідношення екстраполюють на прогнозований період. Такі прогнози, як свідчить практика, значно знижують кредитні ризики, оскільки зростає ступінь обґрунтованості кредитоспроможності компанії в коротко- або довгостроковій перспективі. Тому, розмежування чинників на коротко-, середньо-, і довгострокову кредитоспроможність організації дозволяє встановити пріоритети в управлінні кредитоспроможністю компанії в залежності від сформованих зовнішніх умов і внутрішнього економічного стану.
З огляду на багатогранність фінансових процесів, значна кількість фінансових показників, ступінь відхилення фактичних значень коефіцієнтів, можна стверджувати, що для вирішення складного завдання підвищення кредитоспроможності компанії необхідно створення автоматизованої експертної системи із залученням економіко-математичних методів і сучасних інформаційних технологій.
Спираючись на розроблені вченими пропозиції щодо систематизації етапів залучення виробничою компанією позикового капіталу [24, c. 72], процес оцінки кредитоспроможності організації можна здійснювати за такими етапами (рис. 3.1).
Склад і характеристика етапів управління кредитоспроможністю можуть уточнюватися і заглиблюватися в залежності від умов і параметрів здійснення організацією виробничо-господарської діяльності.
Таким чином, об'єктивна оцінка фінансового стану виробничої компанії і врахування можливих ризиків виступають ключовими факторами ефективного управління його кредитоспроможністю, що дозволяє запобігти невиправданому залучення позикового капіталу, забезпечити своєчасне і повне повернення коштів, знизити ризик неплатежів і тим самим підвищити ефективність господарювання.
Ефективне управління і оцінка кредитоспроможності компанії вимагає об'єднання розробок ретроспективного і перспективного аналізу з залученням економіко-математичних методів і сучасних інформаційних технологій. Актуальною є розробка комплексної моделі кредитоспроможності компанії, яка б враховувала інфляційні ризики, галузеві і виробничі особливості суб'єкта господарювання.
Удосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальників, запровадження нового підходу до оцінювання кредитних ризиків банками свідчить про рішучі дії НБУ в реформуванні вітчизняної системи регулювання діяльності банків відповідно до рекомендацій міжнародних експертів. Управляння ризиками в цілях підтримки ліквідності і уникнення банкрутства – є найважливішим завданням банківської системи. Зниження ризику при здійсненні позичкових операцій, можливо досягти на основі комплексного вивчення кредитоспроможності позичальника [27].

Рис. 3.1. Етапи оцінки кредитоспроможності компанії
Тобто необхідно поєднати у методичному підході до визначення кредитоспроможності позичальників оцінку фінансового стану та якісних показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Узагальнення даних результатів дозволить визначити загальний інтегрований рейтинг кредитоспроможності. Інтегрований рейтинг має визначатися як сума числових результатів фінансового та якісного рейтингів.
Важливою умовою здійснення якісної оцінки кредитоспроможності є аналіз зовнішнього середовища існування підприємства-позичальника та галузевих особливостей його діяльності. Наявність ліквідного забезпечення, відмінна кредитна історія та стійкий фінансовий стан часто не є безумовною гарантією повернення кредиту. Значна частина кредитів перетворюється на проблемні саме внаслідок впливу зовнішніх факторів та неврахування певних особливостей діяльності підприємств різних галузей економіки, що є причиною недостатньої обізнаності банківського менеджменту щодо потенційних проблем, які можуть виникнути у позичальника. Взагалі підприємствам різних сфер діяльності та галузей народного господарства притаманні визначені особливості організації фінансових відносин на підприємстві, формування та використання фінансових ресурсів, виробництва продукції, формування доходів, витрат та фінансових результатів, які потрібно враховувати при оцінці кредитоспроможності.
Однак зазначена проблема залишається не достатньо вивченою, оскільки в теорії та практиці немає єдиного підходу до визначення системи показників, які комплексно характеризували б кредитоспроможність позичальників. Крім того, в більшості випадків фінансово-кредитні установи майже не враховують галузеві аспекти при оцінці кредитоспроможності позичальників [20, c. 148].
Поширеною методикою проведення комплексного аналізу є використання системи рейтингового ранжування на основі рангової оцінки в балах приналежності фактичних величин показників діяльності суб'єктів господарювання певному діапазону з можливих значень. Широка вживаність і популярність серед кредитних фахівців вітчизняних банків такого підходу пояснюється його простотою, зручністю застосування на практиці, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування.
Важливим методологічним аспектом формування таких методик є оптимізація складу показників, на основі значень яких визначається якість фінансового стану суб'єктів господарювання. Вони у сукупності повинні відповідати вимогам комплексної характеристики як поточного стану підприємства, так і тенденцій його подальшого розвитку в перспективі з тим запасом, який дозволяє мінімізувати можливі фінансові ризики.
Необхідно завжди пам'ятати, що використання надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів може спричинити втрату часу на дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників. Це значно знизить оперативність комплексної експрес-оцінки кредитоспроможності, яка є критичною характеристикою її ефективності. Проведений аналіз систем фінансових показників, які використовуються в різних методиках банків для аналізу фінансового стану позичальників, свідчить про неоднорідність їх складу і кількості. Для уникнення громіздкості методики експрес-оцінки можна виділити 9 показників, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальників: коефіцієнт покриття, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт рентабельності діяльності.
Вагові коефіцієнти встановлюються шляхом розподілу 100% можливого впливу між показниками з урахуванням експертних оцінок реального їх значення та попереднього досвіду оцінки.
Отже, рейтингове експрес-оцінювання кредитоспроможності позичальників з урахуванням галузевих особливостей дозволяє сформувати всебічне уявлення про фінансовий стан клієнта за різними параметрами [20, c. 148], які характеризують його діяльність (ліквідність, фінансова стійкість, ділова активність, рентабельність).
3.2. Дослідження світового досвіду аналізу та оцінки кредитоспроможності
В країнах з розвиненою ринковою економікою для оцінки кредитоспроможності клієнтів застосовуються методики якісного аналізу, що базуються на агрегованих кількісних та якісних характеристиках позичальника. На основі комплексної оцінки визначається питома вага та пріоритетність кожного критерію з метою вираження суми бальних оцінок. Потім складається таблиця ступені ризикованості та прийняття рішення. На базі отриманих експертних оцінок та питомої ваги критерію визначається сукупна оцінка кредитного ризику по кожному окремому позичальнику та приймається рішення про кредитоспроможність клієнта – потенційного позичальника, доцільність видачі йому кредитних коштів [51, c. 242].
В американській практиці для оцінки кредитоспроможності широко застосовується «правило п'яти Сі», в європейській практиці здебільшого застосовують метод CAMPARІ, в Німеччині - метод COPF, в англійській практиці - PARSER. Ці методи оцінювання кредитоспроможності позичальника стали досить популярними завдяки вдалому поєднанню в них аналізу різних якостей позичальника (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Найбільш поширені зарубіжні системи оцінки кредитоспроможності позичальника банку
Метод оцінки Зміст
«Правило п'яти сі» (США) C-character (репутація позичальника)
C-capacity (фінансові можливості)
C-capital (майно)
C-collateral (забезпечення)
C-condition (економічні умови)
CAMPARI (європейські банки) C-character (репутація позичальника)
A-ability (здатність повернути кредит)
M-merge (прибутковість видачі кредиту)
P-purpose (мета кредиту)
A-amount (розмір)
R-repayment (умови повернення)
I-insurance (забезпечення)
COPF (Німеччина) C-competition (галузева конкуренція)
O-organization (організація діяльності)
P-personnel (кадри)
F-finance (фінансовий стан, доходи)
CAMEL (Світовий банк) C-capital (розмір власного капіталу)
A-assets (активи)
M-management (рівень менеджменту)
E-earning (прибутковість)
L-liquidity (ліквідність)
PARSER (Великобританія) P-person (репутація)
A-amount (сума)
R-repayment (можливість повернення)
S-security (забезпечення)
E-expediency (доцільність)
Отже, в практиці банків США використовуються «Правила шести «Сі», в яких критерії відбору клієнтів позначені словами, які починаються з літери «Сі» (character - характер позичальника, capacity - фінансові можливості, cash - грошові кошти, collateral - забезпечення кредиту, conditions - загальні економічні умови, control - контроль).
Англійськими банками для аналізу кредитоспроможності клієнта широко використовуються принципи кредитування, визначених в моделях комплексного аналізу таких як CAMPARI (Сharacter - репутація позичальника, Ability - здатність повернути кредит, Marge - дохідність операції, Pоurpose - цільове призначення кредиту, Amount - сума кредиту, Repayment - умови погашення, Insurance - забезпечення), PARTS (Purpose – призначення отриманих позичкових коштів, Amount – розмір позички, Repayment – повернення кредиту та відсотків, Term – строк, на який надається кредит, Security – забезпечення повернення кредиту) та PARSЕR (Person – репутація потенційного клієнта, Аmount – обґрунтування суми кредиту, що запрошується, Repayment – визначення можливості погашення позики, Security – оцінка забезпечення, можливість реалізації застави, Expediency – доцільність надання позики, Remuneration – винагорода банку (відсоткова ставка) за кредитний ризик).
У світовій практиці досить широко застосовуються такі системи аналізу кредитоспроможності як:
1) MEMO RISK (Management – якість менеджменту, Experience - досвід, Market – загальні обставини для бізнесу позичальника, Operations – оцінка бізнесу позичальника, Repayment – визначення можливості погашення кредиту, Interest – відсоткова ставка, Security - забезпечення, Кontrol - контроль);
2) система 4 FC (чотири основи кредитоспроможності: Management quality - якість менеджменту, Industry dynamics – специфіка галузі та її динаміка, Security realization – забезпечення та можливість реалізації застави, Financial condition – фінансовий стан позичальника) [51, с. 243].
Порівнюючи застосовуються елементи для оцінки кредитоспроможності корпоративного клієнта в Україні і за кордоном, можна побачити, що, в цілому, інструменти для оцінки використовуються аналогічні. В обох випадках з інструментів формується авторська методика оцінки фінансового стану юридичного лиця. До відмінностей в оцінці кредитоспроможності можна віднести те, що українські банки не вдаються до вимог технічної документації у своїх клієнтів при оцінці кредитоспроможності, також не звертаються до приватних аудиторських висновків, проводячи свій аналіз і формуючи власні висновки, також не керуються маркетинговою інформацією [51, c. 177]. Дані відмінності дозволяють скоротити час, необхідне для оперативної оцінки кредитоспроможності позичальника, у випадку з українською практикою, але відсутність використання даних інструментів має на увазі те, що аналіз повинен виконуватися більш ретельно на підставі наявних даних і повинен повністю відображати всі аспекти фінансового становища юридичної особи.
Порівняльна характеристика критеріїв оцінювання фінансового стану позичальника на основі моделей комплексного аналізу наведена в таблиці 3.4. Головним недоліком даних комплексних методик є їх орієнтація здебільшого на якісні чинники, а також треба враховувати той факт, що дані моделі побудовані на основі експертних висновків та в окремих випадках можуть мати суб’єктивний характер.
Отже, проведений аналіз моделей оцінки кредитоспроможності позичальників, що використовуються вітчизняними та іноземними банками свідчить про недосконалість даних методик.
Зарубіжні методики не є адаптованими до вітчизняної економіки і не враховують ряд важливих умов, в яких працюють українські підприємства, а саме: особливості в системі бухгалтерського обліку і податковому законодавстві, вплив інфляції на формування показників діяльності підприємства, галузеву приналежність підприємства, специфічність національного ринку та інше [51, c. 245].
Таблиця 3.4
Критерії оцінювання фінансового стану позичальника на основі моделей комплексного аналізу
Критерії оцінювання Система оцінок
CAMPARI PARTS PARSER MEMO
RISK Система
«6C» «4FC»
1 2 3 4 5 6 7
Репутація позичальника, якість менеджменту, управлінські навички + - + + + +
Досвід - - - + - -
Закінчення табл. 3.4
1 2 3 4 5 6 7
Загальні обставини для бізнесу позичальника, специфіка галузі, динаміка - - - + + +
Забезпечення кредиту, можливість реалізації застави, спосіб страхування кредитного ризику + + + + + +
Контроль - - - + - -
Фінансовий стан позичальника, оцінка бізнесу, адекватність капіталу - - - + + +
Експозиція грошових потоків та кредитних потреб + - - - + -
Можливість погашення кредиту + + + + + -
Обґрунтування суми кредиту + + + - + -
Винагорода за кредитний ризик,
процентна ставка - - + + - -
Доцільність надання позики - - + + - -
Мета кредиту + + - - - -
Термін кредиту - + - - - -
Крім вказано слід відмітити. що існуючі методичні основи аналізу кредитоспроможності у світовій практиці розрізняються методичними деталями формування груп активів, призначених для розрахунку за зобов'язаннями, і самих зобов'язань. Їх виняткова більшість засноване на наступних принципах і прийомах трансформації вихідних даних:
1) інформаційною базою служить бухгалтерський баланс;
2) активи балансу перегруповуються за термінами їх можливої ​​реалізації, а пасиви – за терміновістю погашення зобов'язань;
3) порівнюються підсумки груп активів і пасивів в різних комбінаціях і співвідношеннях [25, c. 72].
Існуючі підходи до аналізу платоспроможності методично не враховують того, що активи здійснюють рух (обертаються), і за кожен кругообіг відбувається відшкодування їх вартості. Внаслідок цього змінюється структура активу, а, отже, змінюється і платоспроможність (структура зобов'язань може при цьому не змінюватися). Аналіз платоспроможності фактично являє собою її прогноз на певний період (найчастіше – один рік), причому для прибуткового підприємства вона виявляється заниженою, а для збиткового – завищеною. Для того, щоб підвищити точність аналізу платоспроможності, необхідно методично врахувати наступні факти:
1) в реальній господарській діяльності не всі активи підприємства є затребуваними кредиторами в якості засобів платежу. Як правило, для кредитора в якості засобів платежу з боку боржника становлять інтерес грошові кошти, короткострокові та високоліквідні довгострокові фінансові вкладення, інші високоліквідні необоротні активи. Дебіторська заборгованість (особливо – довгострокова), матеріали, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та інші активи боржника зазвичай не представляють інтересу для кредитора. Крім того, деякі види активів в принципі не є засобами платежу: більшість нематеріальних активів, відстрочені податкові активи, частково – ПДВ по придбаним цінностям, дебіторська заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу тощо;
2) для того, щоб стати засобом платежу, що становлять інтерес для кредитора, ряд активів підприємства повинен зробити кругообіг, що завершується перетворенням їх в грошові кошти або інші активи «негайної готовності»: матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, дебіторська заборгованість повинні пройти всі стадії фінансового циклу.
При угрупованню зобов'язань, з одного боку, не повинно бути груп без зобов'язань, з іншого боку – повинні бути відсутніми групи із термінами погашення зобов'язань, які значно різняться. Різниця в термінах погашення не повинна перевищувати звичайної для практики аналізованої організації відстрочки платежу. Інакше в одній групі будуть присутні і відповідно за договором, і свідомо прострочені зобов'язання. Із цього слідує, що чим менше інтервали угруповання зобов'язань – тим вище точність аналізу, але і трохи більш трудомісткий.
3.3. Удосконалення методів оцінки та коефіцієнтних показників в сучасних умовах
У сучасних ринкових відносинах кредит є досить поширеним джерелом фінансування діяльності господарюючого суб'єкта. Для забезпечення отримання кредитних коштів організація-позичальник повинна володіти кредитоспроможністю, тобто бути здатною повернути вчасно залучені кошти, а також заплатити за їх використання. Аналіз кредитоспроможності може бути проведений як з боку кредитора (банку), так і з боку позичальника (організації) Дана робота ставить перед собою за мету висвітлити проблеми, що виникають при визначенні кредитоспроможності суб'єктами кредитних відносин [27, c. 38].
Аналіз фінансових коефіцієнтів є найбільш поширеним прийомом оцінки кредитоспроможності у світовому досвіді, оскільки фінансові коефіцієнти служать основою для визначення класу кредитоспроможності позичальника, тобто для проведення рейтингового аналізу. Всі показники даного прийому узагальнено характеризують фінансовий стан і фінансові результати позичальника і, отже, його здатність до погашення зобов'язань. Але вони розраховуються на основі даних минулого періоду, а тому не враховують можливу зміну фінансового становища організації внаслідок отримання конкретного виду кредиту. Тому у світовій практиці використовують підхід до моделювання кредитоспроможності та майбутньої платоспроможності позичальника.
У світовій практиці де дуже получив розповсюдження рейтинговий аналіз позичальників, адже на думку закордонних фахівців, він є досить суб'єктивним, оскільки систему показників в рейтингу вибирає сам аналітик.
Не всі підходи світової практики можна застосувати в українських реаліях. Так, прогнозування банкрутства вимагає великої репрезентативної вибірки фірм з різних галузей і масштабами діяльності. Складність полягає в тому, що не завжди можна знайти достатню кількість збанкрутілих фірм всередині галузі для розрахунку коефіцієнта регресії. У свою чергу, побудова в українських умовах «п’яти факторної моделі Альтмана» і «Моделі Чессера» є досить складною через свою специфіку, з огляду на відсутність статистичних даних про банкрутство організацій і мінливості нормативної бази в даній області.
Аналіз ділової репутації позичальника, положення на ринку та іншої інформації не піддається об'єктивному чисельному вимірі, що знижує якість оцінки кредитоспроможності.
Аналіз аналітичного (агрегованого) балансу дозволяє отримати загальне уявлення про фінансовий стан організації і його динаміці, але не дає можливість однозначно оцінити її кредитоспроможність.
Аналіз грошових потоків як прийом оцінки кредитоспроможності дозволяє зіставити суми припливу і відтоку грошових коштів з розбивкою за видами діяльності. Про дефіцит грошових коштів і, отже, низькою кредитоспроможності свідчить негативна величина чистого грошового потоку від операційної діяльності. У той же час його позитивне значення ще не є достатньою умовою кредитоспроможності організації.
Аналіз ризиків передбачає лише якісну оцінку більшості показників, що знижує об'єктивність отриманого результату.
Виділяють аналіз і моделювання кредитоспроможності. Перше представляє собою перевірочний розрахунок платоспроможності у зв'язку з перспективним збільшенням зобов'язань і погіршенням структури активів за рахунок зниження їх ліквідності. якщо платоспроможність підтверджується, то при заданих параметрах запозичення підприємство вважається кредитоспроможним.
В основі аналізу та моделювання кредитоспроможності лежить, перш за все, оцінка платоспроможності. Як відомо, ці коефіцієнти-показники ліквідності використовуються для оцінки платоспроможності конкретного економічного суб'єкта. Вони визначаються співвідношенням групи активів відповідної категорії (миттєво, швидко і повільно реалізованих) до розміру поточних зобов'язань (по короткострокових кредитах і позиках і кредиторської заборгованості).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності піддається критиці в роботі [38] в зв'язку з недостатньою точністю одержуваних розрахунків. Тому, застосовуючи закордонний досвід та рекомендації світового досвіду, Було запропоновано удосконалити методику його знаходження, відповідно до якої група абсолютно ліквідних активів співвідноситься з найбільш терміновими зобов'язаннями, причому значення коефіцієнта повинно бути обов'язково вище одиниці
Кал = А1П1≥ 1.
Традиційні показники ліквідності і платоспроможності в останні десятиліття почали все гірше розкривати справжній стан справ господарюючих суб'єктів [42, c. 92]. В даний час переважає тенденція компаній до мінімізації величин запасів і оборотного капіталу, приймаючи програми бережливого виробництва і концепцію «точно в строк». Практика показує, що компанії дуже легко маніпулюють цифрами фінансової звітності, прагнучи прикрасити сформовану картину. У зв'язку з цим для отримання більш надійної інформації про фінансове становище необхідно досліджувати звіти про рух грошових коштів, цифрами якого набагато важче маніпулювати.
У світовій практиці відомо кілька методів, що застосовуються для визначення допустимої величини позикового капіталу, який може залучити підприємства й який, відповідно, має надати йому банк. Адже дана методика може бути застосована як кредитним аналітиком банківської установи, так і самим суб’єктом господарювання.
Розглянемо випадок застосування вдосконаленого традиційного методу визначення платоспроможності за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Після математичних перетворень системи коефіцієнтів ліквідності щодо розміру кредитних коштів виходить нижченаведена система нерівностей:
1. Формула знаходження величини короткострокового кредиту по коефіцієнту абсолютної кредитоспроможності:
5330190165735(3.1)
00(3.1)

2. Розмір короткострокового кредиту за коефіцієнтом проміжної кредитоспроможності:
5425440193040(3.2)
00(3.2)

3. Розмір короткострокового кредиту за коефіцієнтом поточної кредитоспроможності:
5425440233680(3.3)
00(3.3)

де А∑1,2,3 – вартість активів і-й групи реструктуризованого бухгалтерського балансу;
Пі – грошова оцінка зобов’язань по і-й групі пасиву;
α, β, γ – коефіцієнти «запасу» перевищення вартості активів над відповідними пасивами для їх успішної реалізації (α = 0,2…0,5; β = 0,1…1,0; γ = 1,5…2,5);
СП – річна ставка відсотка по кредиту Кр;
Тк – термін, на який взято кредит, місяці [42, c. 156-158].
Відразу слід підкреслити, що чисельник у всіх формула не повинен бути негативним, інакше втрачається сенс визначення суми кредиту.
За даними економічними моделями з урахуванням ліквідності та платоспроможності окремого позичальника банк може визначити величину кредиту, яку можливо надати певному позичальнику.
За запропонованими моделями (3,1)-(3,3) визначимо розміри можливого кредиту для ТОВ «Домус». Інформаційною базою є звітність підприємства за 2017 рік та дані таблиць 2.6 – 2.,7 розділу 2 даної роботи [Додаток В]. Значення коефіцієнтів α, β, γ в розрахунку приймаємо найнижчі їх межі, тобто 0,2, 0,1 та 1,5 відповідно.
1. Величина короткострокового кредиту для ТОВ «Домус» за коефіцієнтом абсолютної кредитоспроможності:
[897 – 0,2 × 8808] / [0,2 × (1/12 + (0,22:12))] = - 864.6 / 0.020333 = -42522 тис. грн.
Отримано від’ємне значення, адже А1 < П1. Грошових коштів не вистачає на покриття кредиторської заборгованості. Як вже було вказано, чисельник не повинен бути негативним, оскільки втрачається сенс визначення суми кредиту. Припустимо, що в цьому ж періоді ТОВ «Домус» провело заходи щодо інкасації дебіторської заборгованості в розмірі, не менше, ніж поточні зобов’язання, в результаті чого надходять грошові кошти на рахунок ТОВ «Домус» в банку в розмірі 12590 тис. грн. Тоді А1 дорівнюватиме 13487 тис. грн. (897+12590), а величина короткострокового кредиту для ТОВ «Домус» за коефіцієнтом абсолютної кредитоспроможності за новими обставинами складатиме:
Ккр = [13487 – 0,2 × 8808] / [0,2 × (1/12 + (22:12))] = 11725,40 / 0,383333 = 4494,73 тис. грн.
Отже, за такими умовами ліквідності ТОВ «Домус» банк може надати даному підприємству кредит не менше визначеної величини, тобто 4494,73 тис. грн. Але за умовами, якщо А1>П1, а чисельник має позитивну величину.
2) За тими ж умовами визначимо розмір короткострокового кредиту за коефіцієнтом проміжної кредитоспроможності:
Ккр = [43487 – 0,1 × 8808] / [0,1 × (1 + 22/12 × 12)] = 42606,20 / 2,29999 = 18524,52 тис. грн.
3) Розмір короткострокового кредиту за коефіцієнтом поточної кредитоспроможності складе:
Ккр = [66050 – 1,5 × 8808] / [1,5 × (1 + 22/12 × 12)-1] = 52838 / 32,9999 = 1601,16 тис. грн.
Розмір короткострокового кредиту за різними коефіцієнтами кредитоспроможності дав різні величини:
1) за коефіцієнтом абсолютної кредитоспроможності 4494,73 тис. грн.
2) за коефіцієнтом проміжної кредитоспроможності 18524,52 тис. грн.
3) за коефіцієнтом поточної кредитоспроможності 1601,16 тис. грн.
Розмір наданого кредиту може залежить від рішення банку. Пропонуємо обрати середню величину:
(4494,73 + 18524,52 + 1601,16) / 3 = 8206,8 тис. грн.
Вирішивши систему нерівностей щодо розміру кредиту, отримаємо умови збереження поточної платоспроможності після отримання кредиту. При цьому, виходячи з принципу обачності, збільшення активів або дострокове зменшення зобов'язань внаслідок успішного використання кредиту, до уваги не береться. Дані нерівності визначають величину кредиту, за яким організація, що має абсолютну поточну платоспроможність, зможе розрахуватися у передбачуваний термін [38, c. 160]. Якщо дані умови не виконуються, слід зменшити розмір планованого кредиту і оцінити необхідність залучення позикових коштів в такому розмірі.
 Інформація, яка необхідна для перевірки нерівностей, повинна міститися в бізнес-плані потенційного позичальника, представленого в кредитну комісію, а також в поясненнях до бухгалтерського балансу.
Запропоновані нерівності не вимагають особливої ​​інформації, тому даний метод можна застосовувати не тільки для внутрішніх користувачів, а й для зовнішніх. В останньому випадку необхідна для перевірки умов інформація повинна міститися в бізнес-плані потенційного позичальника, представленого в кредитну комісію, а також в поясненнях до бухгалтерського балансу. Крім того, ці нерівності можна вирішувати і щодо термінів надання кредиту, і будь-якого іншого фактора.
Аналіз кредитоспроможності різниться по суб'єктам, в зв'язку з чим спрямованість їх досліджень трохи відрізняється один від одного. Однак вони схожі в предметі вивчення – поточному та перспективному фінансовому становищі організації, її здатності виконувати виникають зобов'язання, в платіжної дисципліни.
Слід зауважити, що сфера дослідження кредитоспроможності самою організацією ширше в силу деяких причин. Дане поняття проявляється тільки за умови наявності потреби в залученні додаткових фінансових ресурсів, тому йому передує аналіз поточної діяльності, що запускається проекту і т.п., на підставі чого виникає необхідність в кредиті. Потім визначається ефективність пропонованих заходів, а також величина наявних власних ресурсів для виконання кредитних зобов'язань. В кінцевому підсумку здійснюється процес моделювання кредитоспроможності щодо заданих параметрів (суми кредиту, його ціни і ставки) і в кінцевому підсумку визначається доцільність вкладення коштів в конкретний напрям діяльності.
Для досягнення зазначених цілей організація має в своєму розпорядженні усі доступні джерела інформації, як внутрішні, так і зовнішні.
Кредитна організація, в свою чергу, для відтворення реального вигляду позичальника зацікавлена ​​в оцінці не тільки в кількісних, а й якісних його характеристик для оцінки ступеня ризику конкретної кредитної операції. Наслідком цього є поява таких методик оцінки кредитоспроможності, як рейтингові, ймовірності банкрутства, аналізу ризиків і т.п.
Таким чином, перспективним щодо удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальників банків є подальші напрями:
вдосконалення інформаційного забезпечення – надання аналітикам банку достатнього обсягу якісної інформації, що відповідає критеріям повноти, достовірності, актуальності, об’єктивності, на основі якої можливо визначити надійність позичальника;
розробка та впровадження моделі оцінки кредитоспроможності позичальників, яка базувалася б не тільки на аналізі фінансового стану, але й на оцінці інших факторів, що впливають на розвиток підприємства;
розширення складу показників фінансового аналізу для отримання інформації, яка б характеризувала б усі аспекти діяльності потенційного клієнта;
проведення аналізу можливих джерел погашення зобов’язань за кредитом, серед яких можуть бути як внутрішні ресурси підприємства, так і додатково залучені позикові кошти, кошти від ліквідації чи реалізації активів, новий внесок капіталу тощо;
активне використання аналізу грошових потоків підприємства, що дає можливість відстежити грошові потоки між позичальником і його дочірніми та посередницькими структурами для недопущення виведення коштів на фінансування конкретних виробничих потреб позичальника через пов’язані з ним структури.

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження у роботі дозволило сформувати наступні висновки:
Аналіз сучасних трактувань вчених про сутність кредитоспроможності свідчить про те, що трактування кредитоспроможності еволюціонувало протягом усього розвитку суспільства та економіки. Дослідження існуючих підходів до трактування поняття «кредитоспроможність» показало, що їх основні відмінності базуються на певних проблемах розвитку банківської системи у сучасних умовах за критеріями, які формують сутність кредитоспроможності. Я поділяю точку зору таких науковців, як: Белих М., Гиляровскої Л. Т., Косова Т. Д., Лаврушина О. І., Лагутіна В. Д., Олійника О. О., Поєздніка А. І., Примостки Л. О., Федоренка В. Г., оскільки з самої назви кредитоспроможність це передусім спроможність отримати та своєчасно розрахуватись за кредитом.
Проведений аналіз систем фінансових показників, які використовуються в різних методиках банків для аналізу фінансового стану позичальників, свідчить про неоднорідність їх складу і кількості. Для уникнення громіздкості методики оцінки виділимо 9 показників, що найчастіше використовуються у методиках аналізу фінансового стану позичальників: коефіцієнт покриття, коефіцієнт автономії, коефіцієнт рентабельності діяльності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт рентабельності активів, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт оборотності активів, дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості.
Об’єктом дослідження у роботі являється ТОВ «Домус». Підприємство ТОВ «Домус» було засновано в 2000 р. Воно розташоване в місті Києві на вул. Деревообробній, 3. ТОВ «Домус» займається деревообробкою та є провідним виробником інжинірингових підлог в Україні. Продукція підприємства реалізується до таких країн, як Фінляндія, Швеція, Данія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Великобританія. Всі види продукції виготовляються з екологічно чистої та легально заготовленої деревини.
Аналіз основних показників ТОВ «Домус» свідчить про:
збільшення чистого доходу підприємства на 34142 тис. грн., або на 39,94%. Позитивним є зростання чистого прибутку у 2017 р. на 3878 тис. грн. За результатами 2016 року був отриманий чистий прибуток у розмірі 398 тис. грн., а в 2017 році підприємство вийшло на чистий прибуток у розмірі 4276 тис. грн., який збільшився на 3878 тис. грн.;
збільшення загального обсягу майна ТОВ «Домус» на 2507 тис. грн., або 2,79%, у т.ч. за рахунок зменшення необоротних активів на 8395 тис. грн., або на 22,58% та збільшення оборотних активів – на 10902 тис. грн., або на 20,67%, зокрема за рахунок збільшення запасів на 1976 тис. грн., або на 14,30%.. Виявлено, що метою аналізу кредитоспроможності ТОВ «Домус» є звіт про стан кредитоспроможності підприємства, що виступає вихідною інформацією побудованої технології. Технологія оцінки кредитоспроможності ТОВ «Домус» передбачає реалізацію таких етапів: аналіз фінансової звітності підприємства; аналіз кількісних коефіцієнтів підприємства; аналіз якісних коефіцієнтів підприємства; загальний аналіз кредитоспроможності підприємства.
Методика оцінки кредитоспроможності підприємства повинна бути простою, але дозволяти отримувати максимально якісну інформацію про його поточний стан. На наш погляд, оптимальним є метод, коли результат оцінки кредитоспроможності позичальника, зводиться до рейтингу, вираженого в балах. Для нього визначаються межі інтервалу коливання, при яких доцільне кредитування. Проведений аналіз кредитоспроможності ТОВ «Домус» дозволяє зробити висновок, що підприємство може бути цікавим банку як позичальник та, зважаючи, на позитивну динаміку показників фінансової стійкості, ліквідності та ділової активності, а також, загальну рейтингову оцінку може вважатись надійним та претендувати на лояльну кредитну політику з боку банку.
Удосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальників, запровадження нового підходу до оцінювання кредитних ризиків банками свідчить про рішучі дії НБУ в реформуванні вітчизняної системи регулювання діяльності банків відповідно до рекомендацій міжнародних експертів. Управляння ризиками в цілях підтримки ліквідності і уникнення банкрутства – є найважливішим завданням банківської системи. Зниження ризику при здійсненні позичкових операцій, можливо досягти на основі комплексного вивчення кредитоспроможності позичальника.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ № 368 від 28. 08. 2001 р.
Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями № 23: від 25. 01. 2012 р. / Верховна Рада України. – (Відділ баз даних нормативно-правової інформації)
Про кредитування [Електронний ресурс]: положення Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246 // Верховна Рада України: офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://goo.gl/fL2Wpf. – Станом на 01.11.2017. – Назва з екрана.
Агапова Т.Н. Кластеризация заемщиков с многомерными характеристиками / Т.Н. Агапова // Финансы и кредит. – 2014. – № 4 (142). – С. 12–15.
Aзаренкова Г.М., Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самост. вивчення дисциплін / Г.М. Азаренкова. — К.: Знання-Прес, 2013. — 299 с.
Амеліна І. В. Міжнародні економічні відносини [текст] : навч. посіб. / Амеліна І. В., Попова Т. Л., Владимиров С. В. - К. : "Центр учбової літератури", 2013- 256c.
Атаманюк З. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / 3. Ватаманюка, С. Панчишина. - К.: Видавничий Дім "Альтернативи", 2014. - 606 с.
Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / В.Д. Базилевича. - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2012.- 719 с.
Бердар М.М. Фінанси підприємств: навчальний посібник / М. М. Бердар. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 352 с
Бланк И. О. Финансовый менеджмент / И. О. Бланк. – К.: КНУТЕ, 2013. – 353 с.
Бондар С.Л. Фінанси: навч. посіб. / С.Л. Лондар, О.В.Тимошенко. – Вінниця: Нова Книга, 2014. – 384 с
Бордюг В.В. Теоретичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника банку / В.В. Бордюг // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. – № 3. – С. 112–115.
Брітченко І. Оцінка кредитоспроможності емітента корпоративних облігацій / І.Брітченко, Р.Перепелиця // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 11. – С. 52–56.
Буряк П.Ю. Фінанси: підручник / П. Ю. Буряк, С. Д. Смолінська, Н. Б. Татарин. - К. : Хай-Тек Прес, 2013. - 392 с.
Владичин У.В. Банківське кредитування: Навч. пос. – К.: Атіка, 2008. – 648с.
Венгер В. В. Фінанси: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Венгер. — К.: Центр навчальної літератури, 2011. – 432 с.
Галасюк В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? / В. Галасюк, В. Галасюк // Вісник Національного банку України. – 2014. – № 5. – С. 54-56.
Гиляровская Л. Т. Экономический анализ: учебник для вузов / под. ред. Л. Т. Гиляровской. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2012. – 247 с.
Гой І. В. Підприємництво [текст] : навч. посіб. / І. В. Гой, Т. П. Смелянська К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 368 с.
Гончаренко В. В. Удосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника з урахуванням галузевих особливостей / В.В. Гончаренко, Л.С. Захаркіна // Економічні проблеми сталого розвитку: мат-ли допов. Міжнар. наук.-практ. конференції ф-ту економ.та менеджм.СумДУ. – Суми, 2012. – Т.7. – С. 147-148.
Дзюбик С. Д. Основи економічної теорії: Навч. посіб. / С.Д. Дзюбик. — К.: Знання, 2012. — 481 с
Еш С.М. Фінансовий ринок. Навч. посіб. / С.М. Еш. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 528 с.
Зінченко О. А. Узагальнення теоретичних підходів до визначення сутності категорії "кредитоспроможність" / О. А. Зінченко, С. В. Святенко, В. С. Марчукова. // Економіка. Управління. Інновації. - 2013. - № 1. – с. 18.
Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник / Б.С. Івасів. — К.: КНЕУ, 2012. — 402 с.
Кемаева С.А. Информационно-аналитическое обеспечение оценки кредитоспособности организаций малого бизнеса / С.А. Кемаева, Е.С. Ионова // Экономический анализ: теория и практика. – 2014. – № 7.
Корецька Н.І. Кредитоспроможність: теоретико-концептуальні основи / Н.І. Корецька, Т.С. Давидюк // Економічні науки. – 2009. – № 6(24). – С. 134–141.
Косова Т. Д. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб. / Т. Д. Косова. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 486 с.
Кравченко В.П. Удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника / В.П. Кравченко // Банківська справа. – 2009. – № 1. – с. 27.
Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит: теорія та практика: навч. посіб. / Д. І. Коваленко, В. В. Венгер - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 578 с
Комарницький І.Ф. Економічна теорія: навчальний посбіібник / І.Ф. Комарницький І.Ф. - Чернівці, 2011. - 334 с.
Кремень О.І. Фінанси: навч. посіб. / О.І. Кремень, В.М. Кремень. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 416 с.
Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. / В.П. Кудряшов. – К.: Знання, 2008. – 431с.
Куликов С. В. Оценка кредитоспособности организации-заемщика коммерческого банка // Проблемы экономической науки и практики: сб. научных трудов / под ред. С. А. Филатова; Новосиб. гос. ун-т экономики и управления. – Вып. 1. – Новосибирск: НГУЭУ, 2015. – С. 104–109.
Кучиев А.З. Организация и методы оценки кредитоспособности корпоративных клиентов / А.З. Кучиев // Terra Economicusю – 2013. – № 3. – С. 65–69.
Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: навч. посібник / Л. А. Лахтіонова. – К.: КНЕУ, 2003. – 452 с.
Максименко I.A. Політична економія: Навч. посіб. І.А. Максименко / -Чернівці: «Прут», 2012. - 600 с.
Матчина Е.М. Совершенствование банковской системы кредитования юридических лиц / Е.М. Матчина // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 3.
Мельник А.Ф. Національна економіка: навчальний посібник / А.Ф. Мельник, А.Ю. Васіна, Т.Л. Желюк. – К.: «Знання», 2011. – 463 с.
Меглаперідзе А.С. Фінанси: навчальний посібник / А.С. Меглаперідзе. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 419 с
Литвененко А.Н. Междисциплинарное осмысление феномена экономической безопасности: книга /. А. Н. Литвиненко – СПБ.: СПБУ, 2015. – 240 с.
Непочатенко О. О. Фінанси підприємств : підручник / О. О. Непочатенко. – К. : ЦУЛ, 2013. – 504 с.
Ніколенко Ю.В. Політична економія: Підручник / За ред. Ніколенко Ю. В. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 632 с.
Олійник О.О. Оцінка кредитоспроможності позичальника при банківському кредитуванні: щомісячний інформаційно-аналітичний журнал / наук. ред. О. О. Олійник. – Економіка. Фінанси. Право, 2012. – №8. – С. 10-23.
Оспіщев В.І. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб. / За ред. В.І. Оспіщева. — К.: Знання, 2012. — 567 с.
Петрович Й. М. Економіка і фінанси підприємства : навч. посіб. / Й. М. Петрович, Л. М. Прокопишин-Рашкевич. – Львів : Магнолія 2006, 2014. – 408 с.
Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: підручник / Л. О. Примостка. – (2-ге вид., доп. і перероб.). – К.: КНЕУ, 2014. – 468 с.
Савченко В.Ф. Національна економіка: навч. посіб. / В.Ф. Савченко. - К. : Знання, 2011. - 309 с.
Семененко В. М. Економічна теорія. Політекономія. Навчальний пос. / В. М. Семененка та Д. І. Коваленка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с.
Сірко A.B. Економічна теорія. Політекономія. [текст]: навч. посіб. A.B. Сірко - К. :«Ценгр учбової літератури», 2014. - 416 с.
Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств: підручник / Р. А. Слав`юк ; Національний банк України, Університет банківської справи. - К. : УБС НБУ : Знання, 2015. - 550 с.
Смолева Т. М. Сучасні методи оцінки кредитоспроможності позичальників банками України / Т. М. Смолева // Финансы, учет, банки. - 2014. - Вып. 1. - [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fub_2014_1_36.
Сороківська М. В. Фінанси підприємств : навч, посібник / М. В. Сороківська, Т. Я. Андрейків. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2015. – 288 с.
Старостенко Г.Г. Політична економія: Навч. пос. - К.: Кондор-Видавництво, 2013. - 464 с.
Стойко О.Я. Фінанси: навч. посіб. / О.Я. Стойко, Д.І. Дема. - К.: Алерта. 2014.- 432 с.
Тарасевич В.М. Економічна теорія: підручник / В.М. Тарасевич. – К.: Знання, 2012. – 206 с.
Туленцева Ю. О. Кредитоспроможність позичальника: сутність і зміст / Ю. О. Туленцева // Управління розвитком. - 2013. - № 1. - С. 16-18.
Терещенко О.О. Оцінка кредитних ризиків: відповідність новацій НБУ міжнародній практиці// Вісник НБУ. – 2012. - №9. – С.4 -8.
Федоренко В. Г. Страховий та інвестиційний менеджмент: підручник / під керівн. і наук. ред. В. Г. Федоренка, В. Б. Захожая, Чувардинський та ін. – К.: МАУП, 2012. – 344 с.
Федоронеко В.Г. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ, наук, проф. В. Г. Федоренка. - К.: Алерта, 2013. - 487 с.
Шило В.П. Фінанси підприємств (за модульною системою навчання): Теоретично-методичний посібник / В.П. Шило. - К.: Кондор, 2014. - 429 с
Юхименко П. І. Теорія фінансів: Підручник / За ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 576 с.



ДОДАТКИ

Додаток А
Існуючі підходи до визначення сутності категорії «кредитоспроможність»
№ Інформаційне джерело Визначення
1 2 3
1 Положення НБУ
№ 246 [3] Кредитоспроможність – здатність позичальника в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями
2 Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні [1] Кредитоспроможність-це наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його.
3 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями [2] Кредитоспроможність – це наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки.
4 Білих Л. П. [27] Кредитоспроможність – це спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг
5 Галасюк В. [9] Кредитоспроможність – спроможність позичальника за конкретних умов кредитування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися зі своїми борговими зобов’язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності
6 Гиляровска Л.Т. [10] Кредитоспроможність – це можливість економічних суб’єктів ринкової економіки своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями у зв’язку з неминучою необхідністю погашення кредиту.

Продовження додатку А
1 2 3
7 Глосарій
банківської
термінології [15] Кредитоспроможність – наявність у боржника (контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у повному обсязі та в обумовлені договором строки
8 Градов А. П., Кузин Б. І. [26] Кредитоспроможність – спроможність повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями
9 Косова Т.Д. [13] Кредитоспроможність – це можливість позичальника за конкретних умов одержати кредит у повному обсязі й у визначений кредитним договором строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями перед банком або іншим кредитором.
10 Лаврушин О. І. [5] Кредитоспроможність позичальника банку – це його здатність своєчасно і повно розраховуватися за своїми зобов’язаннями
11 Лагутін В. Д. [16] Кредитоспроможність – наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність підприємства у повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїм борговим зобов’язанням
12 Лахтіонова Л.А. [17] Кредитоспроможність – це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно повернути його.
13 Олійник О. О. [18] Кредитоспроможність – це спроможність і бажання позичальника у визначений кредитною угодою терміном і в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Різноманітність підходів до визначення кредитоспроможності проявляється в підходах до її оцінки.
14 Панова Г. С. [19] Кредитоспроможність – оцінювання банком позичальника з точки зору можливості й доцільності надання йому кредиту і визначення ймовірності повернення позик і виплати відсотків по них у майбутньому
15 Поєзднік А.І. [20] Кредитоспроможність – це комплексне поняття, яке характеризує спроможність та готовність позичальника до здійснення кредитної операції, яка оцінюється банком з огляду на фінансово-економічне становище позичальника та на якість зробленої ним кредитної пропозиції, а також з точки зору прийнятності для банку кредитора кредитного ризику й можливості керувати ним.
16 Примостка Л.О. [21] Зазначає, що під «кредитоспроможністю» слід розуміти здатність юридичної чи фізичної особи повністю і в зазначені терміни виконати всі умови кредитної угоди.
17 Словник-довідник фінансового менеджменту [23] Кредитоспроможність – система умов, що визначають спроможність залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі в передбачені терміни
18 Словник-посібник економічних термінів [24] Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його
19 Федоренко В. Г. [29] Кредитоспроможність – це наявність передумов для одержання позик і спроможність повернути їх.
20 Хрестинін В.В. [30] Кредитоспроможність – це фінансово-господарський стан, який дає упевненість в ефективному використанні позикових засобів, здатності і готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитного договору.
Додаток Б
Кількість балів, яка відповідає прийнятним значенням фінансових показників у методиці оцінки кредитоспроможності позичальників [34, с. 22]
Умовне позначення Значення показника Значення показника в балах
Промисловість Торгівля Сільське господарство Коефіцієнт покриття Менше 0,8
Від 0,8 до 1,2
Від 1,2 до 1,5
Від 1,5 до 2
Від 2, до 2,5
Більше 2,5 Менше 0,8
Від 0,8 до 1
Від 1 до 1,2
Від 1,2 до 1,5
Від 1,5 до 2
Більше 2 0
20
40
60
80
100
Коефіцієнт автономії Менше 0,3
Від 0,3 до 0,5
Від 0,5 до 0,7
Більше 0,7 Менше 0,1
Від 0,1 до 0,3
Від 0,3 до 0,5
Більше 0,5 Менше 0,5
Від 0,5 до 0,7
Від 0,7 до 0,9
Більше 0,9 30
60
100
30
Коефіцієнт рентабельності діяльності Менше 0
Від 0 до 0,05
Від 0,05 до 0,1
Від 0,1 до 0,15
Більше 0,15 Менше 0
Від 0 до 0,1
Від 0,1 до 0,15
Від 0,15 до 0,2
Більше 0,2 Менше 0
Від 0 до 0,05
Від 0,05 до 0,08
Від 0,08 до 0,1
Більше 0,1 0
25
50
75
100
Коефіцієнт абсолютної ліквідності Менше 0,1
Від 0,1 до 0,2
Від 0,2 до 0,35
Більше 0,35 Менше 0,1
Від 0,1 до 0,15
Від 0,15 до 0,2
Більше 0,2 30
60
100
60
Коефіцієнт рентабельності активів Менше 0
Від 0 до 0,1
Від 0,1 до 0,2
Більше 0,2 Менше 0
Від 0 до 0,1
Від 0,1 до 0,2
Більше 0,2 0
30
60
100
Коефіцієнт маневреності власного капіталу Менше 0,3
Від 0,3 до 0,5
Від 0,5 до 0,6
Більше 0,6 Менше 0,5
Від 0,5 до 0,6
Від 0,6 до 0,8
Більше 0,8 30
60
100
30
Коефіцієнт оборотності активів Менше 3
Від 3 до 4
Від 4 до 6
Від 6 до 8
Більше 8 Менше 4
Від 4 до 6
Від 6 до 8
Від 8 до 10
Більше 10 Менше 6
Від 6 до 9
Від 9 до 12
Від 12 до 18
Більше 18 20
40
60
80
100
Коефіцієнт оборотності ДЗ Менше 4
Від 4 до 6
Від 6 до 9
Від 9 до 12
Більше 12 Менше 6
Від 6 до 9
Від 9 до 12
Від 12 до 18
Більше 18 Менше 3
Від 3 до 4
Від 4 до 6
Від 6 до 8
Більше 8 20
40
60
80
100
Коефіцієнт оборотності КЗ Менше 4
Від 4 до 6
Від 6 до 8
Від 8 до 10
Більше 10 Менше 3
Від 3 до 4
Від 4 до 6
Від 6 до 8
Більше 8 20
40
60
80
100
Додаток В
Фінансова звітність ТОВ «Домус» за 2015-2017 рр.
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на 31.12 2016 р.
Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
Актив Код рядка На початок звітного періоду  На кінець звітного періоду
1  2 3  4
I. Необоротні активи 
Нематеріальні активи 1000 10 9
первісна вартість  1001 119 119
накопичена амортизація  1002 109 110
Незавершені капітальні інвестиції 1005 10775 1207
Основні засоби 1010 26311 27485
первісна вартість  1011 45100 47731
знос  1012 18789 20246
Інвестиційна нерухомість 1015 - -
Довгострокові біологічні активи 1020 - -
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 1030 - -
інші фінансові інвестиції  1035 87 Довгострокова дебіторська заборгованість  1040 - -
Відстрочені податкові активи  1045 - -
Інші необоротні активи  1090 - -
Усього за розділом I  1095 37183 28788
II. Оборотні активи 
Запаси  1100 13823 15799
Поточні біологічні активи  1110 - -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 753 1430
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 120 120
з бюджетом 1135 3388 4448
у тому числі з податку на прибуток 1136 - -
Інша поточна дебіторська заборгованість  1155 10712 34962
Поточні фінансові інвестиції  1160 - -
Гроші та їх еквіваленти 1165 21268 6631
Витрати майбутніх періодів 1170 - -
Інші оборотні активи  1190 2685 261
Усього за розділом II  1195 52749 63651
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 - -
Баланс  1300 89932 92439
Продовження додатку В
Пасив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) капітал  1400 16639 16639
Капітал у дооцінках 1405 - -
Додатковий капітал  1410 14495 14495
Резервний капітал  1415 - -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)  1420 -7252 -6854
Неоплачений капітал  1425 - -
Вилучений капітал  1430 - -
Усього за розділом I 1495 23882 24280
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання 1500 Довгострокові кредити банків 1510 29903 38090
Інші довгострокові зобов’язання 1515 - -
Довгострокові забезпечення 1520 - -
Цільове фінансування  1525 - -
Усього за розділом II 1595 29903 38090
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків  1600 - -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями 1610 - -
товари, роботи, послуги  1615 1638 4369
розрахунками з бюджетом 1620 80 124
за у тому числі з податку на прибуток 1621 - -
розрахунками зі страхування 1625 214 216
розрахунками з оплати праці 1630 433 587
за одержаними авансами 1635 - -
розрахунки з учасниками 1640 - -
Поточні забезпечення 1660 - -
Доходи майбутніх періодів 1665 - -
Інші поточні зобов’язання 1690 33782 24773
Усього за розділом IІІ 1695 36147 30069
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
утримуваними для продажу, та групами вибуття 1700 Баланс 1900 89932 92439

Продовження додатку В
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
на 31.12 2017 р.
Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
Актив Код рядка На початок звітного періоду  На кінець звітного періоду
1  2 3  4
I. Необоротні активи 
Нематеріальні активи 1000 9 8
первісна вартість  1001 119 119
накопичена амортизація  1002 110 111
Незавершені капітальні інвестиції 1005 1207 283
Основні засоби 1010 27485 28510
первісна вартість  1011 47731 50702
знос  1012 20246 22192
Інвестиційна нерухомість 1015 - -
Довгострокові біологічні активи 1020 - -
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 1030 - -
інші фінансові інвестиції  1035 87 87
Довгострокова дебіторська заборгованість  1040 - -
Відстрочені податкові активи  1045 - -
Інші необоротні активи  1090 - -
Усього за розділом I  1095 28788 28971
II. Оборотні активи 
Запаси  1100 15799 22563
Поточні біологічні активи  1110 - -
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 1430 6104
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 120 120
з бюджетом 1135 4448 1824
у тому числі з податку на прибуток 1136 - -
Інша поточна дебіторська заборгованість  1155 34962 34510
Поточні фінансові інвестиції  1160 - -
Гроші та їх еквіваленти 1165 6631 897
Витрати майбутніх періодів 1170 - -
Інші оборотні активи  1190 261 32
Усього за розділом II  1195 63651 66050
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200 - -
Баланс  1300 92439 95021

Продовження додатку В
Пасив Код
рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) капітал  1400 16639 36738
Капітал у дооцінках 1405 - -
Додатковий капітал  1410 14495 14539
Резервний капітал  1415 - -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)  1420 -6854 -2578
Неоплачений капітал  1425 - -
Вилучений капітал  1430 - -
Усього за розділом I 1495 24280 48699
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов’язання 1500 - -
Довгострокові кредити банків 1510 38090 37514
Інші довгострокові зобов’язання 1515 - -
Довгострокові забезпечення 1520 - -
Цільове фінансування  1525 - -
Усього за розділом II 1595 38090 37514
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків  1600 - -
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов’язаннями 1610 - -
товари, роботи, послуги  1615 4369 2843
розрахунками з бюджетом 1620 124 222
за у тому числі з податку на прибуток 1621 - -
розрахунками зі страхування 1625 216 169
розрахунками з оплати праці 1630 587 670
за одержаними авансами 1635 - -
розрахунки з учасниками 1640 - -
Поточні забезпечення 1660 - -
Доходи майбутніх періодів 1665 - -
Інші поточні зобов’язання 1690 24773 4904
Усього за розділом IІІ 1695 30069 8808
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами,
утримуваними для продажу, та групами вибуття 1700 - -
Баланс 1900 92439 95021

Продовження додатку В
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
за 2017 р.
І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття  Код рядка За звітний період  За аналогічнийперіод попереднього року
1  2  3  4 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  2000 119625 85483
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)  2050 100911 71526
Валовий:  
     прибуток  2090 18714 13957
     збиток  2095 - -
Інші операційні доходи  2120 7931 19173
Адміністративні витрати  2130 4366 3716
Витрати на збут 2150 924 713
Інші операційні витрати  2180 27743 27743
Фінансовий результат від операційної діяльності:  
     прибуток  2190 9900 958
     збиток   2195 - -
Дохід від участі в капіталі  2200 - -
Інші фінансові доходи  2220 4018
Інші доходи 2240 - -
Фінансові витрати  2250 4715 4578
Втрати від участі в капіталі  2255 - -
Інші витрати  2270 - -
Фінансовий результат до оподаткування:
прибуток 2290 5194 398
збиток 2295 - -
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 0 918
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 - -
Чистий фінансовий результат:  
     прибуток  2350 4279 398
     збиток  2355 - -

Продовження додатку В
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
Стаття  Код рядка За звітний період  За аналогічнийперіод  попереднього року
1  2  3  4 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 - -
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 - -
Накопичені курсові різниці 2410 - -
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств 2415 - -
Інший сукупний дохід 2445 - -
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 - -
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455 - -
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 - -
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Назва статті  Код рядка За звітний період  За аналогічнийперіод  попереднього року
1  2  3  4 
Матеріальні затрати 2500 378065 369198
Витрати на оплату праці 2505 28856 27576
Відрахування на соціальні заходи 2510 5114 8753
Амортизація 2515 6729 9069
Інші операційні витрати 2520 44887 40980
Разом 2550 463651 455576
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті  Код рядка За звітний період  За аналогічнийперіод  попереднього року
1  2  3  4 
Середньорічна кількість простих акцій  2600 1177918 1177918
Скоригована середньорічна кількість простих акцій  2605 1177918 1177918
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію  2610 -7,15754 -20,16354
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію  2615 -7,15754 -20,16354
Дивіденди на одну просту акцію  2650 - -
Додаток Д
5798820-31242000 ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Іоніна І. В.
(науковий керівник – к.е.н., доцент Холодна Ю. Є.)
Оцінка кредитоспроможності суб’єктів господарювання залежить від сукупності складових показників, які відображают дійсний стан, тому оцінювати її потрібно максимально правдиво. Необхідно сформувати методику оцінювання кредитоспроможності суб’єктів господарювання, яка найбільш повно оцінює здатність позичальника в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями.[1,4].
Дослідженням проблем оцінки кредитоспроможності позичальника досліджували такі вітчизняні вчені-економісти: В. В. Галасюк, І. С. Гуцал, О. В. Дзюблюк, А. О. Єпіфанов, Н. Е. Крупська, А. М. Мороз,, Е. Брігхема, Л. Гапенські та ін.
Метою є аналіз кредитоспроможності та фінансового стану позичальника, як основних характеристик фінансово-економічної діяльності підприємства для кредиторів
Вихідними даними для оцінки кредитоспроможності суб’єктів господарювання фінансової ТОВ «Домус» є коефіцієнти: абсолютної ліквідності, та рентабельності діяльності, рентабельності активів, оборотності активів, оборотності дебіторської заборгованості, оборотності кредитної заборгованності, маневреності власного капіталу, покриття, автономії за 2015-2017 роки. Результати розрахунку рівня кредитоспроможності ТОВ «Домус» надані в табл.1.
Найпростіший алгоритм формування кредитного рейтингу базується на такій формулі його розрахунку:
R= i=1nwi×bi,де R – сумарна оцінка фінансових показників, бали;
bi – оцінка і-го показника сукупності, бали.
Результат оцінки кредитоспроможності позичальника, зазвичай, зводиться до єдиного узагальненого показника – рейтингу, вираженого в балах. Для нього визначаються межі інтервалу коливання, при яких доцільне кредитування. За результатами оцінки фінансового стану позичальники класифікуються за класами:
Клас А. Позичальники надійні (неризикові) – понад 200 балів.
Клас Б. Позичальники з мінімальним ризиком – 160 – 200 балів.
Клас В. Позичальники із середнім ризиком – 135 – 160 балів.
Клас Г. Позичальники з високим ризиком – 110 – 135 балів.
Клас Д. Позичальники з повним ризиком – менше 110 балів [3].
Продовження додатку Д
Таблиця 1
Визнечення рейтингу кредитоспроможності ТОВ «Домус»
Позначення Назва показника Значення показникаВаговий коефіцієнт (wi) Бал за рейтингом
Х1 ККоефіцієнт покриття 7,500 0,2 1,500
Х3 Коефіцієнт рентабельності діяльності 0,042 0,178 0,008
Х2 Коефіцієнт автономії 0,510 0,156 0,080
Х5 Коефіцієнт рентабельності активів 0,045 0,133 0,006
Х6 Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,410 0,111 0,046
Х7 Коефіцієнт оборотності активів 1,260 0,089 0,112
Х8 Коефіцієнт оборотності ДЗ 2,810 0,067 0,188
Х9 Коефіцієнт оборотності КЗ 0,011 0,044 0,001
Х4 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,100 0,022 0,002
Загальний рейтинг 1,942
Згідно таблиці 1 рейтинг ТОВ «Домус» складає 194,2 бали, що відповідає класу Б «Позичальники з мінімальним ризиком»проведених розрахунків, можна зробити висновок. Отже, проведений аналіз кредитоспроможності дозволяє зробити висновок, що ТОВ «Домус» може бути цікавим банку як позичальник та, може вважатись надійним. Найпоширенішим недоліком у діяльності банків з питання оцінки кредитоспроможності є відсутність достатнього інформаційного забезпечення про поточний фінансовий стан позичальників. Також не можна ігнорувати випадки умисного спотворення позичальниками офіційної бухгалтерської звітності. Інформаційна база аналізу та оцінки кредитоспроможності має бути доповнена урахуванням різноманітності факторів, що мають безпосередній вплив на рівень кредитоспроможності суб’єкта господарювання, який виступає потенційним позичальником. Таким чином вдосконалення інформаційного забезпечення, розширення складу показників фінансового аналізу для отримання інформації, проведення аналізу можливих джерел погашення зобов’язань за кредитом допоможуть банку якісніше обрати надійних позичальників.
Література
Про кредитування [Електронний ресурс]: положення Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246 // Верховна Рада України: офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://goo.gl/fL2Wpf. – Станом на 01.11.2017.
Агапова Т.Н. Кластеризация заемщиков с многомерными характеристиками / Т.Н. Агапова // Финансы и кредит. – 2004. – № 4 (142). – С. 12–15.
Кравченко В.П. Удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника // Банківська справа. – 2009. – № 1. – с. 27.
Кредитоспроможність : [визначення] [Електронний ресурс] // Національний банк України. – Режим доступу: http://goo.gl/xZZuo

Приложенные файлы

  • docx 9347695
    Размер файла: 425 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий